Константіна
| Місто
Константіна
قسنطينة 
Координати 36°21′54″ пн. ш. 6°36′53″ сх. д.H G O
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
Константіна (араб. قسنطينة) — місто в Алжирі, столиця однойменної провінції, на північному сході країни за 80 км від узбережжя Середземного моря.
Є комерційний центром цього регіону, має розвинуті такі галузі: килимарство, металообробну, тютюнову та харчову промисловість. Також у місті є кілька музеїв, історичних пам'яток і мечетей, одна з яких побудована 1221 року. Константіну називають ще "Містом мостів" через її багаточисленні та живописні мости, що обєднують скелі та долини. Місту присвоїли звання культурної столиці арабських країн в 2015 році.[2]
Історія[ред. | ред. код]
Антична історія[ред. | ред. код]
У давнину Цирта — столиця Нумідії. У часи Римської імперії була центром провінції Нової Африки (згодом — Нумідія).
Місто було засноване фінікійцями, які назвали його Сева (царське місто). Пізніше місто було перейменовано на Цирта (що з фінікійської мови "місто") нумідійським царем Сіфаксом, який перетворив її на свою столицю. Місто захопила Нумідія, країна берберського народу, після того, як карфагеняни зазнали поразки від Риму у Третій Пунічній війні. В 112 році до н.е. місто було окуповано нумідійським царем Югуртою, який переміг свого єдинокровного брата Адгербала. Пізніше місто послужило базою для римських полководців Квінт Цецилій Метелл Нумідійський та Гая Марія в їх війні проти Югурти. Пізніше, усунувши короля Юбу I та інших прихильників Помпея в Африці (бл. 46), Юлій Цезар надав особливі права громадянам Ситрти, також відому як Colonia Sittlanorum.
В 311 році по Р.Х., під час громадянської війни між імператором Максентієм та узурпатором Доміцієм Александром (колишнім губернатором Африки), місто було зруйноване. Відбудовано в 313 році по Р.Х., згодом було названо на честь імператора Костянтина Великого, який переміг Максентія. Захоплено вандалами в 432 році, але вже 534 року Костантіна повернулася до Візантійського екзархату Африки (тобто Північної Африки), аж по 697 рік перебувала під візантійською владою. У VIII столітті її завоювали араби, давши ім’я Кацентина.
В ХІІ столітті Бану-гілал[en], арабське плем'я, що проживало між Нілом та Червоним морем, оселилося в Тунісі, Триполітанії (західна Лівія) та Константіносі[en] (східний Алжир).
Сучасна історія[ред. | ред. код]
Місто відновилося в ХІІ столітті, і за правління Алмохадів та Гафсидів воно знову стало процвітаючим ринком, який мав зв'язки з Пізою, Генуєю та Венецією. Після 1529 року вона була складовою Османської імперії, якою керував турецький бей (губернатор), підпорядкований дегу Алжиру. Салах-бей[en], який керував містом в 1770–1792 рр., сильно прикрасив його і побудував значну частину мусульманської архітектури, яку можна побачити і сьогодні.
В 1826 році останній бей Ахмед Бей бен Мохаммед Шериф[en] став новим головою держави. Він вчинив запеклий опір проти французьких військ, які вторглися в Алжир через чотири роки. До 13 жовтня 1837 р. територія була захоплена Францією, але Ахмед Бей продовжував боротьбу проти французів в оазесі Орес до 1848 року. З 1848 — 1962 р. місто було невід'ємною частиною Франції та центром департаменту Константіна.
В 1934 році через мусульманські антиєврейські заворушення в місті загинуло 34 місцевих євреїв.[3]
Під час Другої світової війни, під час Північноафриканської компанії (1942–43), війська союзників використовували Костянтина та сусідні міста як оперативні бази.
Транспорт[ред. | ред. код]
Костянтіна розташована на автодостраді схід-захід[en] і національними автошляхами сполучений зі столицею Алжиром та портовими містами Джиджель, Скікда та Аннаба. Національні дороги ведуть до Тунісу і через Біскру до Сахари.
Аеропорт Константіна знаходиться приблизно за 9 км на південь від міста. Окрім алжирських напрямків, він також має сполучення з різними французькими місцями та Женевою.
Костянтин має залізничні сполучення з Алжиром, Тебессою, М'Сілою, Скікдою та Джіджелем.
З середини 2013 року існує перша, 8,1-кілометрова трамвайна лінія з десятьма зупинками, яка проходить у напрямку північ-південь від стадіону Рамдхан Бен-Абдельмалек до району Зуагі. [4]
Починаючи з 2008 року, Костянтіна має канатну дорогу[en], яка сполучає старе місто, з лікарняним районом на протилежному боці реки Умед та має завдовжки трохи більше 1 км.
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Географія[ред. | ред. код]
Константина розташована на плато 640 м.н.м. та оточена глибоким каньйоном. Тому місто дуже мальовниче, має 7 мостів та віадук через каньйон річки Румель. Місто є воротами до багатої та різноманітної сільськогосподарської області, центром торгівлі зерном (має чотири млини), тракторну фабрику та текстильні підприємства.
Галерея мостів Константіни[ред. | ред. код]
Міст Водоспадів (араб. جسر الشلالات)
Міст Сіді-М'Сід
Міст Сіді Рахед
Міст д'Ель-Кантара
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат Константини є середземноморським (Класифікація кліматів Кеппена: Csa), зі спекотним сухим літом та м'якою, вологою зимою.
| Клімат Константини (1961–1990, екстремуми 1913–1992) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 24,0 | 26,0 | 30,4 | 34,0 | 37,6 | 43,2 | 44,1 | 44,8 | 45,5 | 36,1 | 28,0 | 27,8 | 45,5 |
| Середній максимум, °C | 11,5 | 13,0 | 14,9 | 18,2 | 23,1 | 28,6 | 33,0 | 32,7 | 28,1 | 22,2 | 16,6 | 12,3 | 21,2 |
| Середня температура, °C | 7,1 | 8,1 | 9,6 | 12,4 | 16,6 | 21,5 | 25,2 | 25,2 | 21,4 | 16,4 | 11,4 | 7,9 | 15,2 |
| Середній мінімум, °C | 2,6 | 3,1 | 4,2 | 6,5 | 10,0 | 14,3 | 17,3 | 17,6 | 14,7 | 10,5 | 6,1 | 3,4 | 9,2 |
| Абсолютний мінімум, °C | −8,8 | −7 | −6 | −3,5 | −1,4 | 3,0 | 7,0 | 7,8 | 3,3 | −2,1 | −3,9 | −4,8 | −8,8 |
| Норма опадів, мм | 66.6 | 58.3 | 61.8 | 53.2 | 41.5 | 20.9 | 8.9 | 12.2 | 36.4 | 38.4 | 43.5 | 71.1 | 512.9 |
| Кількість сонячних годин | 155,0 | 155,4 | 192,2 | 210,0 | 251,1 | 315,0 | 356,5 | 303,8 | 258,0 | 213,9 | 165,0 | 148,8 | |
| Кількість днів з опадами | 9 | 8 | 9 | 7 | 6 | 3 | 1 | 2 | 4 | 6 | 8 | 7 | 70
|
| Вологість повітря, % | 76 | 73 | 72 | 70 | 65 | 54 | 42 | 48 | 60 | 68 | 75 | 76 | 65 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ Constantine Capital of Arab Culture 2015. www.unesco.dz. Процитовано 2020-08-26.
- ↑ Sharon Vance (10 May 2011). The Martyrdom of a Moroccan Jewish Saint. BRILL. с. 182. ISBN 978-90-04-20700-4. «Muslim anti Jewish riots in Constantine in 1934 when 34 Jews were killed»
- ↑ Jérôme Steffenino, Marguerite Masson. Ville de Grenoble - Coopérations et villes jumelles. Grenoble.fr. Архів оригіналу за 2007-10-14. Процитовано 2011-07-07.
Література[ред. | ред. код]
- Густерін П. В. Міста Арабського Сходу, 2007.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Константіна |
|
Це незавершена стаття з географії Алжиру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| № | Назва | Вілаєт | Населення | № | Назва | Вілаєт | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Алжир  Оран |
1 | Алжир | Алжир | 2 364 230 | 11 | Тебесса | Тебесса | 194 460 | Константіна  Аннаба |
| 2 | Оран | Оран | 803 330 | 12 | Ель-Уед | Ель-Уед | 186 525 | ||
| 3 | Константіна | Константіна | 448 030 | 13 | Скікда | Скікда | 182 900 | ||
| 4 | Аннаба | Аннаба | 342 700 | 14 | Тіарет | Тіарет | 178 915 | ||
| 5 | Бліда | Бліда | 331 780 | 15 | Беджая | Беджая | 176 150 | ||
| 6 | Батна | Батна | 289 500 | 16 | Тлемсен | Тлемсен | 173 530 | ||
| 7 | Джельфа | Джельфа | 265 830 | 17 | Уаргла | Уаргла | 169 950 | ||
| 8 | Сетіф | Сетіф | 252 127 | 18 | Бешар | Бешар | 165 255 | ||
| 9 | Сіді-Бель-Аббес | Сіді-Бель-Аббес | 210 145 | 19 | Мостаганем | Мостаганем | 162 885 | ||
| 10 | Біскра | Біскра | 204 660 | 20 | Бордж-Бу-Арреридж | Бордж-Бу-Арреридж | 158 849 | ||
|
