Френсіс Арінзе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Френсіс Арінзе
Народився 1 листопада 1932(1932-11-01)[1] (91 рік)
Eziowelled, Idemili Northd, Анамбра, Нігерія[1]
Країна  Нігерія
Національність Nigeriansd
Діяльність богослов, викладач університету, католицький священник
Alma mater Папський Урбаніанський університет
Знання мов французька[2] і нігерійський піджин
Посада prefect of the Congregation for Divine Worship and the Discipline of the Sacramentsd, католицький архієпископd, титулярний єпископ, коад'ютор, Кардинал-диякон, кардинал-священник, Cardinal-Bishop of Velletri-Segnid, President of the Pontifical Council for Interreligious Dialogued і кардинал[3]
Конфесія католицька церква[3]

Фре́нсіс Арі́нзе (англ. Francis Arinze; 1 листопада 1932(19321101), Езіовелле, Нігерія) — нігерійський кардинал (представник народу ігбо), префект Конгрегації богослужіння і дисципліни таїнств (20022008), кардинал-єпископ субурбікарної єпархії Веллетрі-Сеньї з 2005 року.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї вождя одного з племен народу ігбо. Охрещений 1 листопада 1941 року священиком Кипріаном Майклом Тансі (пізніше проголошеним блаженним Католицької церкви).

До 1946 року навчався в початковій школі святого Антонія в Дунукофії, у 19471953 роках — у малій семінарії в Нневі, а в 19531956 роках вивчав філософію в семінарії в Енугу. Згодом навчався в Папському Урбаніанському університеті (бакалавр богослов'я, 1957; магістр, 1959; доктор з відзнакою summa cum laude, 1960). У 1963—1964 роках навчався в Інституті педагогіки Лондонського університету.

Рукоположений на священика 23 листопада 1958 року в каплиці Папського Урбаніанського університету в Римі кардиналом Григорієм-Петром Аґаджаняном, про-префектом Конгрегації поширення віри. У 1961—1963 працював викладачем семінарії Енугу і регіональним секретарем католицької освіти в Західній Нігерії.

6 липня 1965 року Папа Римський Павло VI призначив Френсіса Арінзе титулярним єпископом Фіссіани, єпископом-помічником архідієцезії Онічі. Єпископська хіротонія відбулася 29 серпня того ж року (головним святителем був архієпископ Онічі Чарльз Гірі, а співсвятителями — архієпископ Лагоса Джон Квао Амузу Едджі, і єпископ Ікот Екпене Домінік Екандем). На той час, маючи 32 роки, Френсіс Арінзе був наймолодшим католицьким єпископом у світі.

26 червня 1967 року, після смерті архієпископа Гірі, Френсіс Арінзе був призначений архієпископом-митрополитом Онічі. У 1979 році був обраний головою єпископської конференції Нігерії і займав цю посаду до 1984 року. У 1982 році обраний віце-президентом від Африки Об'єднаного біблійного товариства.

8 квітня 1984 року Папа Іван-Павло II призначив Френсіса Арінзе про-президентом Секретаріату у справах не-християн. 9 березня 1985 року Арінзе подав у відставку з посади архієпископа Онічі.

25 травня 1985 року Френсіс Арінзе отримує сан кардинала-диякона з титулом церкви Сан-Джованні делла Пінья, а 27 травня того ж року призначається головою Папської ради з міжрелігійного діалогу — структури-спадкоємиці Секретаріату у справах не-християн. 1 жовтня 2002 року Іван Павло II призначив кардинала Арінзе префектом Конгрегації богослужіння і дисципліни таїнств.

29 січня 1996 року Арінзе стає кардиналом-пресвітером із збереженням титулу церкви Сан-Джованні делла Пінья pro hac vice.

Кардинал Арінзе брав участь у конклаві 2005 року, під час якого вважався одним з головних претендентів на папський престол.

Новообраний Папа Бенедикт XVI 21 квітня 2005 року підтвердив призначення Арінзе префектом Конгрегації богослужіння і дисципліни таїнств і, крім того, 25 квітня того ж року підніс його до рангу кардинала-єпископа субурбікарної єпархії Веллетрі-Сеньї (цей титул перед тим займав сам Бенедикт XVI, будучи ще кардиналом Ратцінгером).

9 грудня 2008 року Бенедикт XVI прийняв відставку кардинала Арінзе з посади префекта Конгрегації богослужіння і дисципліни таїнств, у зв'язку з досягненням пенсійного віку.

Кардинал Френсіс Арінзе володіє англійською, італійською та іспанською мовами.

Публікації[ред. | ред. код]

  • Sacrifice in Ibo Religion. Ibadan, 1970
  • The Christian and Politics. [Onitsha], 1982
  • Answering God's Call. L., 1983
  • Progress in Christian-Muslim Relations Worldwide. Jos (Plateau State), 1988
  • Africans and Christianity. Nsukka, 1990
  • The Church in Dialogue: Walking with other Religions. San Francisco, 1990
  • Gospel to Society. Nsukka, 1990
  • Motherhood and Family Life: The Blessed Virgin Mary, Christian in Christ. Nsukka, 1990
  • Spreading the Faith. Nsukka, 1990
  • Work and Pray for Perfection. Nsukka, 1990
  • Christian-Muslim Relations in the 21th Century. Washington, 1998
  • Meeting other Believers: The Risks and Rewards of Interreligious Dialogue. Huntington, 1998
  • The Family Catechism on Tape, Apostolate for Family Consecration
  • Divine Providence: God's Design in Your Life (2005)
  • Building Bridges: Interreligious Dialogue on the Path to World Peace (2004)
  • Cardinal Reflections: Active Participation and the Liturgy (2005)
  • The Holy Eucharist (Our Sunday Visitor, 2001) ISBN 0-87973-978-9
  • The Church in Dialogue: Walking With Other Believers (1990)
  • Meeting Other Believers: The Risks and Rewards of Interreligious Dialogue (1998)
  • Celebrating the Holy Eucharist (2006)
  • Religions for Peace (Darton, Longman & Todd, 2002)
  • God's Invisible Hand: The Life and Work of Francis Cardinal Arinze, Ignatius Press, 2006
  • Great Figures in Salvation History: David and Solomon, an interview with Cardinal Arinze and Roy Schoemann, Ignatius Press, 2006

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.jeuneafrique.com/95255/archives-thematique/fum-e-blanche-pour-pape-noir/
  2. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  3. а б Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.