Фрідріх Кулау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Кулау
Народився 11 вересня 1786(1786-09-11)[1][2][…]
Ільцен, Люнебург[d][1][4]
Помер 12 березня 1832(1832-03-12)[1][2][…] (45 років)
Копенгаген, Данія[4]
Поховання Кладовище Асистенс
Країна  Королівство Ганновер
 Данія
Діяльність композитор, піаніст, музикознавець, флейтист
Відомі учні Hans Jacob Tengwalld, Johann Christian Gebauerd і Niels Peter Jensend
Знання мов данська[5] і німецька[6]
Жанр опера
IMDb ID 0474035

Фрідріх Даніель Рудольф Кулау ( нім.; інколи дан. Frederick Kulav ) (11 вересня 1786 – 12 березня 1832) — данський піаніст і композитор пізнього класичного та раннього романтичного періодів. Він був центральною фігурою Золотої доби Данії та увічнений в культурній історії Данії завдяки увертюрі до п’єси «Пагорб ельфів» — першого твору данського національного романтизму.

Біографія[ред. | ред. код]

Кулау народився 11 вересня 1786 року на південь від Люнебурга в районі Ільцен у Нижній Саксонії (Німеччина). У сім років він втратив праве око, послизнувшись на льоду і впавши. Його батько, дід і дядько були гобоїстами у військових оркестрах. 1802 року він переїхав до Гамбурга, де почав навчатися гри на фортепіано у К.Ф.Г.Швенке[de].[7] [8]

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 1804 році Кухлау дебютував як піаніст, почав складати пісні та камерну музику. 1810 року він втік до Копенгагена, щоб уникнути призову в наполеонівську армію, яка захопила багато невеликих князівств і герцогств Північної Німеччини. Того ж року Кухлау опублікував свої перші композиції для фортепіано та флейти. 1811 року Кулау заробляв на життя в Копенгагені як викладач фортепіано та композитор. Пізніше в 1812 році його призначили неоплачуваним музикантом у суді Данії. 1813 року Кухлау став громадянином Данії. Після успіху його зингшпіля «Замок розбійника» Кухлау отримав високооплачувану посаду вчителя вокалу в Королівському театрі в 1816 році. Роботи Кухлау між 1817 і 1820 роками не здобули великої популярності, зокрема його опера «Чарівна арфа » провалилася через суперечливе лібрето. У 1821 і 1825 роках Кухлау подорожував до Відня, де подружився з Людвігом ван Бетховеном. Вплив Бетховена помітний у пізніших роботах Кулау, таких як його зінгшпіль, Elverhøj або Пагорб ельфів, твір, який розглядається як данина данської монархії та шедевр Золотої доби Данії. 1828 року Кухлау був удостоєний звання почесного професора.[9]

Творчість[ред. | ред. код]

Твори для театру[ред. | ред. код]

Кухлау здобув популярність завдяки зінгшпілю Røverborgen («Замок розбійників»), на лібрето Адама Оленшлагера, що був поставлений в 1814 році в Королівському данському театрі.[10]

Кілька його наступних театральних творів, у тому числі «Триллегарпен» (1817), " Еліза " (1820) і " Гуго й Адельгейд " (1827), позбавлені драматизму, зазнали повної невдачі. 1824 року зингшпіль Лулу знову досяг успіху. Він також писав музику до постановок п'єс Вільяма Шекспіра.[11]

У 1828 році значний успіх композиторові принесла музика до комедії Elverhøj , насамперед — увертюра, в якій Кухлау ефектно використав данські та шведські народні мелодії. 1976 року увертюра була переаранжована данським композитором Бентом Фабріціусом-Б'єрре та використана як саундтрек до сцени у фільмі «Банда Олсена почервоніла». Сцена зображує банду Олсена, яка вривається в Королівський театр Копенгагена, пробираючись крізь замуровані стіни, використовуючи вибухівку та інші засоби. Ця сцена є однією з найвідоміших в історії данського кіно.

Інструментальні твори[ред. | ред. код]

Поряд із творами для театру Кухлау написав кілька композицій для флейти та велику кількість творів для фортепіано. Особливо його короткі твори, сонатини для фортепіано, були дуже популярними як у Данії, так і за кордоном.

Найбільший вплив на його музику справив Бетховен, якого Кулау знав особисто. Фортепіанний концерт C-dur Кулау, Op. 7 1810 року демонструє сильний вплив Фортепіанного концерту № 1 до мажор Бетховена, написаного 14 роками раніше. Усі три частини твору сильно нагадують відповідні частини у творі Бетховена, що робить його музичним пастишем.

Крім згаданого вище фортепіанного концерту були струнний квартет і кілька творів для фортепіано, що включали всі актуальні на той час жанри: сонати, сонатини, вальси, рондо та варіації. Він також створив кілька творів для струнних з фортепіано (три квартети і два квінтети, кілька скрипкових сонат), твори побічної музики та кілька опер. Однак його найчастіше записані та зіграні твори — це кілька фортепіанних сонатин і численні твори для флейти, завдяки яким його ще за життя прозвали «Бетховеном флейти».


Фрідріху Кулау інколи помилково приписуються королівський гімн Kong Christian stod ved højen mast ніби створений як аранжування п'єси «Elverhøj»,[12] насправді ж навпаки — Кулау використав у музиці до «Elverhøj» мелодію гімну, яка вже була на той час відома[13].

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118567837 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ Friedrich Daniel Rudolf Kuhlau. The Kennedy Center. Процитовано 25 травня 2020.
  8. ↑ Denmark - Culture - Music. Foreign Ministry of Denmark. Архів оригіналу за 8 січня 2007. Процитовано 23 серпня 2010.
  9. ↑ Friedrich Kuhlau, Biography by Robert Cummings. All Music. Процитовано 25 травня 2020.
  10. ↑ Frederik Daniel Rudolph Kuhlau. Golden Days. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 23 серпня 2010.
  11. ↑ Frederik Kuhlau. Gyldendal. Процитовано 23 серпня 2010.
  12. ↑ Kongesang. Royal Danish Library. Архів оригіналу за 15 квітня 2010. Процитовано 20 серпня 2008.
  13. ↑ Shore, Dan (2008). The Emergence of Danish National Opera, 1779–1846 (preview) (PhD dissertation). CUNY — через ProQuest.{{cite thesis}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрідріх_Кулау&oldid=41870167