Хайме Торрес Бодет

Хайме Торрес Бодет
Народився	17 квітня 1902(1902-04-17)[…] Барселона, Іспанія
Помер	13 травня 1974(1974-05-13)[…] (72 роки) Мехіко, Мексика ·вогнепальне поранення
Поховання	Ротонда видатних діячів
Країна	Мексика
Діяльність	письменник, поет, дипломат, політик, міністр
Сфера роботи	дипломатія, політика, белетристика і поезія
Alma mater	Національний Автономний Університет Мексики
Членство	Національна колегія Мексикиd, Мексиканська лінгвістична академія, Американська академія мистецтв і наук і Сучасникиd
Партія	небуття
Нагороди	Національна премія в галузі мистецтв і наукиd (1966) Q6084598? (1968) почесний доктор Національного автономного університету Мексикиd (1951)
Хайме Торрес Бодет у Вікісховищі

Хайме Торрес Бодет (ісп. Jaime Torres Bodet; *1902(1902), Мехіко — †1974, Мехіко) — мексиканський державний і політичний діяч, поет, прозаїк, есеїст, дипломат.

Біографія

Народився у 1902 році в місті Мехіко, Мексика.

З 1922 по 1924 — директор Департаменту бібліотек Міністерства народної освіти Мексики.

З 1924 по 1929 — Викладач французької літератури.

З 1928 по 1931 — редактор журналу «Контемпоранеос» («Сучасники»).

З 1929 по 1940 — співробітник Міністерства закордонних справ Мексики, згодом співробітник Мексиканських посольств в Європейськиї країнах.

З 1940 по 1943 — заступник міністра закордонних справ Мексики.

З 1943 по 1946 — міністр народної освіти Мексики.

З 1946 по 1948 — міністр закордонних справ Мексики. Керівник мексиканської делегації на установчій конференції ЮНЕСКО.

З 1948 по 1952 — Генеральний директор ЮНЕСКО.

Поезія

• «Спека» (1918);
• «В бреду» (1922);
• «Нові пісні» (1923);
• «Хата» (1923);
• «Дні» (1923);
• «Вірші» (1924).

Проза

• роман «Туманна Маргарита» (1927);
• роман «Виховання почуттів» (1929);
• роман «Сентиментальне виховання» (La educacion sentimental) (1930);
• роман «Вигнання» (Destierro) (1930);
• роман «Прозерпіна» (Proserpina rescatada)(1931);
• роман «Денна зірка» (Estrella de dia, 1933);
• роман «Перше січня» (1934);
• розповіді «Народження Венери» (1941);
• мемуари «Пісочний час» (1955).

Посилання

• Хайме Торрес Бодет
• Генеральні директори ЮНЕСКО