Ніщо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ніщо — категорія, яка фіксує відсутність, небуття певної суті, або відсутність, заперечення буття взагалі,[1] активний початок негації, негативності взагалі.

«Ніщо» предметне відноситься до сфери відносного небуття (яке може мати просторово-часову локалізацію), «ніщо» Безпредметне відноситься до сфери абсолютного небуття (яка нескінченна). [2] У переносному сенсі, слово «ніщо» використовується як гіпербола применшення значення об'єкта або явища.

«Ніщо» у фізиці[ред.ред. код]

У фізиці слід розділяти поняття вакууму, абсолютної порожнечі і абсолютного «ніщо». Вакуум — відсутність у просторі хоч би якоїсь речовини, і все ж у вакуумі можуть існувати різні поля.[3] Якщо уявити, що в деякому просторі немає матерії та енергії (що практично неможливо) воно все одно буде залишатися місцем, куди можна помістити що завгодно. Тим не менше в фізиці є принцип суперпозиції, за яким одне поле, наприклад, гравітаційне поле матерії, накладається на інше поле, наприклад, порожнечі як простору з нульовим впливом, не залежних від розмірів цього простору (тобто завжди нульовим впливом).

Довести існування пустоти шляхом проведення експерименту неможливо. В іншому випадку те, що було б виявлено, не було б порожнечею, оскільки будь-яке спостереження пов'язано з матеріальним взаємодією, а порожнеча за визначенням нематеріальна. Спростувати існування порожнечі також неможливо, оскільки її неможливо побачити чи виміряти. Таким чином, гіпотеза про існування порожнечі не є ні верифікованованою, ні спростовуванною, та за загальноприйнятими критеріями є ненауковою, хоча з позицій інших методів пізнання (наприклад, індуктивізму) може вважатися спроможною.

«Ніщо» — знаковий вираз, мовне подання того, що розуміється як відсутність не тільки матерії, але і простору, відсутність всього взагалі. «Ніщо» не існує, для нього немає позитивного визначення, це — символ, образ мислення, пов'язаний з ідеєю неіснування чого б то не було.

«Ніщо» у філософії[ред.ред. код]

Оскільки всяке суще є єдність двох аспектів — буття та суті, остільки «ніщо» як заперечення аспекту визначеності, сутності є одночасно і заперечення буття. Як чисте заперечення «ніщо» утримується тільки у мові. Все, що існує, має визначеність, і тому «ніщо» не існує, його немає, але ми здатні поставитися до будь-якої визначеності з боку заперечення і утримувати цю позицію.[4] Таким чином, «ніщо» в цьому світі існує завдяки нам, нашій здатності негації, як нігілізм є заперечення цінності світу.[5]

Платон та неоплатоніки, Гегель та інші визнавали «ніщо» як ключову категорію онтології (як бог, буття, абсолют та інші), заперечуючи принцип із нічого ніщо не виникає (лат. ex nihilo nihil fit).

В іншому підході, висхідному до елейської школі давньогрецької філософії, «ніщо» походить з формального заперечення і визначається як формально-логічне поняття. Деякі філософи заявляють, що порожнеча можлива лише як поняття у свідомості людини:[6] природа не терпить порожнечі (лат. natura abhorret a vacuo) — Арістотель.

У рамках матеріалістичної філософії поняття «ніщо» не є філософською категорією, тому що подібна категорія суперечить постулатам незнищенність матеріального світу.

«Ніщо» в релігії[ред.ред. код]

Згідно з християнською релігією з нічого і були створені і янголи і видимий Всесвіт (2 Мак. 7:28). У розширеному розумінні під «ніщо» іноді приймається: «А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.» (Бут. 1:2).

Багато релігій (іслам, індуїзм, християнство) розглядають Бога як щось всюдисуще, ((. Ref|[7])) (існуюче абсолютно скрізь) стверджується, що він пронизує все що тільки є в просторі і своєю силою утримує в бутті будь-яке тіло, ((. ref|[8])) подібні міркування для пантеїстичних релігій (наприклад язичництва) обґрунтовують обожнювання всіх речей, відкидаємо православ'я м.

Бог створив світ «з (абсолютного) нічого», при цьому саме питання про існування чого-небудь поза Бога до створення світу в християнській традиції вважається абсурдним, оскільки час (до) і простір (поза) є формами існування світу. ((. ref|[9])) Абсолютна «ніщо», логічно розмірковуючи, не може бути пронизаним богом, інакше воно перестане бути «нічим», відповідно божественне всюдисущі на нього не поширюється. У деяких релігіях (наприклад індуїзмі) незбагненне одвічне «ніщо» зв'язується з абсолютом, що існував «коли не було ні існуючого, ні неіснуючого». [10]

«Ніщо» в математиці[ред.ред. код]

Порожня раковина — знак нуля в системі числення майя

Важливою віхою в історії арифметики був винахід числа та цифри нуль, який ототожнює ніщо серед цифр.

Пусте, що не містить жодного елемента безліч за визначенням нічого не містить,[11] у той же час ця порожня множина (ніщо) є підмножиною всіх множин, оскільки в будь-якій безлічі знайдеться місце порожнечі.

Використання нескінченно малих величин виявилося важливою віхою в розвитку математичного аналізу.

«Ніщо» в інформатиці[ред.ред. код]

У програмуванні, «nothing» (в VB.Net), або «null» (в C, C #, Java тощо), використовується як ключове слово, яке представляє неініціалізовану змінну, вказівник, або посилання, що не відноситься до жодного об'єкта. Аналогічним чином, в SQL null є символічним поданням відсутності даних.

Більшість мов асемблера мають інструкцію «немає операції» NOP (часто з числовим значенням нуль) — команду, яка наказує нічого не робити.

В UNIX-подібних ОС існує спеціальний файл /dev/null, що являє собою «порожній апарат».

«Ніщо» в мові[ред.ред. код]

Ніщо — негативне займенник для неживих об'єктів. Може застосовуватися різними способами:

Якщо у склянці нічого немає, значить у склянці порожнеча.
(нічого немає: немає ніяких предметів)

Ми зовсім нічого не робили на її уроках — тільки слухали нескінченні жарти та історії з життя.

(нічого корисного)

Знищити — звернути на ніщо.

Нічого — «ніщо» в родовому відмінку, так само може означати заперечення проблем, то що все нормально.
-Ну, що там у вас?
-Та нічого. Живемо помаленьку.
(нічого особливого не відбувається)

Нікчемний, нікчема — малий, тлінний, нічого не значущий, безчесний.[12]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вікіпедія - Ніщо
  2. (5) 2006/Soloduho_126-128.pdf Солодуха М. М. Розуміння онтологічного статусу небуття. Известия КГАСУ. 2006. № 1 (5). С. 127
  3. Вікіпедія — Вакуум
  4. Енциклопедія «Історія філософії» — Метафізика відсутності
  5. Новітній філософський словник — Нігілізм
  6. Амадео де Лакруа — «Про порожнечі»
  7. / books/armst01/txt05.htm Єдність: бог мусульман
  8. Св. Іоанн Кронштадтський - Моє життя у Христі — сл. 297
  9. Ієрей Олег Давиденко - Догматичне богослов'я. Частина третя. Про Бога стосовно Його до миру і людині
  10. Енциклопедія Езотеризм — Абсолют
  11. Вікіпедія - Порожня множина
  12. Словник російських синонімів і схожих за змістом виразів — нікчемний

Див. також[ред.ред. код]