Харченко Петро Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Харченко Петро Андрійович
Народився 25 червня 1939(1939-06-25) (84 роки)
Хмелів, Роменський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність поет, письменник, науковець
Alma mater Українська академія сільськогосподарських наук
Членство Національна спілка письменників України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Харченко.

Петро Андрійович Харченко (нар. 25 червня 1939, Хмелів, Роменський район, Сумська область) — поет[1] і письменник[2][3], член Національної спілки письменників України[3]. Лауреат XIII Всеукраїнського фестивалю-конкурсу сучасної естрадної пісні «Пісенний вернісаж» за текст до пісні «Тройзілля» у виконанні вокального тріо «Либідь»[4][5].

Автор слів до пісень і романсів «Якщо жито сниться…»[6], «Над твоєю хатою…»[6], «Коло броду»[7], «Тополя»[8][9], «Чари тройзілля»[10][11], «Освіти мою ніч»[11], «Повертається любов»[11], «Журавлиця», «Під Ромнами за Сулою»[12] та ін. Чимало віршів Петра Харченка покладено на музику композиторів Олександра Білаша, Олександра Яворика[13], Володимира Верменича[8], Петра Петрова-Омельчука[14][15] та багатьох інших. Пісні виконували: тріо «Либідь», Костянтин Огнєвий[16], Алла Кудлай[17] та ін..

Біолог за освітою та початковим фахом[2][18][19], кандидат біологічних наук[20][21][22][23][24], філософ[25], засновник ГО «Українська міжнародна академія оригінальних ідей»[26].

Біографія[ред. | ред. код]

Петро Андрійович Харченко народився 25 червня 1939 року в селі Хмелів (Роменський район) Роменського району, що на Сумщині в родині хліборобів. Закінчив у 1961 році зоотехнічний факультет Української академії сільськогосподарських наук. Пізніше закінчив аспірантуру та захистив дисертацію, здобувши вчений ступінь кандидата біологічних наук[27]. Працював зоотехніком-селекціонером, викладачем ВНЗ, головним консультантом при Адміністрації Президента України, головним консультантом депутатської фракції ВР України. На початку 90-х років критикував великодержавний шовінізм, дарвінізм і марксизм. Автор багатьох праць у галузі сільськогосподарської науки, біології, математики, фізики, філології та філософії, численних світоглядних монографій, поетичних і публіцистичних книг. Як філософ, Петро Харченко відомий завдяки висунутим ним ідеям з тригнозису.

Запропоновував біоонтологічною концепцією статевих типів[28].

В селекції відкривається перспектива народження біоонтологічного підходу, яка дає змогу вийти за межі дискретного індивіда та його сукупностей.[29]

Вибрані праці[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

Наукові[ред. | ред. код]

  • Чергик М.І, Харченко П. А., Боднарчук Л. І. Використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин. — К.: Урожай, 1972.
  • Харченко П. А., Боднарчук Л. І. Використання бджіл у теплицях. — К.: Урожай, 1976.

Публіцистичні та філософські[ред. | ред. код]

  • Харченко П. А. Антиномия индивида и триединства. — К.: «Агропром». — 1986. — 812с.
  • Харченко П. А. Від індивіда до Боголюдини. — К.: «УАОІ». — 1993. — 134 с.[30]
  • Харченко П. А. Тригнозис. — К.: «Аграрна наука». — 1998. — 400 с.[30]
  • Болотенюк С. В., Харченко П. А. Тризуб — символ світогляду українців. — К.: «Фенікс». — 2008. — 184 с.
  • Харченко П. А. ТриЕго. — К.: «Фенікс». — 2008. — 420 с.
  • Харченко П. А. Друге Пришестя. — К.: «Фенікс». — 2012. — 264 с.
  • Харченко П. А. Необ'єктивована Людина. — К.: «Фенікс». — 2013. — 248 с.
  • Харченко П. А. Тригнозис — путь к мироспасению. — К.: «Фенікс». — 2015. — 148.
  • Харченко П. А. Предисловие к постистории. — К.: «Фенікс». — 2015. — 396 с.
  • Харченко П. А. Откровение Человека без «лукавого сечения пола». — Каменець-Подольский: «Друкарня Рута». — 2018. — 376 с.
  • Харченко П. А. Дзеркало для Леоніда Кравчука (від. Політбюро КПУ до Політбюро СДПУ(о)). — К.: АУНДП, 2002. — 122 с.
  • Харченко П. А., Харченко Т, П., Харченко Т. П. Переворот в мировосприятии. — К.: «Фенікс», — 2019. — 80 с.
  • Шуляк І. О., Харченко П. А. Московитський націонал-соціалізм Радянської імперії. — К.:"Фенікс".- 2019. — 208 с.
  • Харченко П. А. Зміна статусу Бога і смерть об'єктивованої «людини». — К.: «Фенікс». — 2019. -104 с.

Харченко П. А. Расчеловечивание индивида. - К.: "Фенікс". - 2022. - 160 с.

Харченко П. А. Вихід Людини з історії. - К.: "Фенікс". - 2023. - 72 с.

Художні[ред. | ред. код]

  • Харченко П. А. Тройзілля: пісні / П. А. Харченко,. — К.: Вечірній Київ, 1999. — 188 с.
  • Харченко П. А. Тришлях: світогляд, поезії, пісні / П. А. Харченко. — К.: «Фенікс», 2009. — 168 с.
  • Харченко П. Триєдине.- К.: «Радянський письменник». — 1990.-101 с.

Статті[ред. | ред. код]

Наукові[ред. | ред. код]

  • Владимирская Е. М., Харченко П. А. Дифференциация спермиев хряка методом температурно-кислотного анабиоза и соотношение полов в потомстве// Генетика.- 1968. -№ 3. — с. 117—125.
  • Харченко П. А. Органическая эволюция как развитие через раздвоение единого и взаимопереход противоположностей // Философские вопросы медицины и биологии. — К. : Здоров'я, 1969. — Вып. 3. — С. 150—168.
  • Харченко П. А. Деякі питання еволюції медоносної бджоли // «Бджільництво». Респ. міжвідомчий тематичний науковий збірник, 1970, — вип. 6, — С. 45-48
  • Харченко П. А., Боднарчук Л. I. Запилювачі в теплицях // Тваринництво України. — 1971. — № 8, — с. 26.
  • Боднарчук Л. И., Харченко П. А. Содержание пчел в зимних теплицах // Пчеловодство. — 1972, № 6. — с. 32—34.
  • Боднарчук Л. I., Харченко П. А. Розвиток різних порід бджіл і розробка способів їх утримання в умовах закритого ґрунту // «Бджільництво». Респ. міжвідомчий тематичний науковий збірник, 1973
  • Харченко П. А. Проблеми тепличного бджільництва// Тваринництво України.- 1974.- № 11.-с.52-53
  • Боднарчук Л. I., Харченко П. А. Карпатські бджоли в теплицях // Тваринництво України. — 1973. — № 3, — с. 53
  • Боднарчук Л. И., Харченко П. А. Лётная активность пчел в условиях зимних гидропонных теплиц. // «Бджільництво». Респ. межвед. тем. научн. сборник, 1974, — вып. 10, — с. 70—72.
  • Харченко П. А. Проблемы тепличного пчеловодства // Тваринництво України. — 1974. — № 11, — с. 52-53
  • Боднарчук Л. И., Харченко П. А. Сигнальная деятельность пчел при добывании корма в теплицах // «Бджільництво». Респ. міжвідомчий тематичний науковий збірник, 1975. — Випуск 2. — С. 43-43
  • Харченко П. А., Боднарчук Л. І.. Результати наукових досліджень по використанню бджіл у теплицях // «Бджільництво». Респ. міжвідомчий тематичний науковий збірник, 1975. — Випуск 11.
  • Харченко П. А. Проблемы и задачи сексологии // Философские вопросы медицины и биологии. — К.: Здоров'я, 1975. — Вып. 7. — С. 109—115
  • Плуженко И. А., Харченко П. А. Технология использования пчел на опылении огурцов в пленочных теплицах // Научные труды УСХА. — Киев, 1976. — С. 17—18.
  • Харченко П. А. Проблема дивергенции полов // Философские вопросы медицины и биологии. — К.: Здоров'я, 1976. — Вып. 8. — С. 70 — 80.
  • Харченко П. А. Особливості кормової бази тепличного бджільництва // «Бджільництво». Респ. міжвідомчий тематичний науковий збірник, 1976. — вип. 12. — С.44—46
  • Петренко И. П., Харченко П. А. О динамике повторения генотипа предкапотомством при направленных инбридингах // Научные и практические основы выведения новых пород и типов молочного и мясного скота. — Киев: 1982. — Ч. 2. — С. 66—67.
  • Петренко И. П., Харченко П. А., Петренко А. П., Габрук Г. И. Гомозиготность самцов и самок в потомстве животных при тесных инбридингах // Сельскохозяйственная биология. — 1985. — № 6. — С. 101—105.
  • Близниченко В. Б., Баранчук А. Т., Харченко П. А. и др. Использование краснопестрых голштинов для улучшения продуктивных и технологических качеств красного степного скота УССР // Труды науч.-произв. конф. «Научные и практические основы выведения новых пород и типов молочного и мясного скота». — К.: Белоцерковская гортипография. — 1987. — С. 34—35.
  • Петренко И. П., Харченко П. А., Петренко А. П. Модели повторения потомством генотипа общего предка при тесных инбридингах // Разведение и искусств, осеменение круп, рогатого скота. — 1988. — Вып. 20 — С. 45 — 50.
  • Харченко П. А. До питання про методологічний перегляд теорії породи у скотарстві // Вісник сільськогосподарської науки. — 1988. № 4 — С. 65-70
  • Харченко П. А. Біоонтологія, еволюція і селекція // Вісник сільськогосподарської науки. — 1988. № 4 — С. 80
  • Харченко П. А. Біоонтологічний підхід до селекції // Вісник сільськогосподарської науки. — 1988. № 4 — С. 364.
  • Харченко П. А. Прогнозування кількості яйцеклітин, що продукуються під час овуляції у свиноматки. — Винахідник України. -1999/2000. — № 2/1. — с. 59 — 61.

Публіцистичні[ред. | ред. код]

  • Харченко П. А. Триєдині корені природи // Газета «Молодь України». — 1988 р. — 13 жовтня
  • Харченко П. А. Не на трьох китах, а на триєдиному // Вітчизна. — 1989. — № 5 — С. 142
  • Харченко П. А. Загадка «трьох китів» // Наука і культура, 1989, вип. 23. — С. 285
  • Харченко П. А. Корені шовінізму // Вечірній Київ. — 1990 р. — 12 травня
  • Харченко П. А. Триєдине: (З історії філос. думки) // Трибуна. — 1991. — № 3. — С. 20—24. — № 4. — С. 18–20[30]
  • Харченко П. А. Скарби Остапа Пасіки // Трудова слава. — 1991. — 5 жовт.
  • Харченко П. А. Помилка Дарвіна // Київ: щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал. — Київ, 1991. — Вип. 4-6. — С. 114—116
  • Харченко П. А. Духовна субстанція поезії: Штрихи до портрета М. Удовиченка / П. Харченко // Вітчизна. — 1991. — № 12. — С. 184—186
  • Шепа В. В., Харченко П. А. Росія: народ і держава // Голос України. — 1992. — 26 лютого[31]
  • Харченко П. А. Триіпостасне тіло людини і триалог у древніх мовах // Космос Давньої України. — К., 1992. — С. 32
  • Харченко П. А. Карби майстра // Русалка Дністрова. — 1993. — N1 — січ.
  • Харченко П. А. Триєдина природа українського бога // газета «Вечірній Київ». — 1994. — 11 листопада
  • Харченко П. А. Тринітарна парадигма — світогляд третього тисячоліття // Ідея. — К., 1994. — № 2.
  • Харченко П. А. Постанова вчених в актуальних проблемах України і діаспори // Свобода. — 1997. — 8 серпня.
  • Харченко П. А. Душа українського відродження // Русалка Дністрова. — 1998. — № 21 — 22 (листоп.)
  • Харченко П. Нарис Тригнозисного світогляду.// Літературна Україна.2018.-№ 25-26 (19 і 26 липня).
  • Харченко П. А., Косінов М. В. Триіпостасний вакуум// Винахідник України. — 2003/2006. -№ 2-1. -с. 44- 51.
  • Харченко П. А. Дуже видатна людина (Життя і діяльність П. О. Флоренського)//Україна. -1989. — 36. — с. 24 -25.
  • Харченко П. А. Рак — закономірне біологічне явище// Ідея. — 1993. -№ 1. — с.234-238.
  • Харченко П. А. З циклу «Пізнання кольорів»// Молодь України. -1993. — 15 березня.-с.3.
  • Харченко П. А. Напрями реформування науки.// Вечірній Київ. — 1996. -15 лютого. -с. 3.
  • Харченко П. А. Онтологія числа // Доповіді Міжнародного конвенту тринітарних знань. — 1997/1998. — № 1/1. с. 67 — 80.
  • Харченко П. А. Трилектрин //Доповіді Міжнародного конвенту тринітарних знань. — 1997/1998. — № 1 . с. 81 — 90.
  • Харченко П. А. Троїста природа тілесності людини і походження граматичних категорій // Доповіді Міжнародного конвенту тринітарних знань. — 1999/2000. — № 1/1. — с. 78-79.
  • Харченко П. А. Біологічний вид — продукт розвитку Триєдиного // Доповіді Міжнародного конвенту тринітарних знань. — 1999/2000. — № 1. — с. 48-77.

Літературні[ред. | ред. код]

  • Харченко П. А. // Вітрила, 1972—1973: вірші, оповідання, малюнки, переклади / ред. А. С. Камінчук, І. І. Кирій. — К. : Молодь, 1973. — 216 с. — (Молоді автори України).
  • Харченко П. А. Пульсують в зорях дивні ритми… // Літературна Україна, 1974, 9 квітня.
  • Харченко Петро. Цикл «Пісня про жито». — Молода гвардія, 1984, 29 серпня. 3 березня.
  • Харченко П. А. Десь вода вирує голосно // Поезія-89: Вип. 1 / упоряд. О. В. Лупій, В. І. Міщенко. — К. :Рад. письменник, 1989. — С. 112.
  • Харченко П. А. Феномен троїстості у творчості Тараса Шевченка // Літ. Україна. — 2004. — 4 листоп. (№ 43). — С. 7.
  • Харченко П. А. Моя любов: поезії // Літературна Україна. — 2009. — 2 лип. (№ 24). — С. 5.
  • Харченко П. А. Подолання смерті. — Літературна Україна. № 23-24. — 2019. С.10-11, 18.

Критика і відгуки[ред. | ред. код]

Український філософ, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України Микола Надольний у своїй статті «Типологічне моделювання у соціальному пізнанні» зазначає:

П. А. Харченко, прагнучи до розв'язання антиномії індивіда й триєдності через дослідження онтологічних конструктів таких напрямів в історії пошуків людського духу, як світоглядні лінії triade i trinite, доходить висновку, що їхня проблематика своїми коренями сягає існуючих форм статевої диференціації, які на онтогенетичному рівні репрезентують онтологічну триєдність світобудови.[32]

Український біохімік, доктор біологічних наук Федір Палфій щодо статті Петра Харченка «Не на трьох китах, а на триєдиному» у 1989 році писав:

Можна сперечатися з багатьма поглядами автора, піддавати їх сумнівам, але не можна не визнати, що рукопис П. А. Харченка відзначається науковою, світоглядною і методологічною новизною. Дане дослідження внаслідок його об'єктивності (а для цього є всі підстави) треба віднести до розряду революційних для науки. На статтю П. А. Харченка «Не на трьох китах, а на триєдиному» треба звернути найсерйознішу увагу АН СРСР і опублікувати її[33]

Український вчений, провідний науковий співробітник Інституту регіональних досліджень НАН України Степан Вовканич, проаналізувавши різні інформаційні підходи до слова і детально торкнувшися концепції Петра Харченка, заявив, що:

...інформаційний підхід не тільки не суперечить концепції триєдності у природі, а й дає змогу глянути на цю проблему ширше — стосовно не тільки органічного, а й духовного світу, задуматися, чи є концепція триєдності природи, широкого розуміння слова новою, чи не передали нам предки інформацію про неї давно...

Український вчений-зоотехнік, доктор сільськогосподарських наук Михайло Зубець вважає, що:

...запропонована біоонтологічна концепція статевих типів дає не лише змогу вийти за межі теоретико-множинного підходу в розумінні об'єкта селекції, але й відкриває перед останньою нові шляхи й можливості[28]

Також він писав:

Характерною рисою наукової діяльності П.А. Харченка є пошук фундаментальних принципів цілісного світорозуміння[34]

Український вчений, доктор біологічних наук, академік УАОІ Віталій Поліщук, відгукуючись про концепцію триєдиного писав:

Відкриття П. А. Харченка кардинально оновлює ідейний фонд науки і заслуговує, щоб бути висунутим на здобуття Нобелівської премії[34]

Доктор економічних наук, дійсний член Національної академії аграрних наук України Василь Шепа заявляв:

Триєдине безперечно, написане оригінальною науковою особистістю, котра своїми поглядами та ідеями далеко випереджає час і оточення... Думаю, що Триєдине — це справжній науковий подвиг, що ознаменує новий етап розвитку наукової свідомості. Ця праця, безумовно, заслуговує шонайвищої міжнародної відзнаки[34]

Доктор сільськогосподарських наук, директор Інституту розведення і генетики тварин УААН Валерій Буркат висловив припущення:

Результат досліджень П.А. Харченка потрібно впровадити в систему наявного знання. Певен, що сформульовані ним неатомістичні принципи пізнання матеріального світу складуть майбутню методологічну стратегію науки[34]

Український філософ, доктор філософських наук Микола Кисельов твердив, що:

Концепція Триєдиного, яку протягом тривалого часу розробляє і відстоює П. А.Харченко, є самостійною, досить нетривіальною спробою створення цілісного уявлення про багатоманітний світ людини та його відображення у світоглядних побудовах... Приваблюють намагання автора дати оригінальну трактовку феномена людини, пошуки нових мотивів і форм єдності людини і природи, біологічного і соціального в природі самої людини[34]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Знаменні дати і події 2014 року. Культура і мистецтво. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.
  2. ↑ а б Карпенко В. О. Уроки пройдених доріг / В. О. Карпенко. — К.: Смолоскип, 2011. — С. 381
  3. ↑ а б Письменники України. Біобібліографічний довідник Спілки письменників України / Автор: упорядники: В. Павловська, Л. Бубнова, Л. Сіренко, Видавництво: Український письменник, 2006, — С. 438
  4. ↑ Музика: науково-популярний журнал. — К.: Видавництво "Музична Україна, 2000. — С.10
  5. ↑ Українська культура. — К.: Видавництво «Радянська Україна», 2001. — С.13
  6. ↑ а б Літопис нот, вип. 2, 1988. — С. 10
  7. ↑ Літопис нот, вип. 1, 1982. — С. 29
  8. ↑ а б Криворучко Л. Золота струна української пісенної душі — Володимир Верменич // Музичне краєзнавство Полтавщини: від витоків до сьогодення / Укладачі: Лобач О. О. та ін., Полтава: ПОІППО, 2009. — С. 157 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2019. Процитовано 18 квітня 2018.
  9. ↑ Золота струна української пісенної душі. ПОУНБ ім. І. П. Котляревського. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  10. ↑ Либідь (тріо) [Архівовано 13 травня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
  11. ↑ а б в Білаш, Олександр Іванович. Любіть Україну: пісні, романси та хори / О. І. Білаш. — К. : Муз. Україна, 2001. — 157 c.
  12. ↑ Манько, В. Г. Вишивала мама рушники [Ноти]: зб. пісень для жін. вокал. анс. / В. Г. Манько. — Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2012. — 63 с.
  13. ↑ Музыкальные произведения композитора Яворика Александра Владимировича. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  14. ↑ Жито сниться / муз. П. Петров-Омельчук, сл. П. Харченко // Ліричні пісні українських радянських композиторів [Ноти]: для голосу в супроводі ф-но / сост. Г. В. Конькова. — Київ: Музична Україна, 1980. — С. 27
  15. ↑ Офіційний сайт композитора Петров-Омельчук П. В. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  16. ↑ Золотий фонд української естради. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  17. ↑ Якщо жито сниться // А. Кудлай «Квіти з України» ‎(Cass, Album), 1990. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  18. ↑ Слово і час / НАН України. — 1990. — № 1. — С. 207
  19. ↑ Осипчук-Скоровода. О милий Боже України!… / Володимир Осипчук-Скоровода. — Київ: МАУП, 2006. — С. 156
  20. ↑ Раїса Іванченко: Біобібліографічний довідник [Архівовано 7 квітня 2018 у Wayback Machine.]. — К., 2003. — С. 112
  21. ↑ Радянське літературознавство. — 1989. — № 7. — С. 79.
  22. ↑ Вітчизна [Архівовано 7 квітня 2018 у Wayback Machine.]. — К.: Видавництво «Радянський письменник», 1989. — С. 140
  23. ↑ Харченко П. А. Загадка «трьох китів» [Архівовано 6 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Наука і культура, 1989, вип. 23. — С. 285
  24. ↑ Шупта, Дмитро (7.11.2015). Вагомий творчий доробок. газета «Одеські вісті». Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 7.04.2018.
  25. ↑ Хмельовський О. М. Теорія образотворення / Орест Хмельовський. — Луцьк: ЛДТУ, 2000. — С. 187
  26. ↑ Коскін, Володимир (2007). Академія оригінальних ідей — спілка невизнаних інтелектуалів. тижневик «Демократична Україна». Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 7.04.2018.
  27. ↑ Карпенко В. О. Уроки пройдених доріг / В. О. Карпенко. — К.: Смолоскип, 2011. — С. 527
  28. ↑ а б Зубець, Михайло Васильович. Вибрані твори / Упоряд. Б. Я. Панасюк. — К.: Державне видавництво «Аграрна наука» Національної академії аграрних наук України, 2003. — С. 171
  29. ↑ Харченко П. А. Біоонтологічний підхід до селекції // Вісник сільськогосподарської науки. — 1988. № 4 — С. 367
  30. ↑ а б в Бібліографія історії української філософії 1960—2005 рр. / С. Кудра. / К.: Інститут філософії НАН України ім. Г. С. Сковороди, 2009. — С. 163 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2020. Процитовано 10 квітня 2018.
  31. ↑ Українське зарубіжжя: бібліографічний покажчик (1900 — груд. 1999 р.) / Інститут досліджень діаспори; упоряд. І. Винниченко. — К., 1999. — С. 101. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  32. ↑ Надольний М. Типологічне моделювання у соціальному пізнанні // Філософські діалоги, вип. 4. — К., 2010. — С.213—218
  33. ↑ Про рукопис статті П. А. Харченка «Не на трьох китах, а на триєдиному». Вітчизна — К.: Видавництво «Радянський письменник», 1989. — С. 140
  34. ↑ а б в г д Зубець М. В., Шепа В. В., Буркат В. П., Поліщук В. В., Кисельов М. М., Палфій Ф. Ю. Навколо триєдиного. // Трибуна. — 1991. — № 12. — С. 20—23

Література[ред. | ред. код]

  • Харченко Петро Андрійович [Архівовано 18 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми, 2003. — С. 469—470.: іл. — ISBN 966-95848-1-7. — 10 000 екз.
  • Харченко Петро Андрійович // Письменники України. Біобібліографічний довідник Спілки письменників України / Автор: упорядники: В. Павловська, Л. Бубнова, Л. Сіренко, Видавництво: Український письменник, 2006, — С. 438
  • Пісенний заспів Петра Харченка [Текст]: з поетичного зошита // Літературна Україна. — 2013. — 21 лют.(№ 8). — С. 14.
  • Чертежи для «машины времени»: О поисках и находках науки третьего тысячелетия: [Беседа с первым вице-президентом Укр. Междунар. акад. оригин. идей П. Харченко / Записал Г. Долженко) // Рабочая трибуна. — 1996. — 7 мая
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Харченко_Петро_Андрійович&oldid=39727270