Хоїнська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Хоїнська волость | ||||
Центр | Хойно | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 32 585 (1886) | |||
Населення | 4782 осіб (1886) | |||
Густота | 13.4 осіб / км² | |||
Хоїнська во́лость — історична адміністративно-територіальна одиниця Пінського повіту Мінської губернії з центром у селі Хойно.
Станом на 1885 рік складалася з 25 поселень, 14 сільських громад. Населення — 4782 особи (2357 чоловічої статі та 2425 — жіночої), 540 дворових господарства[1].
У наш час більша частина колишньої Хоїнської волості входить до складу Білорусі, менша — до складу України, Рівненської області (села Гориничі, Комори, Ниговищі, Омит, Прикладники).
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 10941 | ? |
Приватної власності | 25082 | 1763 |
Іншої власності | 127 | 85 |
Загалом | 32585 | 6745 |
Основні поселення волості:
- Хойно — колишнє власницьке село при річці Струмені, 383 особи, 45 дворів, волосне правління, православна церква, школа, винокурний завод.
- Велятичі — колишнє власницьке село при річці Струмені, 110 осіб, 16 дворів, православна церква.
- Житновичі — колишнє власницьке село, 325 осіб, 33 двори, православна церква, каплиця.
- Местковичі — колишнє власницьке село при річці Струмені, 156 осіб, 15 дворів, православна церква.
- Невель — колишнє власницьке село при річці Стохід, 417 осіб, 45 дворів, православна церква.
- Семиховичі — колишнє власницьке село, 179 особи, 16 дворів, православна церква, каплиця.
Інші поселення:
- Велика Вулька
- Гориничі
- Диковичі
- Жидче
- Завидчиці
- Іваники
- Ізин
- Комори
- Красово
- Мала Вулька
- Ниговищі
- Омит
- Паре
- Прикладники
- Сачковичі
- Стайки
- Ститичево
Гміна Хойно | |
1921—1939 | |
Воєводство | Поліське |
---|---|
Повіт | Пінський, Столінський |
Адмінцентр гміни | Хойно |
Тип гміни | Сільська |
Населення (1921) • населення • густота населення |
6682 |
Після окупації поляками Полісся волость називали ґміна Хойно і включили до Пінського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було село Хойно.
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- Книжки «Волости и важнейшие селения...».
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |