Цельзіан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цельзіан
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураCls[2]
Хімічна формулаBaAl₂Si₂O₈
Nickel-Strunz 109.FA.30[3]
Dana 876.1.1.4
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія[4]
Просторова групакристалографічна група 15d
Інші характеристики
Названо на честьАндерс Цельсій[3]
Типова місцевістьJakobsberg mined[3]
CMNS: Цельзіан у Вікісховищі

Цельзіан (англ. celsian; нім. Celsian n) — мінерал, алюмосилікат барію з групи польових шпатів; баріїстий аналог анортиту каркасної будови.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Названий за прізвищем шведського дослідника А. Цельзіуса (A.Celsius), H.Sjögren, 1895.

Синоніми: касиніт, шпат польовий барієвий.

Хімічна формула: Ba[Al2Si2O8]. Склад у %: BaO — 40,8; Al2O3 — 27,1; SiO2 — 32,1. Домішки ортоклазу.

Сингонія моноклінна. Форми виділення: здвоєні короткостовпчасті призматичні або голчасті кристали, двійники, зернисті аґреґати. Спайність по (001) досконала, по (010) ясна. Густина 3,1-3,4. Тв. 6-6,75. Колір білий, жовтий або безбарвний. Блиск скляний. Зустрічається в контактово-метасоматичних родовищах разом з манґановими мінералами.

Поліморфізм і ряди: диморфні з парацельзіаном; утворює ряд з ортоклазом.

Група мінералів: група польового шпату.

Зустрічається: в амфіболітових, регіональних або контактно-метаморфічних породах, багатих Mn, Ba, деякі з яких, ймовірно, були підводні ексгалативи.

Асоціація: мангановий егірин, марганцевий біотит, парацельсіан, якобсит, гаусманніт, родохрозит, родоніт, рутил, гіалофан, барит, цимрит, тарамеліт, кварц, цоїзит, спессартин, доломіт, мусковіт.

Поширення

[ред. | ред. код]

Рідкісний. Основні родовища: Якобсберґ (Швеція), префектура Татіка (Японія), Брокен-Гілл (Австралія), Рів (Уельс, Велика Британія), Отджосонту (Намібія), Аляскинський хребет (США), Слюдянка (Байкал, РФ). В Україні є у Приазов'ї.

Різновиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • цельзіан кальціїстий, кальціоцельзіан (різновид цельзіану, який містить до 4 % CaO);
  • α-цельзіан (штучна сполука — баріонефелін).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]