Координати: 48°34′58″ пн. ш. 25°15′35″ сх. д. / 48.58278° пн. ш. 25.25972° сх. д. / 48.58278; 25.25972
Очікує на перевірку

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Старий Гвіздець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Назва на честь: Небовзяття Діви Марії

48°34′58″ пн. ш. 25°15′35″ сх. д. / 48.58278° пн. ш. 25.25972° сх. д. / 48.58278; 25.25972
Статусдіюча
Країна Україна
РозташуванняСтарий Гвіздець
Коломийський район
Івано-Франківська область
КонфесіяПравославна церква України
ЄпархіяКоломийська єпархія ПЦУ
Тип будівліцерква
Архітектурний стильдерев'яна архітектура
Матеріалдерево
Побудовано на коштигромади
Перша згадка1856
Будівництво1856
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Старий Гвіздець). Карта розташування: Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Старий Гвіздець)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Старий Гвіздець) (Україна)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Старий Гвіздець). Карта розташування: Івано-Франківська область
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Старий Гвіздець)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Старий Гвіздець) (Івано-Франківська область)
Мапа

Церква Успіння Пресвятої Богородиці — чинна дерев'яна церква у селі Старий Гвіздець на Коломийщині. Парафія належить до Коломийського благочиння Коломийської єпархії Православної церкви України[1].

Розташування

[ред. | ред. код]

Церква знаходиться при дорозі у північно-східній частині села Старий Гвіздець.

Історія

[ред. | ред. код]

У XVIII столітті у селі Старий Гвіздець було вже дві церкви. Одну з них розібрали, а на місці іншої у 1856 році збудували нову дерев'яну церкву, яку в 1858 році освятили.

15 жовтня 2017 року відбулися збори парафіян, на яких віруючі церковної громади змінили ієрархічного підпорядкування з УПЦ МП на УПЦ КП. Складено відповідний протокол, якого повезуть до Івано-Франківської ОДА[2][3][4][5].

12 листопада 2017 року Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан звершив першу Архієрейську Божественну Літургію українською мовою[6].

Архітектура

[ред. | ред. код]

Церква тризрубна триверха. Вузькі ризниці прибудовані з обидвох сторін до вівтаря, маленький присінок прилягає з півдня до нави. Стіни під бляхою.

Дерев'яна триярусна дзвіниця стоїть з південного боку від церкви.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Процак Роман. Церкви Прикарпатського краю. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006. С. 180.
  • Прибєга Леонід. Дерев'яні храми Українських Карпат. Київ «Техніка», 2007. С. 165. ISBN 966-575-028-3

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Коломийської єпархії. Коломийське благочиння. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  2. На Прикарпатті три храми вийшли з підпорядкування Московського патріархату [Архівовано 24 січня 2018 у Wayback Machine.]. Перед зборами було проведено письмове опитування серед мешканців села, де понад 400 осіб підтримало перехід громади до Київського Патріархату. Проти виступили тільки 4 особи
  3. Церковна громада на Коломийщині заявила про вихід з Московського патріархату. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  4. Івано-Франківська обласна державна адміністрація. Розпорядження № 83 2. Про реєстрацію нової редакції статуту релігійної громади[недоступне посилання]
  5. Єпископ УПЦ КП прийняв три громади, які вирішили перейти з УПЦ (МП). Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 15 квітня 2018.
  6. У Старому Гвіздці, де громада вийшла з Московського патріархату, вперше провели літургію українською мовою. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]