Координати: 50°54′40″ пн. ш. 25°28′58″ сх. д. / 50.91111° пн. ш. 25.48278° сх. д. / 50.91111; 25.48278
Очікує на перевірку

Човниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Човниця
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Рада Завітненська сільська рада
Код КАТОТТГ UA07080110230070253
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1859
Населення 413
Площа 1,341 км²
Густота населення 307,98 осіб/км²
Поштовий індекс 45222
Телефонний код +380 3365
Географічні дані
Географічні координати 50°54′40″ пн. ш. 25°28′58″ сх. д. / 50.91111° пн. ш. 25.48278° сх. д. / 50.91111; 25.48278
Середня висота
над рівнем моря 		186 м
Водойми річка Конопелька
Місцева влада
Адреса ради 45221, Волинська обл., Ківерцівський р-н, с. Човниця, вул. Кравчука, 1
Карта
Човниця. Карта розташування: Україна
Човниця
Човниця
Човниця. Карта розташування: Волинська область
Човниця
Човниця
Мапа
Мапа

CMNS: Човниця у Вікісховищі

Човни́ця — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 413 осіб.

У селі розташований Завітненський старостат Ківерцівської МТГ[1], Гімназія села Човниці, клуб, медпункт, бібліотека, крамниці, урочище, де народився М. П. Кравчук, а також діють дві церкви: Хресто-Воздвиженська Української Православної Церкви Московського Патріархату та Церква Євангельських християн-баптистів.

Тут народився всесвітньо відомий математик Михайло Кравчук та заснував першу баптистьську громаду Федір Каплун.

Село Човниця є оплотом баптистів і п'ятидесятників Волині[2].

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Конопелька.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1906 році село Тростянецької волості Луцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 12. Дворів 26, мешканців 169[3].

Під час Першої світової війни з 1915 р. село перебувало в австрійській окупації. На п'ятий день Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 р. права колона 125-ї дивізії 39-го корпусу російської армії після боїв біля Човниці перейшла у наступ на Дубище[4].

У селі досі діє унікальний храм, побудований ще до Другої Світової війни. Відтоді фактично не змінився. Син Йосипа Кравчука (дядька Михайла Кравчука) Олександр, за його заповітом, у 1922-му разом із Федором Каплуном заснує в Човниці баптистську громаду. Першу на Волині. Польська держава дала громаді офіційний дозвіл на будівництво у селі баптистського храму, — молитовний будинок. Документи свідчать, що почалося будівництво у 1924-му за проектом польського архітектора. За два роки завершили і стоїть вже майже сто літ. Фактично одразу споруду використовують для служіння. Пастором тут був Федір Каплун, який у 39-му емігрував. Уже по Другій світовій пастора храму Зіновія Терпелюка вислали до Сибіру. Попри це громада у селі й надалі діяла і молитовний будинок теж функціонував. Тут проходили з'їзди, конференції, регентські курси. То був перший молитовний будинок баптистів на Волині й певний час — найбільший. Нині громада баптистів у селі — невелика: людей 60-70 під керівництвом пастора Андрія Гонтара, жителя Човниці.

Човниця одночасно є й колискою п'ятидесятницького руху на Волині. Причиною всього — офіцер царської армії Іван Зуб-Золотарьов, який приїхав у село після Першої світової.

Ще будучи офіцером царської армії, Зуб-Золотарьов опинився у Польщі, куди втік від більшовиків. Там же став баптистом. А коли одружився зі вдовою з родини човницьких Кравчуків, то поселився на Волині. Став членом місцевої громади баптистів.

Але згодом частина баптистів на чолі з екс-офіцером відкололася, утворивши п'ятидесятницьку громаду. Першу на Волині. Вже у 1929 році саме в Човниці провели об'єднавчий з'їзд, що згуртував усі п'ятидесятницькі церкви України в єдине ціле.

Згодом Іван Зуб-Золотарьов опинився аж в Аргентині. Очолював церкву у Буенос-Айресі, видавав часопис. Помер у 1981 році.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 403 особи, з яких 184 чоловіки та 219 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 410 осіб.[6]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 99,27 %
російська 0,48 %
польська 0,24 %

Уроженці

[ред. | ред. код]
  • Кравчук Михайло Пилипович - український математик, академік, доктор фізико-математичних наук, професор Київського політехнічного інституту. Засновник школи українських конструкторів ракетної та космічної техніки. Співавтор першого тритомного словника української математичної термінології.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Завітненська сільська рада на сайті ВРУ
  2. ↑ Хто б подумав: вотчиною баптистів і п'ятидесятників Волині є маленьке село Човниця
  3. ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  4. ↑ Наступление Юго-Западного фронта в мае-июне 1916 года (Сборник документов). — Москва, 1940. — С.250, № 186
  5. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  6. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Волинська область Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Човниця&oldid=43729462