Шевкефза-султан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шевкефза-султан
Народилася12 грудня 1820(1820-12-12)
Поті, Грузія
Померла17 вересня 1889(1889-09-17) (68 років)
Чираган, Стамбул, Османська імперія
ПохованняНова мечеть
Країна Османська імперія
Діяльністьваліде-султан
Посадаваліде-султан
Конфесіяхристиянство, сунізм і іслам
РідОсмани
БатькоZaurum Mehmed Beyd
МатиCemile Zaurumd
У шлюбі зАбдул-Меджид I
ДітиМурад V

Шевкефза-султан (12 грудня 1820 — 17/20 вересня 1889) — дружина османського султана Абдул-Меджида I, мати султана Мурада V. Була останньою біологічною матір'ю султана, що мала титул валіде-султан.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дружина і вдова султана

[ред. | ред. код]

Шевкефза[K 1]-султан народилася імовірно 12 грудня 1820 року [1][2][3], за походженням, ймовірно, була черкешенкой[4][5] і, що незвичайно, була майже на три роки старша за майбутнього чоловіка[1]. Мемуарист Харун Ачба називає Шевкефзу дочкою черкеського князя Мехмед-бея Заурума та його дружини Джеміле-ханим; Ачба вважає, що, крім Шевкефзи, народженої в Поті, в сім'ї була ще одна дочка — Лалеру (1822—1903)[3].

Шевкефза потрапила в гарем за нез'ясованих обставин до 1 серпня 1839 [3][6], коли всього через місяць після сходження Абдул-Меджида I на трон у палаці Топкапи стала однією з його дружин[2]. Харун Ачба припускає, що Шевкефза потрапила до палацу разом із сестрою Лалеру в ранньому дитинстві й виховувалась у покоях Нуртаб Кадин-ефенді (померла в січні 1886[7]) — однієї з дружин Махмуда II [3]. Після смерті двох інших дружин Абдул-Меджіда I (Недждет Сакаоглу називає цими дружинами Тірімуджган-Кадин і Гюльджемаль Кадин-ефенді[1] Шевкефза отримала статус другої дружини [1] і залишалася в ньому до самої смерті чоловіка в 1861[8]. Статус Шевкефзи був дуже високий і важливий: у ті часи позиція в гаремі визначала, в яких покоях житиме жінка, скільки в неї буде слуг, яку суму вона отримуватиме на особисті витрати і яке місце займатиме за султанським столом[1].

Достовірно відомо про двох дітей, народжених Шевкефзою: сина Мехмеда Мурада (майбутнього султана Мурада V, 1840—1904) і дочки Аліє (1842—1844/1845) [9][3]. Син Шевкефзи став першим сином султана та його другою чи третьою дитиною: попри наявність відразу кількох дружин, які вступили в гарем у перший рік правління султана [1], на момент народження Мехмеда Мурада у Абдул-Меджида I була лише одна чи дві дочки [2].

Зія Шакір, редактор мемуарів Філізтен Ханим-ефенді «28 років у палаці Чираган: Життя Мурада V», так описував Шевкефзу: «Бажана сул Меджидом наложниця була темноволоса, чорноока, невисока, пухка, ніжна та добра. Спокійна, з м'якою вдачею. Вона була однією з багатьох. Насправді хитрість була в тому, щоб не показувати своїх почуттів. Хоча вона була здатна їм піддатися. Найбільшою слабкістю її був її син»[1]. Не можна сказати, що Шевкефза займала особливе місце у житті султана: її високе становище у гаремі визначалося швидше тим, що вона була матір'ю старшого сина Абдул-Меджіда I, ніж його прихильністю до неї. Той факт, що вона була матір'ю старшого шехзаде, ймовірно вплинув на її характер: Недждет Сакаоглу описує її як «жадібнішу і егоїстичну, ніж інші жінки, і, ймовірно, більш неосвічену» [1]. Після смерті свого чоловіка, за правління султана Абдул-Азіза вона надовго пішла в тінь, не впливаючи на політику.

Валіде-султан

[ред. | ред. код]

12 травня 1876 року змовники, яких очолювали колишній і майбутній великий візир Мютерджим Мехмед Рюшди-паша, військовий міністр Авні-Паша, шейх-уль-іслам Хасан Хайруллах-ефенді[tr] і міністр без портфеля Мідхат-паша, скликали раду, яка ухвалила, що Абдул-Азіз більше не здатний займати султанський трон. Син Шевкефзи не тільки знав про те, що відбувається, але й схвалив зміщення дядька [10]. У ніч проти 30 травня Абдул-Азіз був заблокований у палаці Долмабахче і виявився повністю відрізаним від зовнішнього світу. Відразу після цього батальйон, сформований з курсантів військової академії, під командуванням Назири Сулеймана-паші доставив Мурада до султанського палацу [10].

У цей же час Абдул-Азізу зачитали фетву, на підставі якої його змістили. Паралельно йшло розграбування майна сім'ї колишнього султана; частина цінностей перейшла у володіння Шевкефзи-султан, що стала новою валіде-султан і погашення боргів самого Мурада V, інша частина опинилася в руках сановників, які брали участь у змові [10].

Змовники, які привели Мурада до влади, остаточно розчарувалися в ньому, коли стало ясно, що султан психічно нездоровий і не здатний правити. Великий візир Мютерджим Мехмед Рюшді-паша виніс на обговорення з іншими сановниками питання про призначення регентом при Мураді V його єдинокровного брата і спадкоємця Абдул-Гаміда, проте той відмовився отримати тільки тінь від влади, будучи регентом[11]. У результаті 30 серпня 1876 року вирішено усунути з трону Мурада V на користь Абдул-Хаміда II; наступного ранку оголосили фетву, що султан не здатний керувати державою внаслідок психічної хвороби [10]. Правління Мурада тривало всього дев'яносто три дні, стільки ж тривало й перебування Шевкефзи в статусі валіде-султан — найкоротше правління в історії імперії Османа [12]; з цих дев'яносто трьох днів у здоровому глузді султан був лише сім[10].

Після усунення сина з престолу

[ред. | ред. код]

Шевкефза померла 17[1][3] або 20 вересня 1889[2] у палаці Чираган[1] і була похована в одному з мавзолеїв Нової мечеті. Пізніше, в 1904 році, там же поховано і її єдиного сина [10].

Нащадки

[ред. | ред. код]
  • Мехмед Мурад (21[1]/22[10] вересня 1840[1] — 29 серпня 1904 [13][14]) — османський султан під ім'ям Мурада V, правив усього дев'яносто три дні[1][12]. Страждав на алкоголізм і психічний розлад [15]. Мав чотирьох дружин [1] кілька ікбал і гезде[K 2] і трьох синів і чотирьох дочок[14]. Жоден із синів Мурада V не був султаном; двоє його онуків по чоловічій лінії, Османоглу, Ахмед Ніхад Ахмед Ніхад і Осману, Осман Фуад, послідовно очолювали повалену Османа династію Османів в 1944—1973 роках.
  • Аліє-султан (10[8] / 20 жовтня 1842 [1] — 21 [8] / 23 липня 1844 [2] або 10 липня 1845[1]). Чагатай Улучай називає матір'ю Аліє головну ікбал Нюкхетсезу Ханим-ефенді. Дівчинка була похована в одному з мавзолеїв Нової мечеті[1]. Пізніше на згадку про сестру Мурад V назвав свою молодшу дочку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Sakaoğlu, 2015.
  2. ↑ а б в г д Alderson, 1956, table XLVII.
  3. ↑ а б в г д е Açba, 2007.
  4. ↑ Alderson, 1956, с. 83.
  5. ↑ Brookes, 2010, с. 128.
  6. ↑ Alderson, 1956, table XLVII (прим. 1).
  7. ↑ Alderson, 1956, table XLVI.
  8. ↑ а б в Süreyya, 1 Cild, 1996.
  9. ↑ Alderson та XLVII.
  10. ↑ а б в г д е ж Küçük, 2006.
  11. ↑ Alderson, 1956, с. 70.
  12. ↑ а б Brookes, 2010, с. 17.
  13. ↑ Brookes, 2010, с. 16—17.
  14. ↑ а б Alderson, 1956, table XLIX.
  15. ↑ Alderson, 1956, с. 69.
  16. ↑ Brookes, 2010, с. 14.

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Також Шевки-ефза та Шевкефзар[1].
  2. ↑ Недждет Сакаоглу вказує п'ятьох ікбал і одну або двох гьезді[1]. Дуглас Скотт Брукс називає одну з ікбал, Філізтен Ханим-ефенді, гезде султана[16].

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Uluçay, M. Çağatay (2011). Padişahların kadınları ve kızları. Ötüken. ISBN 978-9-754-37840-5.
  • Açba, Harun (2007). Kadın efendiler: 1839-1924. Profil. ISBN 978-9-759-96109-1.
  • Sakaoğlu, Necdet (2008). Bu Mülkün Kadın Sultanları: Vâlide Sultanlar, Hâtunlar, Hasekiler, Kadınefendiler, Sultanefendiler. Oğlak Yayıncılık. ISBN 978-6-051-71079-2.
  • Brookes, Douglas Scott (2010). The Concubine, the Princess, and the Teacher: Voices from the Ottoman Harem. University of Texas Press. ISBN 978-0-292-78335-5.
  • Paşa, Ahmed Cevdet (1960). Tezâkir. [2]. 13 - 20, Volume 2. Türk Tarih Kurumu Basımevi.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шевкефза-султан&oldid=43399530