Ян Фредро (каштелян)

Ян Фредро (І-ша чверть XVI ст., Перемиська земля — між 8 лютого 1590—7 серпня 1592) — шляхтич, військовик, урядник Королівства Польського (Ягайлонів), Речі Посполитої.

Життєпис

Один з 4-х синів Францішека Фредра та його дружини Катажини Дершняківни. Був католиком. Про навчання відомостей немає.

Відомим у публічному житті став у другій половині королювання Сигізмунда ІІ Авґуста. Мав певний авторитет, кілька разів сеймик у Вишні обирав його послом на сейм разом з суддею Валентином Оріховським (1564, 1566, 1567, 1569 роки). На сеймі 1569 року виступив проти прийнятого палатою послів проекту рішення щодо унії з ВКЛ через непоширення на них рішення «екзекуційного сейму». Не задовольнився обіцянкою короля приєднання Волині, Підляшшя до Корони. Найчастіше діяв тут у «фарватері» послів Краківського воєводства та Рафала Лещинського. Під час прочитання послом Дрогойовським у палаті послів проекту унії, виправленого ним, переривав читця, вказуючи, що Чарнковський не мав нічого в нього змінювати. Маршалок намагався вирвати проект з рук Дрогойовського, щоб «здрапати» свій внесок, але він не дозволив. У висліді цього текст був надірваний, знову переписаний. Ян Фредро був проти нового варіанту, але за нього проголосували інші; підписав унію 1 липня 1569 року. Під час сейму отримав для себе та підданих з Плешевичів, Бикова від короля право випасу худоби, вирубування дерева в лісах Перемиського староства за 300 кірців вівса.

Надгробок Яна фредра у латинській базиліці Перемишля

1578 року став сяноцьким каштеляном після Яна Гербурта. З 1580 року — каштелян перемиський після Павла Коритка. На сеймі 1580 став депутатом для збирання кварти у Раві. На чолі власного збройного почту і шляхти прибув на сеймик у Вишні 8 травня 1587, підписав протест проти ухвал варшавської конвокації. Після обрання 2-х королів став на сторону Сігізмунда ІІІ Вази, на сеймику у Вишні 20 вересня дав згоду на збройний з'їзд у Вісьліці 6 жовтня.

Вкладав власні кошти, надавав підданих для зміцнення замків Львова, Русі проти ймовірного нападу прихильників Максиміліяна Габсбурга, очолюваних снятинським старостою Миколаєм Язловецьким. Сеймик у Вишні 1590 року просив короля повернути йому вкладені кошти.

Був власником родинних Плешевичів, Бикова поблизу Перемишля, державив королівщини.

Родина

Спочатку був одружений з Пакошевською, дочка Зофія — дружина судді Валентина Оріховського. Друга дружина — з Анна зі Стадніцьких. Мав синів Яна, Павела, Стефана, двох доньок:

• Анна; Каспер Несецький вказував, що її ім'я — Магдалена, вона була дружиною Александера Зборовського
• Дорота.

Джерела

• Bodniak S. Fredro Jan h. Bończa (†ok. 1591) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VII/2, zesz. 32. — 194 s. — S. 118—119. (пол.)
• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 315—316. (пол.)
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — Т. 4. — S. 167—171. (пол.)

Посилання

• Jan Fredro z Pleszowic h. Bończa (ID: 5.814.138) [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)