Дрогойовські
Дрогойовські гербу Корчак — український шляхетський рід. З часом спольщився. Дідичне володіння — Дрогоїв (тепер Ґміна Орли).
Представники[ред. | ред. код]
- Іван Парис — дідич на Дрогойові, дружина — Катерина Оріховська[1] мав 5 синів,
- Іван (†1557) — пробощ у Дрогобичі, латинський єпископ кам'янецький, холмський, куявський
- Станіслав — перемиський каштелян, далекий від католицизму, дружина — сестрениця королеви Бони Урсула Карлівна Ґуччі
- Іван — сяноцький каштелян, дружина — Анна Баль
- Матвій Станіслав, дружина — Маріанна Чермінська, войська кам'янецька
- Єлизавета Копичинська
- Кшиштоф Томаш, перемиський хорунжий; дружина — Дорота Феліція, донька Зигмунда Гульденштерна, гданського каштеляна
- Іван, дружини: Ласоцька, Катажина Мишковська
- Беата Христина (з 1-го) — дружина ротмістра Марціна Мелецького
- Софія (з 2-го)- дружина Теодора Малаховського гербу Наленч[2]
- Станіслав
- Владислав Фердинанд
- Олена — дружина Єжи Йордана
- Іван — чернігівський каштелян
- Катерина — дружина теребовлянського підчашого Яна Баля
- Стефан — королівський полковник
- Анна
- Матвій Станіслав, дружина — Маріанна Чермінська, войська кам'янецька
- Іван — сяноцький каштелян, дружина — Анна Баль
- Христофор — дружина Моравська
- Катерина — дружина правника Яна Гербурта з 1553 року[3]
- Іван Томаш — референдар, перемиський староста, дипломат, дружини — рідна сестра коронного маршалка Вольського, Ядвіга Гербурт, донька галицького каштеляна
- Микола Мартин — дружина Барановська, дітей не мали
- Кіліян — перемиський підкоморій, перша дружина — Островська, друга — Собківна, сандомирська кастелянка
- Христофор — 4-й син Христофора
- Софія — дружина П'ясецького
- Іван — чернігівський каштелян, дружина — Маріанна Ройовська мав 7 синів та 3 доньки
- Йосиф — перемиський каштелян, дружина — Барбара Вольська, донька Александера та Анни Бжуховської
- Йосиф — монах-реформат
- Йосиф — перемиський каштелян, дружина — Барбара Вольська, донька Александера та Анни Бжуховської
- Ян Маріан — граф, банкір
- Станіслав — абат-цистерціанець
- Станіслав — брат Єнджея,
- Христофор — стольник любельський, син Станіслава та Зофії Пшиємської, чоловік Зофії Маліцької, Теодори Бучацької, Теофілі Лещиньської — дідички Влодави, вдови Рафала Бучацького-Творовського
- Йосиф[7]
- Анна — дружина Богуслава Горайського гербу Корчак.[8]
- Йоанна Катерина — небога Андрія Дрогойовського, луківського старости,[9] дідичка Горностайполя[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Спольщений варіант — Ожеховська.
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 215. (пол.)
- ↑ Żelewski R. Herburt Jan h. własnego (po 1524–1577) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960–1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 440–442. (пол.)
- ↑ Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1988. — T. XXXI/2. — Zeszyt 129. — S. 193. (пол.)
- ↑ Drohojowski Jan Tomasz, h. Korczak (†1605)… — T. V. — S. 384.
- ↑ Wasilewski T. Rey (Rej) Andrzej h. Oksza (ok. 1584–1641) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Polska Akademja Nauk, 1988. — T. XXXI/2. — Zeszyt 129. — S. 183. (пол.)
- ↑ а б Hornostajpol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 130. (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738.— T. 2.— S. 255. (пол.)
- ↑ Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939–1946. — T. V. — S. 309. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — T. V. — S. 380–389. reprint (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 820 s. — S. 83-85. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |