Ярчук Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Ярчук
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Володимирович Ярчук
Народження 1942(1942)
  Кривий Ріг, Дніпропетровська область, УРСР
Смерть 1998(1998)
  Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна
Зріст 178 см
Вага 75 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція воротар
Юнацькі клуби
СРСР «Авангард» (Кривий Ріг)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1960—1964 СРСР «Гірник» (КР) 125 (-162)
1965 СРСР «Шахтар» (Д) 7 (-1)
1966—1971 СРСР «Чорноморець» (О) 163 (-168)
1972 СРСР «Ністру» 25 (-?)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олекса́ндр Володи́мирович Ярчу́к (рос. Александр Владимирович Ярчук нар. 1942, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, УРСР — пом. 1998, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна) — радянський футболіст і тренер, виступав на позиції воротаря.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Ярчук народився в 1942 році.

Футбольні селекціонери помітили талановитого воротаря на Спартакіаді школярів УРСР, що проводилася в Кременчуці в 1957 році, де Ярчук захищав ворота збірної Дніпропетровської області.

У 1960 році у віці 18 років Ярчук дебютував в основному складі криворізького «Гірника» в першості СРСР. Спочатку грав епізодично, а через пару років став основним воротарем команди. Однією з найкращих для молодого голкіпера стала товариська гра з московським «Спартаком», яка відбулася 20 червня 1964 року. Ярчук відбив практично всі удари москвичів, окрім хитромудрого удару Валерія Рейнгольда. Форвард москвичів так послав м'яч, що той несподівано змінив напрямок і опинився в протилежному від воротаря куті воріт. У цій грі ворота «Спартака» захищав Володимир Маслаченко, теж вихованець криворізького футболу[1].

26 червня 1965 року Ярчук дебютував у вищій лізі радянського футболу в складі донецького «Шахтаря» в грі з ташкентським «Пахтакором», замінивши на 85-й хвилині Коротких при рахунку 3:1. У Донецьку Ярчук за рекомендацією Бобошко — ще одного кріворіжця, який порадив талановитого спортсмена другого тренеру донецької команди Олегу Ошенкову.

У 1966 році Ярчук переїхав до Одеси, де в результаті провів свої найкращі футбольні роки, відігравши за «моряків» в цілому 173 матчі. Для Ярчука 1966 рік запам'ятався не тільки переходом в одеський колектив, а й званням майстра спорту СРСР, отриманим за підсумками сезону.

За шість років, проведених в Одесі, Ярчук був беззаперечним першим номером команди. Будучи у розквіті сил, він тільки один раз — у 1968-у — дозволив Семену Альтману змагатися з собою щодо на рівних (Ярчук — 23 матчі, Альтман — 18). В інших випадках Костянтин Уралець, Альтман й Олексій Нефьодов задовольнялися мінімумом ігрового часу.

Тільки в 1971 році Ярчук на відносно довгі відрізки часу став поступатися місцем у воротах Нефьодову й Альтману, що обумовило його відхід в кишинівський «Ністру» й повернення до Одеси вже тренером. Тренував аматорські команди Одеської області і клубну СКА Одеса (1976 рік).

Помер Олександр Ярчук після важкої тривалої хвороби в Кривому Розі в 1998 році.

У 2001 році голкіпер був включений в число найкращих футболістів Одеси XX століття.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ярчук відбив практично всі удари москвичів, крім хитромудрого удару Рейнгольда. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 21 грудня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]