Сутра Серця
Сутра Серця Досконалої Мудрості (санскр. प्रज्ञपारमिता हॄदयसूत्र, Prajñā-pāramitā-hṛdaya Sūtra, кит. 般若波羅蜜多心經, яп. はんにゃはらみたしんぎょう) — сутра буддизму Махаяни, що роз'яснює ідеї порожнечі і мудрості.
Сутра серця читається в багатьох культурах, і тому має багато назв:
| Мова | Назв | Вимова |
|---|---|---|
| Санскрит | प्रज्ञापारमिताहृदयसूत्र | |
| Китайською | 般若波羅蜜多心經 (Bōrĕbōluómìduō Xīnjīng) | божеболомідо сіньцзінь |
| Корейською | 반야심경 (Banya Simgyeong) | |
| Японською | 般若波羅蜜多心経, або 般若心経 | хання хараміта шін ґьо |
| В'єтнамською | Bát Nhã Ba La Mật Đa Tâm Kinh | |
| Тайською | ปรัชญาปารมิตาหฤทัยสูตร | |
| Тибетською | sNying mDo or shes rab snying po'i mdo |
Буддизм був заснований 2500 років тому індійським принцом Готамою Сіддхартхою з роду Шак'я. У 29 років він полишив батьківський дім, став аскетом і за шість років виснажливих тернувань та медитацій досяг просвітлення[1]. Подальше життя Готама присвятив проповідуванню свого вчення і помер у 80 років, увійшовши у нірвану[2]. Його вважають історичним буддою[3].
Вчення Готами стало однію з універсальних світових релігій. У ньому будда був не трансцедентльним і абсолютним об'єктом поклоніння на кшалт Бога в християнстві чи ісламі, а звичайною особою, яка досягла просвітлення.[4] Готама навчав, що будь-яка людина здатна досягти просвітлення і має можливість стати буддою.
У Готами було багато послідовників. Він повчав їх, відповідаючи на питання залежно від здібностей і рівня слухача.[5] Через це його вчення розділилося згодом на багато шкіл.
Після смерті Готами буддистську громаду очолив його учень Махакаш'япа, який задля її укріплення провів перший собор з 500 учнями-монахами аби упорядкувати вчення покійного наставника. Учень Ананда, який найбільше спілкувався з Готамою, по пам'яті відновив його проповіді у формі сутр, а учень Упалі — дисциплінарні правила общини у формі правил-обітів. Учасники зборів визнали їх правомірними і уклали сутровий і дисциплінарний канони. Проте ці канони не були записані, зважаючи на давньоіндійську традицію усної передачі релігійних і філософських знань.
Вперше буддистське вчення було зафіксоване на письмі у 1 столітті до н. е. Найбільш раннім зразком священного писання стала сутра Агама. Згодом з'явилися інші тексти сутр, які поступово коментувалися і систематизувалися. Ці коментарі були зібрані у окремий теоретичний канон. Разом із сутровим і дисциплінарним канонами він склав три зводи священних буддистських текстів тріпітака.
У 3 столітті до н. е., через 100 років після смерті Готами, на другому соборі буддистська община розкололася на дві групи. В результаті подальших поділів утворилося близька двох десятків окремих шкіл. Серед них однією з найвпливовіших була школа сарвастівади, яка проповідувала реальність та незмінність явищ. Її послідовники активно займалися класифікацію сутр і складанням теорії буддизму.
На початку 1 століття цій школі протистояла нова течія будизму махаяна — «Велика колісниця». Її представники називали течію опонентів хінаяною — «Малою колісницею», заперечуючи її постулати та елітарність. Махаяністи наполягали на реальності порожнечі, тобто відсутності власної природи явищ через їх мінливість і взаємопов'язаність. Течія махаяни складалася з багатьох шкіл, які поділялися на дві основні групи — мадх'ямаку і йогачару.
Серед представників течії махаяни було мало ченців-професіоналів, які могли передавати основи буддистського вчення. Для подолання проблеми махаяністи вирішили порушити індійське табу на записування сутр і почали укладати власний письмовий канон на їх основі. Його, передача, переписування, читання і дарування стали вважатися добродійними вчинками у махаяністському буддизмі. Така практика сприяла збільшенню сутр і їх розростанню.
Основні махаяністські зводи сутр поділяються на три періоди: ранній (100 до н. е. — 200), середній (300—400) і пізній (500—1203). Вони охоплюють час існування буддизму в Індії до його нищення. Найстаріший з цих зводів є звід «Сутр мудрості». У ньому записані чотири основіні проповіді Готами, а також інформація про шістнадцять буддистських соборів. Сам звід складається з багатьох окремих сутр, провідною ідеєю яких є досягнення праджня-парміти — «досконалої мудрості Будди». Ця мудрість — стан просвітлення особи, розуміння того, що усі явища є пустими, мінливими і взаємопов'язаними.
- ↑ Японською: дзьодо (成道)
- ↑ Японською: нюнехан, нюмецу (入涅槃, 入滅)
- ↑ Японською його шанобливо називають Шяка-муні-сесон (釈迦牟尼世尊, «Шановний пан святий з роду Шакья»)
- ↑ Окрім будди Готами в буддизмі шанували багато інших будд та святих
- ↑ Цей метод називається у буддизмі «надавання ліків відповідно до хвороби». Японською: обьо-йояку (応病与薬).
- Паттра Сутри Серця Досконалої Мудрості // Токійський Національний Музей (найстаріша копія на санскриті) (яп.)
- Сутра Серця / Літанія монахів монастиря Дзьододзі, Японія (яп.)
Англійською
- Buddhist Text Translation Society. The Heart of Prajna Paramita Sutra. Dharma Realm Buddhist Association. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 березня 2008. - from the Chinese translation by Tang master Hsüan-Tsang
- Conze, Edward. The Heart Sutra. Digital International Buddhism Organization. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 березня 2008.
- Halifax, Joan; Kazuaki Tanahashi. The Sutra on the Heart of Realizing Wisdom Beyond Wisdom. Upaya Zen Center. Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2013. Процитовано 22 березня 2008.
- The Prajñāpāramitā Heart Sūtra. Архів оригіналу за 7 червня 2008. Процитовано 14 травня 2008. Translated from the Chinese version of Xuanzang by the Sutra Pagoda Institute.
- McLeod, Ken. The Sutra of the Heart of the Lady Perfection of Wisdom. Unfettered Mind. Процитовано 22 березня 2008.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=404(довідка) - a very accessible translation by an American Buddhist scholar - English Buddhist Text. fodian.net. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 березня 2008. - Links to various English translations in PDF format
- The Heart of the Perfection of Wisdom. LamRim.com. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 березня 2008.
- The Heart of Prajna Paramita Sutra (with annotation). Chung Tai Zen Center of Sunnyvale. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 березня 2008. - translated from Chinese by Buddha Gate Monastery
- The Heart Sutra (in Chinese calligraphy). Asiawind. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 березня 2008.
Російською
- Сутра Серця // Бібліотека Буддистського центру школи Карма Каг'ю
- Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — ISBN 5-93597-019-8. (рос.) Сутра сердца Праджня-парамиты (С.252-267)
Англійською
- Conze, Edward (translater) (1984). Perfection of Wisdom in Eight Thousand Lines & Its Verse Summary. Grey Fox Press. ISBN 978-0877040491.
- Lopez, Donald (1990). The Heart Sutra Explained. South Asia Books. ISBN 978-8170302384.
- McLeod, Ken (2007). An Arrow to the Heart. Victoria, BC, Canada: Trafford. ISBN 978-1425133771. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 7 травня 2019.
- Nhat Hanh, Thich (1988). The Heart of Understanding. Berkeley, California: Parallax Press. ISBN 978-0938077114.
- Porter, Bill (Red Pine) (31 серпня 2004). The Heart Sutra: The Womb of Buddhas. Shoemaker & Hoard. ISBN 978-1593760090.
- Waddell, Norman (15 липня 1996). Zen Words for the Heart: Hakuin's Commentary on the Heart Sutra. Boston, Massachusetts: Shambhala. ISBN 978-1570621659.
Китайською
- 林光明編著，《心經集成》，2000，嘉豐出版社，ISBN 957-98985-4-5
- 釋東初著，《東初老人全集之四、般若心經思想史》，1985，東初出版社
- 談錫永編著，《心經內義與究竟義》，2005，台北，全佛文化，ISBN 957-2031-72-4
Німецькою
- Taisen Deshimaru Roshi: Hannya-shingyô. Das Sutra der Höchsten Weisheit. Kristkeitz, Heidelberg-Leimen 2002, ISBN 3-932337-20-4
- Thich Nhat Hanh: Mit dem Herzen verstehen. 7. Aufl. Theseus, Berlin 2000, ISBN 3-89620-139-5
- Dalai Lama: Der buddhistische Weg zum Glück. Das Herz-Sutra. Barth, Frankfurt a.M. 2004, ISBN 3-502-61138-6
- Agetsu Wydler Haduch: Das Herz-Sutra = Maka hannya haramita shingyo. 4. Aufl. Zentrum für Zen-Buddhismus, Zürich 2001, ISBN 3-9521915-6-6
- Geshe Rabten: Essenz der Weisheit. Ein Kommentar zum Herzsutra. Dharma edition, Hamburg 1990, ISBN 3-927862-06-1
- Kelsang Gyatso: Herz der Weisheit. Die essentiellen Weisheitslehren Buddhas. Tharpa, Zürich 1997, ISBN 3-908543-13-4
Японською
- 涌井和 『般若心経を梵語原典で読んでみる -サンスクリット入門-』 明日香出版社、2002年、ISBN 4-7569-0618-4
- 山中元 『サンスクリット文法入門 -般若心経、観音経、真言を梵字で読む-』 国際語学社、2004年、ISBN 4-87731-217-X
- 福井文雅 『般若心経の歴史的研究』 春秋社、1987年。ISBN 4-393-11128-1
- 福井文雅 『般若心経の総合的研究：歴史・社会・資料』 春秋社、2000年。ISBN 4-393-11204-0
- ジャン・ナティエ著、工藤順之・吹田隆道訳 「般若心経は中国偽経か？」『財団法人三康文化研究所年報』第37号、2006年。