Очікує на перевірку

Сутра Серця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сутра Серця Досконалої Мудрості (санскр. प्रज्ञपारमिता हॄदयसूत्र, Prajñā-pāramitā-hṛdaya Sūtra, кит. 般若波羅蜜多心經, яп. はんにゃはらみたしんぎょう) — сутра буддизму Махаяни, що роз'яснює ідеї порожнечі і мудрості.

Назви

[ред. | ред. код]
Початкові вірші «Сутри серця» з японської книги сутр. Вірші написані китайською мовою, а японська вимова надрукована біля кожного китайського ієрогліфа.

Сутра серця читається в багатьох культурах, і тому має багато назв:

Багато назв Сутри серця
Мова Назв Вимова
Санскрит प्रज्ञापारमिताहृदयसूत्र
Китайською 般若波羅蜜多心經 (Bōrĕbōluómìduō Xīnjīng) божеболомідо сіньцзінь
Корейською 반야심경 (Banya Simgyeong)
Японською 般若波羅蜜多心経, або 般若心経 хання хараміта шін ґьо
В'єтнамською Bát Nhã Ba La Mật Đa Tâm Kinh
Тайською ปรัชญาปารมิตาหฤทัยสูตร
Тибетською sNying mDo or shes rab snying po'i mdo

Основні відомості

[ред. | ред. код]

Становлення буддизму

[ред. | ред. код]

Буддизм був заснований 2500 років тому індійським принцом Готамою Сіддхартхою з роду Шак'я. У 29 років він полишив батьківський дім, став аскетом і за шість років виснажливих тернувань та медитацій досяг просвітлення[1]. Подальше життя Готама присвятив проповідуванню свого вчення і помер у 80 років, увійшовши у нірвану[2]. Його вважають історичним буддою[3].

Вчення Готами стало однію з універсальних світових релігій. У ньому будда був не трансцедентльним і абсолютним об'єктом поклоніння на кшалт Бога в християнстві чи ісламі, а звичайною особою, яка досягла просвітлення.[4] Готама навчав, що будь-яка людина здатна досягти просвітлення і має можливість стати буддою.

Буддистський канон

[ред. | ред. код]

У Готами було багато послідовників. Він повчав їх, відповідаючи на питання залежно від здібностей і рівня слухача.[5] Через це його вчення розділилося згодом на багато шкіл.

Після смерті Готами буддистську громаду очолив його учень Махакаш'япа, який задля її укріплення провів перший собор з 500 учнями-монахами аби упорядкувати вчення покійного наставника. Учень Ананда, який найбільше спілкувався з Готамою, по пам'яті відновив його проповіді у формі сутр, а учень Упалі — дисциплінарні правила общини у формі правил-обітів. Учасники зборів визнали їх правомірними і уклали сутровий і дисциплінарний канони. Проте ці канони не були записані, зважаючи на давньоіндійську традицію усної передачі релігійних і філософських знань.

Вперше буддистське вчення було зафіксоване на письмі у 1 столітті до н. е. Найбільш раннім зразком священного писання стала сутра Агама. Згодом з'явилися інші тексти сутр, які поступово коментувалися і систематизувалися. Ці коментарі були зібрані у окремий теоретичний канон. Разом із сутровим і дисциплінарним канонами він склав три зводи священних буддистських текстів тріпітака.

Утворення шкіл

[ред. | ред. код]

У 3 столітті до н. е., через 100 років після смерті Готами, на другому соборі буддистська община розкололася на дві групи. В результаті подальших поділів утворилося близька двох десятків окремих шкіл. Серед них однією з найвпливовіших була школа сарвастівади, яка проповідувала реальність та незмінність явищ. Її послідовники активно займалися класифікацію сутр і складанням теорії буддизму.

На початку 1 століття цій школі протистояла нова течія будизму махаяна — «Велика колісниця». Її представники називали течію опонентів хінаяною — «Малою колісницею», заперечуючи її постулати та елітарність. Махаяністи наполягали на реальності порожнечі, тобто відсутності власної природи явищ через їх мінливість і взаємопов'язаність. Течія махаяни складалася з багатьох шкіл, які поділялися на дві основні групи — мадх'ямаку і йогачару.

Махаяністський звід «Сутра мудрості»

[ред. | ред. код]

Серед представників течії махаяни було мало ченців-професіоналів, які могли передавати основи буддистського вчення. Для подолання проблеми махаяністи вирішили порушити індійське табу на записування сутр і почали укладати власний письмовий канон на їх основі. Його, передача, переписування, читання і дарування стали вважатися добродійними вчинками у махаяністському буддизмі. Така практика сприяла збільшенню сутр і їх розростанню.

Основні махаяністські зводи сутр поділяються на три періоди: ранній (100 до н. е. — 200), середній (300400) і пізній (5001203). Вони охоплюють час існування буддизму в Індії до його нищення. Найстаріший з цих зводів є звід «Сутр мудрості». У ньому записані чотири основіні проповіді Готами, а також інформація про шістнадцять буддистських соборів. Сам звід складається з багатьох окремих сутр, провідною ідеєю яких є досягнення праджня-парміти — «досконалої мудрості Будди». Ця мудрість — стан просвітлення особи, розуміння того, що усі явища є пустими, мінливими і взаємопов'язаними.

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. Японською: дзьодо (成道)
  2. Японською: нюнехан, нюмецу (入涅槃, 入滅)
  3. Японською його шанобливо називають Шяка-муні-сесон (釈迦牟尼世尊, «Шановний пан святий з роду Шакья»)
  4. Окрім будди Готами в буддизмі шанували багато інших будд та святих
  5. Цей метод називається у буддизмі «надавання ліків відповідно до хвороби». Японською: обьо-йояку (応病与薬).

Джерела

[ред. | ред. код]

Переклади

[ред. | ред. код]

Англійською

  • Buddhist Text Translation Society. The Heart of Prajna Paramita Sutra. Dharma Realm Buddhist Association. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 березня 2008. - from the Chinese translation by Tang master Hsüan-Tsang
  • Conze, Edward. The Heart Sutra. Digital International Buddhism Organization. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 березня 2008.
  • Halifax, Joan; Kazuaki Tanahashi. The Sutra on the Heart of Realizing Wisdom Beyond Wisdom. Upaya Zen Center. Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2013. Процитовано 22 березня 2008.
  • The Prajñāpāramitā Heart Sūtra. Архів оригіналу за 7 червня 2008. Процитовано 14 травня 2008. Translated from the Chinese version of Xuanzang by the Sutra Pagoda Institute.
  • McLeod, Ken. The Sutra of the Heart of the Lady Perfection of Wisdom. Unfettered Mind. Процитовано 22 березня 2008. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка) - a very accessible translation by an American Buddhist scholar
  • English Buddhist Text. fodian.net. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 березня 2008. - Links to various English translations in PDF format
  • The Heart of the Perfection of Wisdom. LamRim.com. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 березня 2008.
  • The Heart of Prajna Paramita Sutra (with annotation). Chung Tai Zen Center of Sunnyvale. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 березня 2008. - translated from Chinese by Buddha Gate Monastery
  • The Heart Sutra (in Chinese calligraphy). Asiawind. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 березня 2008.

Російською

Література

[ред. | ред. код]

Англійською

Китайською

  • 林光明編著,《心經集成》,2000,嘉豐出版社,ISBN 957-98985-4-5
  • 釋東初著,《東初老人全集之四、般若心經思想史》,1985,東初出版社
  • 談錫永編著,《心經內義與究竟義》,2005,台北,全佛文化,ISBN 957-2031-72-4

Німецькою

  • Taisen Deshimaru Roshi: Hannya-shingyô. Das Sutra der Höchsten Weisheit. Kristkeitz, Heidelberg-Leimen 2002, ISBN 3-932337-20-4
  • Thich Nhat Hanh: Mit dem Herzen verstehen. 7. Aufl. Theseus, Berlin 2000, ISBN 3-89620-139-5
  • Dalai Lama: Der buddhistische Weg zum Glück. Das Herz-Sutra. Barth, Frankfurt a.M. 2004, ISBN 3-502-61138-6
  • Agetsu Wydler Haduch: Das Herz-Sutra = Maka hannya haramita shingyo. 4. Aufl. Zentrum für Zen-Buddhismus, Zürich 2001, ISBN 3-9521915-6-6
  • Geshe Rabten: Essenz der Weisheit. Ein Kommentar zum Herzsutra. Dharma edition, Hamburg 1990, ISBN 3-927862-06-1
  • Kelsang Gyatso: Herz der Weisheit. Die essentiellen Weisheitslehren Buddhas. Tharpa, Zürich 1997, ISBN 3-908543-13-4

Японською

  • 涌井和 『般若心経を梵語原典で読んでみる -サンスクリット入門-』 明日香出版社、2002年、ISBN 4-7569-0618-4
  • 山中元 『サンスクリット文法入門 -般若心経、観音経、真言を梵字で読む-』 国際語学社、2004年、ISBN 4-87731-217-X
  • 福井文雅 『般若心経の歴史的研究』 春秋社、1987年。ISBN 4-393-11128-1
  • 福井文雅 『般若心経の総合的研究:歴史・社会・資料』 春秋社、2000年。ISBN 4-393-11204-0
  • ジャン・ナティエ著、工藤順之・吹田隆道訳 「般若心経は中国偽経か?」『財団法人三康文化研究所年報』第37号、2006年。

Посилання

[ред. | ред. код]