Хронічний біль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хронічний біль
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 MG30
МКХ-10
  • F45.4 Стійкі соматоформні больові розлади
  • R52.1 Хронічний неусувний біль
  • R52.2 Інший хронічний біль
eMedicine article/310834
MeSH D059350
CMNS: Chronic pain у Вікісховищі

Хронічний біль — стійкий довготривалий больовий синдром.

Гострий біль у випадку захворювання або травми може переходити у хронічний біль. Швидкість хронізації гострого болю залежить від генетичних факторів, особливостей нервової системи, гормонального фону хворого.

У медицині різницю між гострим та хронічним болем часто визначають довільним інтервалом часу з моменту появи; два найчастіше використовувані маркери це 3 та 6 місяців з моменту початку,[1] хоча деякі дослідники вважають перехід від гострого до хронічного болю відбувається через 12 місяців.[2] Інші застосовують термін гострий біль, якщо він триває менше 30 днів, хронічний до болю тривалістю понад півроку та підгострий до болю, який триває від одного до шести місяців.[3] Поширеною альтернативною дефініцією «хронічного болю» є «біль, що виходить за очікувані межі періоду одужання».[1]

Епідеміологічні дослідження виявили, що від 10,1 % до 55,2 % людей у ​​різних країнах мають хронічний біль.[4]

Хронічний біль може зароджуватися в тілі, або в головному або спинному мозку. Його часто важко лікувати. Спочатку рекомендують різні неопіоїдні ліки, залежно від того, чи походить біль від пошкодження тканин чи є нейропатичним.[5][6] Психологічні методи лікування, це і когнітивно-поведінкова терапія та терапія прийняття та відповідальності може бути ефективною для покращення якості життя людей, які страждають на хронічний біль. Водночас часто саме віра людини в повне одужання надає хворому на хронічний біль суттєву підтримку. Деякі люди з хронічним болем можуть отримати користь від лікування опіоїдами.[7][8] Для людей, які страждають на болі не пов'язані з раком, застосування опіатів рекомендують лише в тому випадку, коли в історії немає ані психічних розладів, ані зловживання психотропними речовинами, і терапію слід припинити, якщо вона не дієва.[9]

Сильний хронічний біль пов'язаний із збільшенням 10-річної смертності, особливо від серцевих захворювань та респіраторних захворювань. Люди з хронічним болем схильні до депресії, тривоги та порушень сну; це кореляції, і часто не зрозуміло, який фактор є першопричиною. Хронічний біль може сприяти зниженню фізичної активності через страх посилити біль, що часто призводить до збільшення ваги. На інтенсивність болю, контроль над болем та стійкість до болю впливає рівень соціальної підтримки, яку отримує людина з хронічним болем.

Різниця між гострим болем та хронічним болем[ред. | ред. код]

Гострий біль Хронічний біль
Причина існує існує, або захворювання що спричинило вже вилікували
Лабораторні дані є запалення та пошкодження часто немає змін
Емоційні зміни несуттєві суттєві
Симптоми почастішання серцебиття, підвищення артеріального тиску, тривожність, хворобливий вираз обличчя втома, безсоння, втрата апетиту, депресія
Сприйняття болю адекватне неадекватне
Лікування протизапальні анальгетики ефективні протизапальні анальгетики часто неефективні

Класифікація[ред. | ред. код]

Міжнародна асоціація з вивчення болю визначає хронічний біль як біль, що не має біологічної цінності, що зберігається після нормального загоєння тканин. DSM-5 визначає хронічний больовий розлад, якщо він триває довше шести місяців.[10]

Запропонована класифікація хронічного болю згідно МКХ-11 визначає 7 категорій хронічного болю.[11]

  1. Хронічний первинний біль: визначається 3 місяцями постійного болю в одній або декількох анатомічних областях, що неможливо пояснити іншим больовим станом.
  2. Хронічний раковий біль: визначається як раковий або пов'язаний з лікуванням вісцеральний біль, м'язово-скелетний біль або кістковий біль.
  3. Хронічний посттравматичний біль: біль тривалістю 3 місяці після травми або операції, виключаючи інфекційні або попередні стани.
  4. Хронічний невропатичний біль: біль, викликаний пошкодженням соматосенсорної нервової системи.
  5. Хронічний головний біль та орофасціальний біль: біль, що виникає в голові або обличчі та триває упродовж 50 % і більше днів протягом 3 місяців.
  6. Хронічний вісцеральний біль: біль, що виникає у внутрішньому органі.
  7. Хронічний м'язово-скелетний біль: біль, що виникає в кістках, м'язах, суглобах або сполучній тканині.

Хронічний біль може бути розділений на «ноцицептивний» (викликаний запаленою або пошкодженою тканиною, що активує спеціалізовані больові рецептори, звані ноцицептори), і «нейропатичний» (викликаний пошкодженням або дисфункцією нервової системи). [12]

Ноцицептивний біль може бути поділений на «поверхневий» та «глибокий», а глибокий біль — на «глибокий соматичний» та «вісцеральний». «Поверхневий» біль ініціюється активацією ноцицепторів в шкірі або поверхневих тканинах. «Глибокий соматичний» біль започатковується стимуляцією ноцицепторів у зв'язках, сухожиллях, кістках, судинах, фасціях та м'язах, такий біль є тупий, ниючий, погано локалізований. Вісцеральний біль зароджується у органах. Вісцеральний біль може бути добре локалізованим, але часто його виявити вкрай важко, і кілька вісцеральних областей при пошкодженні або запаленнях продукують віддалений біль, коли біль відчувають в зоні, віддаленій від місця патології або травми. [13]

Невропатичний біль[14] поділяють на «периферичний» (походить від периферичної нервової системи) та «центральний» (походить з мозку або спинного мозку).[15]

Патофізіологія[ред. | ред. код]

Будова типового нейрона
Механізм ноцицепції через аферентний нерв

При стійкій активації ноцицептивна передача на спинний ріг може викликати явище центральної сенсибілізації. Це спричиняє патологічні зміни, які знижують поріг передачі больових сигналів. Крім того, біль може створювати неноцицептивн нервові зв'язки для реагування на больові сигнали. Неноцицептивні нервові волокна в свою чергу можуть генерувати та передавати больові сигнали. Вважають що, нерововоми волокнами, що поширюють больові сигнали, є С-волокна, оскільки вони мають повільну проводимість і породжують хворобливі відчуття, що зберігаються протягом тривалого часу. [16] Традиційно вважають що при хронічному болі важко викорінити цей процес, коли його встановлено. [17] У деяких випадках хронічний біль може бути викликаний генетичними факторами, які перешкоджають диференціації нейронів, що призводить до стійкого зниження порогу болю. [18]

Хронічний біль різної етіології можна охарактеризувати як захворювання, що впливає на структуру та функції мозку. МРТ дослідження показали аномальні анатомічні [19] та функціональні зв'язки, навіть під час відпочинку[20][21] involving areas related to the processing of pain. Also, persistent pain has been shown to cause grey matter loss, reversible once the pain has resolved.[22][23]

Ці структурні зміни можна пояснити явищем, відомим як нейропластичність. У випадку хронічного болю соматотопічна організація реорганізується після периферичної та центральної сенсибілізації. Ця дезадаптивна зміна призводить до досвіду аллодінії або гіпералгезії. Було продемонстровано, що мозкова активність людей з хронічним болем, вимірювана за допомогою електроенцефалограми (ЕЕГ), була змінена, що свідчить про нейропластичні зміни, спричинені болем. Для хронічного болю характерні такі зміни: відносна бета-активність (порівняно з рештою мозку) збільшується, відносна альфа-активність знижується, а тета-активності зменшується як абсолютно, так і відносно.[24]

Існує гіпотеза що Дофамінергічна дисфункція діє як спільний механізм між хронічним болем, безсонням та великим депресивним розладом. Наявні підвищена тонічна активність дофаміну і компенсаторне зниження фазової активності дофаміну, що важливо для пригнічення болю. Це підтверджується роллю білка COMT у фіброміалгії та синдромі скронево-нижньощелепного суглоба.[25] Було виявлено що астроцити, мікроглії та сателітні гліоцити некоректно функціонують при хронічному болю. Підвищена активність мікроглій, зміни мікрогліальних мереж, а також посилене вироблення хемокінів та цитокінів посилюють біль. Було помічено, що астроцити втрачають здатність регулювати збудливість нейронів, посилюючи спонтанну нервову активність у больових схемах. [26]

Лікування та управління болем[ред. | ред. код]

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

У багатьох країнах питання болю, управління болем виділені в окрему спеціалізацію — pain management, — яка тільки зароджується в Україні. Управління болем — галузь медицини, що використовує міждисциплінарний підхід до полегшення болю та покращення якості життя тих, хто живе з болем.

[27] Типова група з управління болем включає лікарів (особливо неврологів, анестезіологів), реабілітаційних психологів, фізіотерапевтів і медсестер. [28] Гострий біль зазвичай лікує один лікар; однак, лікування хронічного болю часто вимагає скоординованих зусиль різних лікарів. [29][30][31] Деякий хронічний біль можна вилікувати за 2 місяця. Деякий біль можна вилікувати за півроку. Для деяких видів хронічного болю повна та тривала ремісія зустрічається рідко, хоча дещо можна зробити для покращення якості життя. [32]

Без опіоїдів[ред. | ред. код]

Рекомендована початкова терапія — без опіоїдів.[9]

Застосовують різні нонопіоїдні ліки, залежно від того, чи походить біль від пошкодження тканин чи є нейропатичним. Обмежені дані свідчать, що хронічний біль від запалення або пошкодження тканин (як при ревматоїдному артриті та раковий біль) найкраще лікувати опіоїдами, тоді як при невропатичному болі (біль, викликаний пошкодженням або дисфункцією нервової системи) інші препарати можуть бути більш ефективними,[5][6][33][34] це трициклічні антидепресанти,[35] інгібітори зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну,[36] та протисудомні препарати.[36] Через недостатню доказову базу найкращий підхід не є зрозумілим при лікуванні багатьох видів болю, і лікарі повинні покладатися на власний клінічний досвід.[35]

Можуть бути доцільними інвазивні методи лікування болю, включаючи такі методи, як ін'єкція в тригерні точки, нейролітичні блокади та променева терапія. Хоча немає доказів високої якості, які підтверджують використання ультразвуку для терапії, було виявлено, що він має незначний вплив на поліпшення функції при неспецифічних хронічних болях у попереку. [37]

Психологічні методи лікування, включаючи когнітивно-поведінкову терапію [38][39] та терапію прийняття та відповідальності[40][41] виявилися ефективним для поліпшення якості життя осіб з хронічним болем.

Хоча фізичні вправи використовують як метод зменшення хронічного болю і є деякі докази користі, доказова база ще недостатня. [42] Side effects from exercise are few in this population.[42]

Опіоїди[ред. | ред. код]

Тим, кому не допомагають інша терапія і хто не має в анамнезі ні психічної хвороби, ні вживання наркотиків, можна спробувати лікування опіоїдами[9] Якщо вони не допомагають прийом слід припинити.[9] У тих, хто вживає опіоїди, зупинка або зменшення їх використання може покращити якість життя, біль може змешитись.[43]

Деякі люди з хронічним болем отримують полегшення від лікування опіоїдами, а інші — ні; деякі хворі отримують побічні ефекти[7] Можливі побічні ефекти включають зменшення вироблення статевих гормонів, гіпогонадизм, безпліддя, порушення імунної системи, переломи у пацієнтів похилого віку, синдром неонатальної абстиненції, проблеми з серцем, опіоїдна гіпералгезія, фізична залежність, звикання та передозування.[44]

Альтернативна медицина[ред. | ред. код]

Гіпноз, включаючи самогіпноз, має попередні докази ефективності.[45] Немає докази, що гіпноз полегшує хронічний біль через травму спинного мозку.[46]

Попередні дослідження показали користь медичної марихуани для лікування невропатичного болю, але не для інших видів тривалого болю.[47] Станом на 2018 рік навіть для невропатичного болю докази не є достатніми і потрібні подальші дослідження.[48][49]

Є деякі докази про користь тайцзіцюань, показано, що воно зменшує біль, скутість та дещо покращує якість життя при хронічних станах, таких як остеоартрит, біль у попереку та остеопороз.[50][51] Є докази що акупунктура є ефективним та безпечним методом зменшення болю та покращення якості життя при хронічному болю, включаючи синдром хронічного тазового болю.[52][53]

Транскраніальна магнітна стимуляція для зменшення хронічного болю не підтримується високоякісними доказами, а продемонстровані ефекти є невеликими та короткочасними.[54]

Епідеміологія[ред. | ред. код]

Систематичний огляд літератури щодо проблематики хронічного болю виявив, що поширеність хронічного болю варіювала в різних країнах від 10,1 % до 55,2 % населення, вражаючи жінок більш високими темпами, ніж чоловіки, і що хронічний біль споживає велику кількість ресурсів охорони здоров'я в усьому світі. [4]

Масштабне телефонне опитування 15 європейських країн та Ізраїлю виявило, що 19 % респондентів старше 18 років страждали від болю більше 6 місяців, включно з останнім місяцем, і більше ніж два рази за останній тиждень, інтенсивність болю 5 або більше за останній епізод, за шкалою від 1 (без болю) до 10 (найгірший). 4839 опитаних із хронічним болем були опитані докладніше. 66 % відсотків оцінили інтенсивність болю як помірну (5–7), а 34 % — як нестерпну (8–10); 46 % мали постійний біль, 56 % переривчастий; 49 % страждали від болю протягом 2–15 років; і у 21 % було діагностовано депресію через біль. 61 % відсоток не міг або менше не міг працювати поза домом, 19 % втратили роботу, а 13 % змінили роботу через свій біль. 40 % отримували неадекватне менеджиент болю, і менше 2 % отримували консультація фахівця з менеджменту болю. [55]

Психологія[ред. | ред. код]

Профілі[ред. | ред. код]

Найчастіші особистісні профілі, виявлені у людей з хронічним болем Міннесотським багатопрофільним опитувальникиком особистості (MMPI), є конверсія V та невротична тріада. Особистість конверсія V, так називають тому, що більш високі бали шкали MMPI 1 і 3, відносно шкали 2, утворюють на графіку форму «V», висловлює перебільшене занепокоєння щодо відчуттів у тілі, розвиває тілесні симптоми у відповідь на стрес і часто не розпізнає власний емоційний стан, у тому числі депресію. Особистість невротичної тріади, маючи високі показники шкали 1, 2 та 3, виражає завищену стурбованість відчуттями у тілі і розвиває тілесні симптоми у відповідь на стрес, але є вимогливою і часто скаржиться.[56]

Деякі дослідники стверджують, що саме невротизм спричиняє гострий біль який перетворюється на хронічний, але клінічні дані вказують на що навпаки саме хронічний більш призводить до невротизації.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Turk, D.C.; Okifuji, A. (2001). Pain terms and taxonomies. У Loeser, D.; Butler, S. H.; Chapman, J.J.; Turk, D. C. (ред.). Bonica's Management of Pain (вид. 3rd). Lippincott Williams & Wilkins. с. 18—25. ISBN 978-0-683-30462-6. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 10 серпня 2019.
  2. ↑ Main, C.J.; Spanswick, C.C. (2001). Pain management: an interdisciplinary approach. Elsevier. с. 93. ISBN 978-0-443-05683-3.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ Thienhaus, O.; Cole, B.E. (2002). Classification of pain. У Weiner, R.S. (ред.). Pain management: A practical guide for clinicians (вид. 6). American Academy of Pain Management. ISBN 978-0-8493-0926-7. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 10 серпня 2019.
  4. ↑ а б Harstall C, Ospina M. How Prevalent Is Chronic Pain? June 2003 volume XI issue2 Pain Clinical Updates, International Association for the Study of Pain. pages=1–4 [1] [Архівовано 23 червня 2017 у Wayback Machine.]
  5. ↑ а б Tauben D (2015). Nonopioid medications for pain. Phys Med Rehabil Clin N Am. 26 (2): 219—48. doi:10.1016/j.pmr.2015.01.005. PMID 25952062.
  6. ↑ а б Welsch P, Sommer C, Schiltenwolf M, Häuser W (2015). [Opioids in chronic noncancer pain-are opioids superior to nonopioid analgesics? A systematic review and meta-analysis of efficacy, tolerability and safety in randomized head-to-head comparisons of opioids versus nonopioid analgesics of at least four week's duration]. Schmerz (German) . 29 (1): 85—95. doi:10.1007/s00482-014-1436-0. PMID 25376546.
  7. ↑ а б Reuben, DB; H Alvanzo, AA; Ashikaga, T; Bogat, GA; Callahan, CM; Ruffing, V; Steffens, DC (13 січня 2015). National Institutes of Health Pathways to Prevention Workshop: The Role of Opioids in the Treatment of Chronic Pain. Annals of Internal Medicine. 162 (4): 295—300. doi:10.7326/M14-2775. PMID 25581341.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  8. ↑ Chou R, Turner JA, Devine EB, Hansen RN, Sullivan SD, Blazina I, Dana T, Bougatsos C, Deyo RA (2015). The effectiveness and risks of long-term opioid therapy for chronic pain: a systematic review for a National Institutes of Health Pathways to Prevention Workshop. Ann. Intern. Med. 162 (4): 276—86. doi:10.7326/M14-2559. PMID 25581257.
  9. ↑ а б в г Busse, JW; Craigie, S; Juurlink, DN; Buckley, DN; Wang, L; Couban, RJ; Agoritsas, T; Akl, EA; Carrasco-Labra, A; Cooper, L; Cull, C; da Costa, BR; Frank, JW; Grant, G; Iorio, A; Persaud, N; Stern, S; Tugwell, P; Vandvik, PO; Guyatt, GH (8 травня 2017). Guideline for opioid therapy and chronic noncancer pain. CMAJ : Canadian Medical Association Journal. 189 (18): E659—E666. doi:10.1503/cmaj.170363. PMC 5422149. PMID 28483845.
  10. ↑ Katz, Joel; Rosenbloom, Brittany N; Fashler, Samantha (2 лютого 2017). Chronic Pain, Psychopathology, and DSM-5 Somatic Symptom Disorder. Canadian Journal of Psychiatry. 60 (4): 160—167. doi:10.1177/070674371506000402. ISSN 0706-7437. PMC 4459242. PMID 26174215.
  11. ↑ Treede, Rolf-Detlef; Rief, Winfried; Barke, Antonia; Aziz, Qasim; Bennett, Michael I.; Benoliel, Rafael; Cohen, Milton; Evers, Stefan; Finnerup, Nanna B.; First, Michael B.; Giamberardino, Maria Adele; Kaasa, Stein; Kosek, Eva; Lavand'homme, Patricia; Nicholas, Michael; Perrot, Serge; Scholz, Joachim; Schug, Stephan; Smith, Blair H.; Svensson, Peter; Vlaeyen, Johan W.S.; Wang, Shuu-Jiun (Jun 2015). A classification of chronic pain for ICD-11. Pain. 156 (6): 1003—1007. doi:10.1097/j.pain.0000000000000160. ISSN 0304-3959. PMC 4450869. PMID 25844555.
  12. ↑ Keay, KA; Clement, CI; Bandler, R (2000). The neuroanatomy of cardiac nociceptive pathways. У Horst, GJT (ред.). The nervous system and the heart. Totowa, New Jersey: Humana Press. с. 304. ISBN 978-0-89603-693-2.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. ↑ Coda, BA; Bonica, JJ (2001). General considerations of acute pain. У Loeser, D; Bonica, JJ (ред.). Bonica's management of pain (вид. 3). Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. ISBN 978-0-443-05683-3.
  14. ↑ Diagnostic Methods for Neuropathic Pain: A Review of Diagnostic Accuracy Rapid Response Report: Summary with Critical Appraisal. Canadian Agency for Drugs and Technologies in Health; 2015 Apr 7. PMID 26180859
  15. ↑ Bogduk, N; Merskey, H (1994). Classification of chronic pain: descriptions of chronic pain syndromes and definitions of pain terms (вид. second). Seattle: IASP Press. с. 212. ISBN 978-0-931092-05-3.
  16. ↑ Hansson P (1998). Nociceptive and neurogenic pain. Pharmacia & Upjon AB. с. 52—63.
  17. ↑ Vadivelu N, Sinatra R (2005). Recent advances in elucidating pain mechanisms. Current Opinion in Anesthesiology. 18 (5): 540—7. doi:10.1097/01.aco.0000183109.27297.75. PMID 16534290.
  18. ↑ Rusanescu G, Mao J (2014). Notch3 is necessary for neuronal differentiation and maturation in the adult spinal cord. J Cell Mol Med. 18 (10): 2003—16. doi:10.1111/jcmm.12362. PMC 4244024. PMID 25164209.
  19. ↑ Geha PY, Baliki MN, Harden RN, Bauer WR, Parrish TB, Apkarian AV (2008). The brain in chronic CRPS pain: Abnormal gray-white matter interactions in emotional and autonomic regions. Neuron. 60 (4): 570—581. doi:10.1016/j.neuron.2008.08.022. PMC 2637446. PMID 19038215.
  20. ↑ Baliki MN, Geha PY, Apkarian AV, Chialvo DR (2008). Beyond feeling: chronic pain hurts the brain, disrupting the default-mode network dynamics. J Neurosci. 28 (6): 1398—1403. doi:10.1523/JNEUROSCI.4123-07.2008. PMID 18256259.
  21. ↑ Tagliazucchi E, Balenzuela P, Fraiman D, Chialvo DR (2010). Brain resting state is disrupted in chronic back pain patients. Neurosci Lett. 485 (1): 26—31. doi:10.1016/j.neulet.2010.08.053. PMC 2954131. PMID 20800649.
  22. ↑ May A (2009). Chronic pain may change the structure of the brain. Pain. 137 (1): 7—15. doi:10.1016/j.pain.2008.02.034. PMID 18410991.
  23. ↑ Seminowicz DA, Wideman TH, Naso L, Hatami-Khoroushahi Z, Fallatah S, Ware MA, Jarzem P, Bushnell MC, Shir Y, Ouellet JA, Stone LS (2011). Effective treatment of chronic low back pain in humans reverses abnormal brain anatomy and function. Journal of Neuroscience. 31 (20): 7540—50. doi:10.1523/JNEUROSCI.5280-10.2011. PMID 21593339.
  24. ↑ Jensen M.P.; Sherlin L.H.; Hakiman S.; Fregni F. (2009). Neuromodulatory approaches for chronic pain management: research findings and clinical implications. Journal of Neurotherapy. 13 (4): 196—213. doi:10.1080/10874200903334371.
  25. ↑ Finan, Patrick H.; Smith, Michael T. (2 лютого 2017). The Comorbidity of Insomnia, Chronic Pain, and Depression: Dopamine as a Putative Mechanism. Sleep Medicine Reviews. 17 (3): 173—183. doi:10.1016/j.smrv.2012.03.003. ISSN 1087-0792. PMC 3519938. PMID 22748562.
  26. ↑ Ji, Ru-Rong; Berta, Temugin; Nedergaard, Maiken (2 лютого 2017). Glia and pain: Is chronic pain a gliopathy?. Pain. 154 (Suppl 1): S10—S28. doi:10.1016/j.pain.2013.06.022. ISSN 0304-3959. PMC 3858488. PMID 23792284.
  27. ↑ Hardy, Paul A. J. (1997). Chronic pain management: the essentials. U.K.: Greenwich Medical Media. ISBN 978-1-900151-85-6.
  28. ↑ Main, Chris J.; Spanswick, Chris C. (2000). Pain management: an interdisciplinary approach. Churchill Livingstone. ISBN 978-0-443-05683-3.
  29. ↑ Thienhaus, Ole; Cole, B. Eliot (2002). The classification of pain. У Weiner, Richard S (ред.). Pain management: A practical guide for clinicians. CRC Press. с. 29. ISBN 978-0-8493-0926-7.
  30. ↑ Henningsen P, Zipfel S, Herzog W (2007). Management of functional somatic syndromes. Lancet. 369 (9565): 946—55. doi:10.1016/S0140-6736(07)60159-7. PMID 17368156.
  31. ↑ Stanos S, Houle TT (2006). Multidisciplinary and interdisciplinary management of chronic pain. Physical Medicine and Rehabilitation Clinics of North America. 17 (2): 435—50, vii. doi:10.1016/j.pmr.2005.12.004. PMID 16616276.
  32. ↑ Chou, Roger; Huffman, LH (2 жовтня 2007). Medications for Acute and Chronic Low Back Pain: A Review of the Evidence for an American Pain Society/American College of Physicians Clinical Practice Guideline. Annals of Internal Medicine. 147 (7): 505—14. doi:10.7326/0003-4819-147-7-200710020-00008. PMID 17909211.
  33. ↑ Vardy J, Agar M (2014). Nonopioid drugs in the treatment of cancer pain. J. Clin. Oncol. 32 (16): 1677—90. doi:10.1200/JCO.2013.52.8356. PMID 24799483.
  34. ↑ Elomrani F, Berrada N, L'annaz S, Ouziane I, Mrabti H, Errihani H (2015). Pain and Cancer: A systematic review. Gulf J Oncolog. 1 (18): 32—7. PMID 26003103.
  35. ↑ а б Moore RA, Derry S, Aldington D, Cole P, Wiffen PJ (2015). Amitriptyline for neuropathic pain in adults. Cochrane Database Syst Rev. 7 (7): CD008242. doi:10.1002/14651858.CD008242.pub3. PMID 26146793.
  36. ↑ а б Gilron I, Baron R, Jensen T (2015). Neuropathic pain: principles of diagnosis and treatment. Mayo Clin. Proc. 90 (4): 532—45. doi:10.1016/j.mayocp.2015.01.018. PMID 25841257.
  37. ↑ Ebadi, Safoora; Henschke, Nicholas; Nakhostin Ansari, Noureddin; Fallah, Ehsan; van Tulder, Maurits W (14 березня 2014). Cochrane Database of Systematic Reviews. Cochrane Database of Systematic Reviews (3): CD009169. doi:10.1002/14651858.cd009169.pub2. PMID 24627326.
  38. ↑ Sveinsdottir, Vigdis; Eriksen, Hege R; Reme, Silje Endresen (2012). Assessing the role of cognitive behavioral therapy in the management of chronic nonspecific back pain. Journal of Pain Research. 5: 371—80. doi:10.2147/JPR.S25330. PMC 3474159. PMID 23091394.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  39. ↑ Castro, MM; Daltro, C; Kraychete, DC; Lopes, J (November 2012). The cognitive behavioral therapy causes an improvement in quality of life in patients with chronic musculoskeletal pain. Arquivos de Neuro-Psiquiatria. 70 (11): 864—8. doi:10.1590/s0004-282x2012001100008. PMID 23175199.
  40. ↑ Wicksell, RK; Kemani, M; Jensen, K; Kosek, E; Kadetoff, D; Sorjonen, K; Ingvar, M; Olsson, GL (1 квітня 2013). Acceptance and commitment therapy for fibromyalgia: a randomized controlled trial. European Journal of Pain. 17 (4): 599—611. doi:10.1002/j.1532-2149.2012.00224.x. PMID 23090719.
  41. ↑ Veehof, M. M.; Trompetter, H. R.; Bohlmeijer, E. T.; Schreurs, K. M. (2016). Acceptance- and mindfulness-based interventions for the treatment of chronic pain: A meta-analytic review. Cognitive Behaviour Therapy. 45 (1): 5—31. doi:10.1080/16506073.2015.1098724. PMID 26818413. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2019.
  42. ↑ а б Geneen, Louise J.; Moore, R. Andrew; Clarke, Clare; Martin, Denis; Colvin, Lesley A.; Smith, Blair H. (14 січня 2017). Physical activity and exercise for chronic pain in adults: an overview of Cochrane Reviews. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 1: CD011279. doi:10.1002/14651858.CD011279.pub2. ISSN 1469-493X. PMID 28087891.
  43. ↑ Frank, Joseph W.; Lovejoy, Travis I.; Becker, William C.; Morasco, Benjamin J.; Koenig, Christopher J.; Hoffecker, Lilian; Dischinger, Hannah R.; Dobscha, Steven K.; Krebs, Erin E. (2017). Patient Outcomes in Dose Reduction or Discontinuation of Long-Term Opioid Therapy. Annals of Internal Medicine. 167 (3): 181—191. doi:10.7326/m17-0598. PMID 28715848.
  44. ↑ Franklin, GM; American Academy of, Neurology (30 вересня 2014). Opioids for chronic noncancer pain: a position paper of the American Academy of Neurology. Neurology. 83 (14): 1277—84. doi:10.1212/wnl.0000000000000839. PMID 25267983.
  45. ↑ Elkins, Gary; Johnson, Aimee; Fisher, William (1 квітня 2012). Cognitive Hypnotherapy for Pain Management. American Journal of Clinical Hypnosis. 54 (4): 294—310. doi:10.1080/00029157.2011.654284. PMID 22655332.
  46. ↑ Boldt, I; Eriks-Hoogland, I; Brinkhof, M. W.; De Bie, R; Joggi, D; von Elm, E (2014). Non-pharmacological interventions for chronic pain in people with spinal cord injury. Cochrane Database Syst Rev. 11 (11): CD009177. doi:10.1002/14651858.CD009177.pub2. PMID 25432061.
  47. ↑ Nugent, Shannon M.; Morasco, Benjamin J.; O'Neil, Maya E.; Freeman, Michele; Low, Allison; Kondo, Karli; Elven, Camille; Zakher, Bernadette; Motu'apuaka, Makalapua; Paynter, Robin; Kansagara, Devan (15 серпня 2017). The Effects of Cannabis Among Adults With Chronic Pain and an Overview of General Harms. Annals of Internal Medicine. 167 (5): 319—331. doi:10.7326/M17-0155. PMID 28806817.
  48. ↑ Ciccone, Charles D. (1 лютого 2017). Medical Marijuana: Just the Beginning of a Long, Strange Trip?. Physical Therapy. 97 (2): 239—248. doi:10.2522/ptj.20160367. ISSN 0031-9023. PMID 27660328.
  49. ↑ [115] Cannabinoids for Chronic Pain | Therapeutics Initiative. Therapeutics Initiative. 23 листопада 2018. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 12 серпня 2019.
  50. ↑ Chen, Yi-Wen; Hunt, Michael A.; Campbell, Kristin L.; Peill, Kortni; Reid, W. Darlene (1 квітня 2016). The effect of Tai Chi on four chronic conditions-cancer, osteoarthritis, heart failure and chronic obstructive pulmonary disease: a systematic review and meta-analyses. British Journal of Sports Medicine. 50 (7): 397—407. doi:10.1136/bjsports-2014-094388. ISSN 1473-0480. PMID 26383108. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2019.
  51. ↑ Kong, Ling Jun; Lauche, Romy; Klose, Petra; Bu, Jiang Hui; Yang, Xiao Cun; Guo, Chao Qing; Dobos, Gustav; Cheng, Ying Wu (29 квітня 2016). Tai Chi for Chronic Pain Conditions: A Systematic Review and Meta-analysis of Randomized Controlled Trials. Scientific Reports. 6: 25325. Bibcode:2016NatSR...625325K. doi:10.1038/srep25325. ISSN 2045-2322. PMC 4850460. PMID 27125299.
  52. ↑ Vickers, AJ; Vertosick, EA; Lewith, G; MacPherson, H; Foster, NE; Sherman, KJ; Irnich, D; Witt, CM; Linde, K; Acupuncture Trialists', Collaboration. (May 2018). Acupuncture for Chronic Pain: Update of an Individual Patient Data Meta-Analysis. The Journal of Pain. 19 (5): 455—474. doi:10.1016/j.jpain.2017.11.005. PMC 5927830. PMID 29198932.
  53. ↑ Liu, Bu-ping; Wang, Yun-ting; Chen, Si-da (1 грудня 2016). Effect of acupuncture on clinical symptoms and laboratory indicators for chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome: a systematic review and meta-analysis. International Urology and Nephrology. 48 (12): 1977—1991. doi:10.1007/s11255-016-1403-z. ISSN 0301-1623. PMID 27590134.
  54. ↑ O'Connell, Neil E.; Marston, Louise; Spencer, Sally; DeSouza, Lorraine H.; Wand, Benedict M. (16 березня 2018). Non-invasive brain stimulation techniques for chronic pain. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 3: CD008208. doi:10.1002/14651858.CD008208.pub4. ISSN 1469-493X. PMID 29547226.
  55. ↑ Breivik H, Collett B, Ventafridda V, Cohen R, Gallacher D (May 2006). Survey of chronic pain in Europe: prevalence, impact on daily life, and treatment. Eur J Pain. 10 (4): 287—333. doi:10.1016/j.ejpain.2005.06.009. PMID 16095934.
  56. ↑ Leo, Raphael (2007). Clinical manual of pain management in psychiatry. Washington, DC: American Psychiatric Publishing. с. 58. ISBN 978-1-58562-275-7.
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хронічний_біль&oldid=41886464