Акупунктура

Акупункту́ра (лат. acus — голка та лат. punctura — укол) — лікувальний метод, що полягає у подразненні периферичних нервових розгалужень за допомогою уколів у певні точки тіла (всього таких точок налічується понад 600). А. належить до осн. методів кит. народ. медицини; у Китаї відома з 2 століття до н. е.

З найбільшим ефектом методом А. лікують захворювання периферичної нерв. системи — радикуліт, ішіас та ін., а також ревматизм.

Вибір точок зумовлюється характером захворювання; у вибрані точки на встановлену глибину вводять спец. голки, які залишають в тілі протягом 5—15 хвилин.

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.