Акупунктура
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Акупункту́ра (лат. acus — голка та лат. punctura — укол) — лікувальний метод, що полягає у подразненні периферичних нервових розгалужень за допомогою уколів у певні точки тіла (всього таких точок налічується понад 600). А. належить до осн. методів кит. народ. медицини; у Китаї відома з 2 століття до н. е.
З найбільшим ефектом методом А. лікують захворювання периферичної нерв. системи — радикуліт, ішіас та ін., а також ревматизм.
Вибір точок зумовлюється характером захворювання; у вибрані точки на встановлену глибину вводять спец. голки, які залишають в тілі протягом 5—15 хвилин.
[ред.] Протипоказання
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
