Псоріаз: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
уточнення (прибрав нерозуміння) , оформлення
Lankastor (обговорення | внесок)
838 редагувань
м розділ дослідження
Рядок 44: Рядок 44:
== Лікування ==
== Лікування ==
{{Доробити розділ|дата=червень 2016}}
{{Доробити розділ|дата=червень 2016}}

== Дослідження ==
Роль [[Інсулінорезистентність|інсулінорезистентності]] в [[Патогенез|патогенезі]] псоріазу вивчається. Попередні дослідження показали, що [[антиоксиданти]], такі як [[поліфеноли]], можуть сприятливо впливати на запалення, характерне для псоріазу.<ref>{{Cite news|title=Promising New Treatments for Psoriasis|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3713318/|work=The Scientific World Journal|date=2013-07-01|accessdate=2020-05-10|issn=2356-6140|pmc=3713318|pmid=23935446|doi=10.1155/2013/980419|volume=2013|first=Sarah|last=Dubois Declercq|first2=Roxane|last2=Pouliot}}</ref>

Багато нових лікарських засобів, які досліджуються спрямовані на вісь [[Т-хелпер 17|Th17]] / [[IL23A|IL-23]]<ref>{{Cite news|title=Promising New Treatments for Psoriasis|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3713318/|work=The Scientific World Journal|date=2013-07-01|accessdate=2020-05-10|issn=2356-6140|pmc=3713318|pmid=23935446|doi=10.1155/2013/980419|volume=2013|first=Sarah|last=Dubois Declercq|first2=Roxane|last2=Pouliot}}</ref>, зокрема, [[Інгібітор|інгібітори]] [[IL-23p19]], оскільки IL-23p19 присутній у підвищених концентраціях при псоріазних ураженнях шкіри, сприяючи меншому захисту від умовно-патогенних інфекцій. Інші [[цитокіни]], такі як [[IL17A|IL-17]] та [[IL22|IL-22]], також були мішенями для гальмування, оскільки вони відіграють важливу роль у патогенезі псоріазу.<ref>{{Cite news|title=Emerging Therapies for the Treatment of Psoriasis|issue=1|first4=Alan|last3=Warren|first3=Richard B.|last2=Day|first2=Antoinette|last=Patel|first=Mahir|volume=2|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3510410/|doi=10.1007/s13555-012-0016-4|pmid=23205338|pmc=3510410|issn=2193-8210|accessdate=2020-05-10|date=2012-10-25|work=Dermatology and Therapy|last4=Menter}}</ref>

Інший напрямок дослідженьзосереджений на застосуванні інгібіторів фактора росту судинного [[Ендотелій|ендотелію]] для лікування псоріазу.<ref>{{Cite news|title=Vascular endothelial growth factor inhibitors: investigational therapies for the treatment of psoriasis|volume=6|first4=Helen S|last3=Byrne|first3=Emily|last2=Crawshaw|first2=Ania A|last=Weidemann|first=Anja K|pages=233–244|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3790838/|doi=10.2147/CCID.S35312|pmid=24101875|pmc=3790838|issn=1178-7015|accessdate=2020-05-10|date=2013-09-26|work=Clinical, Cosmetic and Investigational Dermatology|last4=Young}}</ref> [[Пероральний прийом лікарських засобів|Пероральні]] агенти, що досліджуються, як альтернативи лікарським засобам, вводяться шляхом [[Ін'єкція (медицина)|ін'єкцій]], включають інгібітори [[кінази]] Янус, інгібітори [[протеїнкінази]] С, інгібітори активованої [[Мітоген-активована протеїнкіназа 1|мітогеном протеїнкінази]] та інгібітори фосфодіестерази 4, всі вони довели ефективність у різних клінічних фазах 2 та 3 випробування. Ці агенти мають потенційно серйозні [[Побічний ефект|побічні ефекти]] через їх [[Імунодепресивна терапія|імунодепресивні]] механізми.<ref>{{Cite news|title=Emerging Therapies for the Treatment of Psoriasis|issue=1|first4=Alan|last3=Warren|first3=Richard B.|last2=Day|first2=Antoinette|last=Patel|first=Mahir|volume=2|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3510410/|doi=10.1007/s13555-012-0016-4|pmid=23205338|pmc=3510410|issn=2193-8210|accessdate=2020-05-10|date=2012-10-25|work=Dermatology and Therapy|last4=Menter}}</ref>


== Боротьба з псоріазом в Україні ==
== Боротьба з псоріазом в Україні ==

Версія за 15:48, 10 травня 2020

Псоріаз
Спеціальність дерматологія
Ведення ultraviolet light therapyd
Препарати метотрексат, нестероїдні протизапальні засоби, tazarotened[1], ethyl fumarated[2], desoximetasoned[3], апреміласт[4], tacalcitold[5], calcipotriened[6] і desonided[7]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 EA90
МКХ-10 L40
OMIM 177900
DiseasesDB 10895
MedlinePlus 000434
eMedicine

emerg/489 derm/365 derm/361 derm/363 derm/366 derm/918 radio/578

pmr/120
MeSH D011565
CMNS: Psoriasis у Вікісховищі
Гомілка — одне з найперших місць ураження
Псоріаз на лікті. Макрозйомка.

Псоріа́з (застаріле — луска́тий лиша́й) — неінфекційне хронічне захворювання, дерматоз, що уражає в основному шкіру, хоча можливе і запалення суглобів (псоріатичний артрит). На сьогодні підозрюють автоімунну природу цього захворювання.

Історичні відомості

Клінічні описи хвороби, схожої на псоріаз, зустрічаються з давніх часів (у Біблії, в працях Гіппократа, Цельса, тощо). У 1841 році Гебр відокремив псоріаз як самостійне захворювання.

Патогенез

Зазвичай псоріаз спричинює утворення надмірно сухих, червоних, піднятих над поверхнею шкіри елементів висипу. Однак деякі хворі на псоріаз не мають ніяких видимих уражень шкіри. Спричинені псоріазом елементи висипу називають псоріатичними бляшками. Ці шкірні зміни за своєю природою є великі за розміром папули, що є ділянками хронічного запалення і надлишкової проліферації лімфоцитів, макрофагів і кератиноцитів шкіри, а також надлишкового ангіогенезу (утворення нових дрібних капілярів) в шкірі. Надмірна проліферація кератиноцитів у псоріатичних бляшках та інфільтрація шкіри лімфоцитами і макрофагами швидко призводить до потовщення шкіри в місцях ураження, її підняті над поверхнею здорової шкіри і до формування характерних блідих, сірих або сріблястих бляшок, що нагадують застиглий віск або парафін («парафінові озерця»). Псоріатичні бляшки найчастіше вперше з'являються в місцях, що часто піддаються тертю і тиску — поверхнях ліктьових та колінних згинів, на сідницях. Однак псоріатичні бляшки можуть виникати і розташовуватися в будь-якому місці шкіри, включаючи шкіру волосистої частини голови (скальпу), долонну поверхню кінцівок, підошовну поверхню стоп, зовнішні статеві органи.

На противагу висипанню при екземі, яка частіше уражає внутрішню згинальних поверхонь колінного і ліктьового суглобів, псоріатичні бляшки частіше розташовуються на зовнішній, розгинальній поверхні суглобів.

Клінічні прояви

У періоді розгортання клінічних ознак розрізняють три стадії процесу:

  • прогресуючу
  • стаціонарну
  • регресуючу.

Для прогресуючої стадії характерна поява нових папул, периферійне зростання старих елементів до розміру бляшок, наявність запального вінчика навколо папул (вінчик росту), псоріатичної тріади, феномену Кебнера, утворення нових бляшок за рахунок злиття папул або збільшення старих бляшок.

У стаціонарній стадії свіжі елементи не з'являються, відсутній периферійний вінчик росту, феномен Кебнера не викликається.

У регресуючій стадії елементи псоріазу сплощуються, бліднуть, зменшується або припиняється лущення, навколо папул з'являється вінчик депігментації (псевдоатрофічний вінчик Воронова), настає руйнування елементів, яке починається з периферійної або центральної частини та закінчується утворенням депігментованих (рідше гіперпігментованих) плям.

Зникнення псоріатичних висипань говорить про ремісію. При виникненні псоріатичного артриту може навіть настати інвалідність.

Діагностика

Діагностика ґрунтується на клінічних ознаках: виявленні «псоріатичної тріади».

Лікування

Цей розділ потребує доповнення. (червень 2016)

Дослідження

Роль інсулінорезистентності в патогенезі псоріазу вивчається. Попередні дослідження показали, що антиоксиданти, такі як поліфеноли, можуть сприятливо впливати на запалення, характерне для псоріазу.[8]

Багато нових лікарських засобів, які досліджуються спрямовані на вісь Th17 / IL-23[9], зокрема, інгібітори IL-23p19, оскільки IL-23p19 присутній у підвищених концентраціях при псоріазних ураженнях шкіри, сприяючи меншому захисту від умовно-патогенних інфекцій. Інші цитокіни, такі як IL-17 та IL-22, також були мішенями для гальмування, оскільки вони відіграють важливу роль у патогенезі псоріазу.[10]

Інший напрямок дослідженьзосереджений на застосуванні інгібіторів фактора росту судинного ендотелію для лікування псоріазу.[11] Пероральні агенти, що досліджуються, як альтернативи лікарським засобам, вводяться шляхом ін'єкцій, включають інгібітори кінази Янус, інгібітори протеїнкінази С, інгібітори активованої мітогеном протеїнкінази та інгібітори фосфодіестерази 4, всі вони довели ефективність у різних клінічних фазах 2 та 3 випробування. Ці агенти мають потенційно серйозні побічні ефекти через їх імунодепресивні механізми.[12]

Боротьба з псоріазом в Україні

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (червень 2016)

В Україні, за даними Української Асоціації Псоріазу, налічується приблизно півтора мільйона хворих на псоріаз.

Національні Дні Псоріазу

Національні Дні Псоріазу — ініціатива Міністерства охорони здоров'я України, спрямована на підвищення ефективності лікування псоріазу в Україні та поліпшення якості життя пацієнтів хворих на псоріаз. Проект існує за безпосередньої підтримки МОЗ України, Національної академії медичних наук України, Української академії дерматовенерології.

Передумови

Оскільки одною з найважливіших проблем пацієнтів та громадськості є низька інформованість про захворювання, в 2013 році в Україні ініційовано проведення щорічних Національних Днів Псоріазу.[13]

Завдання ініціативи:

  • Проведення низки заходів, направлених на актуалізацію проблеми на території України.
  • Підвищення освіченості аудиторії про захворювання і методи його контролю.
  • Спрощення доступу лікарів до інформації про сучасні методи лікування, які визнані в світі.

У вирішенні проблеми застосований міждисциплінарний підхід. До інформаційно-освітніх і профілактичних заходів долучились українські дерматологи, ревматологи, терапевти та сімейні лікарі.

Національні Дні Псоріазу 2013 року

З 22 до 31 жовтня в ході проекту для дерматологів видані затверджені Міністерством Охорони Здоров'я методичні вказівки щодо лікування псоріазу. Проведено Всеукраїнський онлайн-семінар[14] за участі близько 7000 лікарів з обговоренням різних аспектів лікування захворювання. Проведено регіональні семінари і тренінги з наданням сучасних даних щодо діагностування, контролю та лікування псоріазу.

У більшості обласних центрів проведені прес-конференції для представників ЗМІ.

Для пацієнтів видали інформаційні матеріали з актуальною інформацією про захворювання. Українська Асоціація Псоріазу видала книгу «Псоріаз. Контролюй захворювання», що безкоштовно розповсюджують через мережу шкірно-венерологічних диспансерів України.

29 жовтня 2013 року відзначили Всесвітній День Псоріазу, заходи якого ввели до програми Національних Днів Псоріазу в Україні.

Примітки

  1. ↑ Inxight: Drugs Database
  2. ↑ Inxight: Drugs Database
  3. ↑ Inxight: Drugs Database
  4. ↑ Inxight: Drugs Database
  5. ↑ Inxight: Drugs Database
  6. ↑ Inxight: Drugs Database
  7. ↑ Inxight: Drugs Database
  8. ↑ Dubois Declercq, Sarah; Pouliot, Roxane (1 липня 2013). Promising New Treatments for Psoriasis. The Scientific World Journal. Т. 2013. doi:10.1155/2013/980419. ISSN 2356-6140. PMC 3713318. PMID 23935446. Процитовано 10 травня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  9. ↑ Dubois Declercq, Sarah; Pouliot, Roxane (1 липня 2013). Promising New Treatments for Psoriasis. The Scientific World Journal. Т. 2013. doi:10.1155/2013/980419. ISSN 2356-6140. PMC 3713318. PMID 23935446. Процитовано 10 травня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  10. ↑ Patel, Mahir; Day, Antoinette; Warren, Richard B.; Menter, Alan (25 жовтня 2012). Emerging Therapies for the Treatment of Psoriasis. Dermatology and Therapy. Т. 2, № 1. doi:10.1007/s13555-012-0016-4. ISSN 2193-8210. PMC 3510410. PMID 23205338. Процитовано 10 травня 2020.
  11. ↑ Weidemann, Anja K; Crawshaw, Ania A; Byrne, Emily; Young, Helen S (26 вересня 2013). Vascular endothelial growth factor inhibitors: investigational therapies for the treatment of psoriasis. Clinical, Cosmetic and Investigational Dermatology. Т. 6. с. 233—244. doi:10.2147/CCID.S35312. ISSN 1178-7015. PMC 3790838. PMID 24101875. Процитовано 10 травня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  12. ↑ Patel, Mahir; Day, Antoinette; Warren, Richard B.; Menter, Alan (25 жовтня 2012). Emerging Therapies for the Treatment of Psoriasis. Dermatology and Therapy. Т. 2, № 1. doi:10.1007/s13555-012-0016-4. ISSN 2193-8210. PMC 3510410. PMID 23205338. Процитовано 10 травня 2020.
  13. ↑ Запровадження Національних Днів Псоріазу.
  14. ↑ Всеукраїнський онлайн-семінар. Архів оригіналу за 3 листопад 2013. Процитовано 1 листопад 2013.

Джерела

  • Степаненко В. І., Чоботарь А. І., Бондарь С. О. Дерматологія і венерологія: підручник — К.:ВСВ «Медицина», 2015. — 336 с. ISBN 978-617-505-384-3
  • Кожные и венерические болезни. Руководство для врачей / Скрипкин Ю. К. — М.: Медицина, 2002 год. — Т. 1. — 576 с. — ISBN 5-225-02856-x. (рос.)

Посилання

Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Псоріаз&oldid=27965400