Кровоносні судини: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
→Джерела та література: Джерела не лише про Судини, сторінки потрібні |
доповнення |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
* [[Мікроциркуляторне русло]] — розташоване в органах, що забезпечує обмін речовин між кров'ю та навколишніми тканинами; охоплює [[Капіляр (біологія)|капіляри]], [[артеріоли]], [[венули]] і артеріовенулярні анастомози. |
* [[Мікроциркуляторне русло]] — розташоване в органах, що забезпечує обмін речовин між кров'ю та навколишніми тканинами; охоплює [[Капіляр (біологія)|капіляри]], [[артеріоли]], [[венули]] і артеріовенулярні анастомози. |
||
== Класифікація == |
|||
== Види == |
|||
За будовою та функцією: |
За будовою та функцією: |
||
* Артерії |
* Артерії |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
Будова стінки судини залежить від гемодинамічних умов: швидкості кровотоку, [[об'єм]]у та [[тиск]]у крові. Для артерій розташованих близько до серця, притаманно переважання еластичних елементів, які здатні протидіяти високим гемодинамічним показникам. По мірі віддалення від серця гемодинамічні величини знижуються, зменшується [[калібр]] судин і в їх стінках збільшується кількість м'язових елементів, які здатні створювати додаткову силу для проштовхування крові в мережу найдрібніших судин. |
Будова стінки судини залежить від гемодинамічних умов: швидкості кровотоку, [[об'єм]]у та [[тиск]]у крові. Для артерій розташованих близько до серця, притаманно переважання еластичних елементів, які здатні протидіяти високим гемодинамічним показникам. По мірі віддалення від серця гемодинамічні величини знижуються, зменшується [[калібр]] судин і в їх стінках збільшується кількість м'язових елементів, які здатні створювати додаткову силу для проштовхування крові в мережу найдрібніших судин. |
||
== Походження == |
|||
Судини ссавців у ембріональному розвитку мають [[мезодерма|мезодермне]] походження. Процес появи нових судин з клітин попередників називається [[васкулогенез]]. Процес росту й галуження судин називають [[ангіогенез]]ом.<ref name="Patan2004">{{cite journal|last1=Patan|first1=Sybill|title=Vasculogenesis and Angiogenesis|volume=117|year=2004|pages=3–32|issn=0927-3042|doi=10.1007/978-1-4419-8871-3_1}}</ref> |
|||
<ref name="KolteMcClung2016">{{cite journal|last1=Kolte|first1=Dhaval|last2=McClung|first2=John Arthur|last3=Aronow|first3=Wilbert S.|title=Vasculogenesis and Angiogenesis|year=2016|pages=49–65|doi=10.1016/B978-0-12-802385-3.00006-1}}</ref> |
|||
== Захворювання судин == |
== Захворювання судин == |
||
* [[Газова емболія]] |
* [[Газова емболія]] |
||
* [[Тромбоз]] |
* [[Тромбоз]] |
||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Джерела та література == |
== Джерела та література == |
||
Версія за 11:26, 22 лютого 2021
Кровоно́сні суди́ни (лат. vasa sanguinea) — складові серцево-судинної системи, які забезпечують швидке доправлення крові до усіх органів тіла людини, забезпечуючи обмін речовин між кров'ю та навколишніми тканинами. Вивчення кровоносних судин, нарівні з лімфатичними, здійснює розділ медицини — ангіологія.
Кровоносні судини утворюють:
- Макроциркуляторне русло — по якому кров рухається від серця до органів і повертається до серця; охоплює артеріальні судини і венозні судини.
- Мікроциркуляторне русло — розташоване в органах, що забезпечує обмін речовин між кров'ю та навколишніми тканинами; охоплює капіляри, артеріоли, венули і артеріовенулярні анастомози.
Класифікація
За будовою та функцією:
- Артерії
- Вени
- Артеріоли (прекапіляри)
- Венули (посткапіляри)
- Капіляри
- Лімфатичні судини (хоч це і окрема система, нормальне функціонування кровоносної системи (в тому числі кровоносних судин) неможливе без лімфи)
Загальна будова
Виконання кровоносними судинами загальної транспортної функції, проявляється в подібному плані будови судин макроциркуляторного русла. Стінка судини складається з трьох оболонок:
- внутрішньої — представлена ендотелієм (одношаровий плоский епітелій), який побудований з витягнутих ендотеліоцитів, розташованих на базальній мембрані, та підендотеліального шару, в основі якого лежить пухка волокниста сполучна тканина;
- середньої — складається з циркулярних пучків гладеньких м'язових клітин із прошарками еластичних волокон;
- зовнішньої — представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка містить дуже багато кровоносних судин і нервових волокон.
Будова стінки судини залежить від гемодинамічних умов: швидкості кровотоку, об'єму та тиску крові. Для артерій розташованих близько до серця, притаманно переважання еластичних елементів, які здатні протидіяти високим гемодинамічним показникам. По мірі віддалення від серця гемодинамічні величини знижуються, зменшується калібр судин і в їх стінках збільшується кількість м'язових елементів, які здатні створювати додаткову силу для проштовхування крові в мережу найдрібніших судин.
Походження
Судини ссавців у ембріональному розвитку мають мезодермне походження. Процес появи нових судин з клітин попередників називається васкулогенез. Процес росту й галуження судин називають ангіогенезом.[1] [2]
Захворювання судин
Примітки
- ↑ Patan, Sybill (2004). Vasculogenesis and Angiogenesis. 117: 3—32. doi:10.1007/978-1-4419-8871-3_1. ISSN 0927-3042.
- ↑ Kolte, Dhaval; McClung, John Arthur; Aronow, Wilbert S. (2016). Vasculogenesis and Angiogenesis: 49—65. doi:10.1016/B978-0-12-802385-3.00006-1.
Джерела та література
- Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ: КОНДОР, 2008. — 400 с. ISBN 978-966-351-128-3 (С.?)
- Анатомія людини: У 2 т. — К.: Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с. ISBN 5-311-01342-7 (С.?)
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с. (С.?)
- «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001. (С.?)
|
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з фізіології тварин. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |