Висвітлення у засобах масової інформації пандемії коронавірусної хвороби 2019: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 15: Рядок 15:
17 березня сайт «Recode» повідомив, що з 3 тисяч новинних сайтів із високим відвідуванням близько 1 % опублікованих статей пов'язані з епідемією хвороби, але ці статті генерують близько 13 % усіх переглядів із такими підтемами, як [[соціальне дистанціювання]], [[згладжування кривої]], та особливо популярною була [[самоізоляція]]. Загальна кількість переглядів статей була приблизно на 30 % вищою в середині березня 2020 року, порівняно з серединою березня 2019 року.<ref>{{cite news |last1=Molla |first1=Rani |title=It's not just you. Everybody is reading the news more because of coronavirus. |url=https://www.vox.com/recode/2020/3/17/21182770/news-consumption-coronavirus-traffic-views |accessdate=15 квітня 2020 |work=[[Recode]] |agency=[[Vox Media]] |date=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
17 березня сайт «Recode» повідомив, що з 3 тисяч новинних сайтів із високим відвідуванням близько 1 % опублікованих статей пов'язані з епідемією хвороби, але ці статті генерують близько 13 % усіх переглядів із такими підтемами, як [[соціальне дистанціювання]], [[згладжування кривої]], та особливо популярною була [[самоізоляція]]. Загальна кількість переглядів статей була приблизно на 30 % вищою в середині березня 2020 року, порівняно з серединою березня 2019 року.<ref>{{cite news |last1=Molla |first1=Rani |title=It's not just you. Everybody is reading the news more because of coronavirus. |url=https://www.vox.com/recode/2020/3/17/21182770/news-consumption-coronavirus-traffic-views |accessdate=15 квітня 2020 |work=[[Recode]] |agency=[[Vox Media]] |date=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Аналіз приблизно 141 тисячі заголовків англомовних новин, пов'язаних із коронавірусом, з 15 січня 2020 року по 3 червня 2020 року виявив, що 52 % заголовків викликали негативні настрої, тоді як лише 30 % викликали позитивні настрої.<ref>{{Cite journal|last1=Aslam|first1=Faheem|last2=Awan|first2=Tahir Mumtaz|last3=Syed|first3=Jabir Hussain|last4=Kashif|first4=Aisha|last5=Parveen|first5=Mahwish|date=2020-07-08|title=Sentiments and emotions evoked by news headlines of coronavirus disease (COVID-19) outbreak|journal=Humanities and Social Sciences Communications|language=en|volume=7|issue=1|pages=1–9|doi=10.1057/s41599-020-0523-3|issn=2662-9992}} {{ref-en}}</ref> Автори припускають, що заголовки посилюють страх і невпевненість, що має негативні наслідки для здоров'я та економіки. Інші дослідження в різних контекстах і зосереджені на різних засобах масової інформації виявили, що новини не зображують стратегії подолання та поведінку щодо здоров'я настільки, наскільки могли б.<ref>{{Cite journal|last1=Basch|first1=Corey H.|last2=Hillyer|first2=Grace Clarke|last3=Erwin|first3=Zoe Meleo-|last4=Mohlman|first4=Jan|last5=Cosgrove|first5=Alison|last6=Quinones|first6=Nasia|date=серпень 2020|title=News coverage of the COVID-19 pandemic: Missed opportunities to promote health sustaining behaviors |journal=Infection, Disease & Health|lang=en|volume=25|issue=3|pages=205–209|doi=10.1016/j.idh.2020.05.001|pmc=7229940|pmid=32426559}} {{ref-en}}</ref><ref name="auto">{{cite journal |last1=Rodelo |first1=F. V. |date=2021 |title=Framing of the Covid-19 pandemic and its organizational predictors |journal=Cuadernos.info |volume=50 |issue=1 |pages=91–112 |doi=10.7764/cdi.50.37525 |url=https://doi.org/10.7764/cdi.50.37525}} {{ref-en}}</ref>
Аналіз приблизно 141 тисячі заголовків англомовних новин, пов'язаних із коронавірусом, з 15 січня 2020 року по 3 червня 2020 року виявив, що 52 % заголовків викликали негативні настрої, тоді як лише 30 % викликали позитивні настрої.<ref>{{Cite journal|last1=Aslam|first1=Faheem|last2=Awan|first2=Tahir Mumtaz|last3=Syed|first3=Jabir Hussain|last4=Kashif|first4=Aisha|last5=Parveen|first5=Mahwish|date=2020-07-08|title=Sentiments and emotions evoked by news headlines of coronavirus disease (COVID-19) outbreak|journal=Humanities and Social Sciences Communications|language=en|volume=7|issue=1|pages=1–9|doi=10.1057/s41599-020-0523-3|issn=2662-9992}} {{ref-en}}</ref> Автори припускають, що заголовки посилюють страх і невпевненість, що має негативні наслідки для здоров'я та економіки. Інші дослідження в різних контекстах і зосереджені на різних засобах масової інформації виявили, що новини не зображують стратегії подолання та поведінку щодо здоров'я настільки, наскільки могли б.<ref>{{Cite journal|last1=Basch|first1=Corey H.|last2=Hillyer|first2=Grace Clarke|last3=Erwin|first3=Zoe Meleo-|last4=Mohlman|first4=Jan|last5=Cosgrove|first5=Alison|last6=Quinones|first6=Nasia|date=серпень 2020|title=News coverage of the COVID-19 pandemic: Missed opportunities to promote health sustaining behaviors |journal=Infection, Disease & Health|lang=en|volume=25|issue=3|pages=205–209|doi=10.1016/j.idh.2020.05.001|pmc=7229940|pmid=32426559}} {{ref-en}}</ref><ref name="auto">{{cite journal |last1=Rodelo |first1=F. V. |date=2021 |title=Framing of the Covid-19 pandemic and its organizational predictors |journal=Cuadernos.info |volume=50 |issue=1 |pages=91–112 |doi=10.7764/cdi.50.37525 |url=https://doi.org/10.7764/cdi.50.37525}} {{ref-en}}</ref> Інші автори припускають, що висвітлення новин призвело до політизації пандемії<ref>{{Cite journal|last=Abbas|first=Ali Haif|date=2020-07-03|title=Politicizing the Pandemic: A Schemata Analysis of COVID-19 News in Two Selected Newspapers|url= |journal=International Journal for the Semiotics of Law - Revue internationale de Sémiotique juridique|volume=35 |issue=3 |pages=883–902|lang=en|doi=10.1007/s11196-020-09745-2|issn=0952-8059|pmc=7332744|pmid=33214736}}</ref>, що підтверджує надмірну стурбованість ефективністю політичних діячів щодо надання наукової інформації про хворобу, та інформації про власну ефективність під час пандемії<ref name="auto"/>, та сильно поляризоване висвітлення пандемії.<ref>{{Cite journal|last1=Hart|first1=P. Sol|last2=Chinn|first2=Sedona|last3=Soroka|first3=Stuart|date=жовтень 2020|title=Politicization and Polarization in COVID-19 News Coverage|url= |journal=Science Communication|lang=en|volume=42|issue=5|pages=679–697|doi=10.1177/1075547020950735|issn=1075-5470|pmc=7447862}}</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 15:25, 17 січня 2023

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Yukh68 (внесок, журнали) о 15:25 UTC (697883 хвилини тому).

Висвітлення у засобах масової інформації перебігу пандемії коронавірусної хвороби 2019 відрізнялося залежно від країни, періоду часу та засобу масової інформації. Засоби масової інформації одночасно інформували читачів про поточні події, пов'язані з пандемією, і могли також сприяти появі дезінформації або фейкових новин.

Пандемія COVID-19

Коронавірусна хвороба 2019, або скорочено COVID-19 — це захворювання, яке викликається коронавірусом SARS-CoV-2. У більшості людей, які заразилися коронавірусом, спостерігаються слабкі симптоми хвороби, але в частини хворих спостерігається важкий перебіг хвороби.[1] Люди похилого віку та люди з низкою хронічних захворювань мають більший шанс важкого перебігу. На кінець 2022 року зареєстровано низку вакцин проти COVID-19, які допомагають запобігти хворобі, зокрема в США зареєстровано 4 вакцини: «Pfizer», «Moderna», «Novavax» і «Johnson & Johnson».[2] Відомо, що ці вакцини безпечні, ефективні та знижують ризик важких захворювань. Вірус поширюється, коли інфікована людина видихає краплі та дуже дрібні частинки, які містять вірус.[1]

Висвітлення в засобах масової інформації в США

Пандемія COVID-19 відкрила нові двері для соціальних мереж і збереження психічного здоров'я, яких ніколи раніше не було. Психічне здоров'я повинно бути на першому плані, оскільки на нього дуже сильно вплинула пандемія. Стан людей, які вже страждали від проблем із психічним здоров'ям, погіршуються через ізоляцію. Вплив соціальних мереж значно не висвітлювалися, навіть якщо вони відіграли таку важливу роль, незалежно від того, у позитивному чи негативному світлі. Люди змогли знайти онлайн-спільноти, які допомагали їм під час ізоляції, але це також було негативно, тому що вони відчували себе більш відокремленими від усіх навколо. Це також не допомагає, тому що всі настільки захоплені своїми соціальними мережами, що забувають спілкуватися з оточуючими людьми особисто. Проблеми психічного здоров'я, пов'язані з COVID-19, можуть виникати через непрямий досвід зараження вірусом (наприклад, втрата близької людини; соціальна ізоляція та самотність; невизначеність; соціально-економічні труднощі) або через особисте зараження.[3] Низка засобів масової інформації описували смерті противників вакцинації проти COVID-19[4][5][6][7][8] , що призвело до суперечок щодо доцільності такого висвітлення.[9][10][11][12][13]

Рівень і характер висвітлення

Пандемія COVID-19 завдала величезного тиску на населення, ресурси та економіку багатьох країн у всьому світі. Це включало заходи соціального дистанціювання, заборони на поїздки, самоізоляцію та закриття підприємств, які змінюють саму структуру суспільств у всьому світі.[14] Через те, що люди були вимушені не відвідувати громадські місця, велика частина розмов про цю пандемію та наслідки відбувалася в Інтернеті та на платформах соціальних мереж.

Протягом січня 2020 року, першого повного місяця, коли було відомо про спалах хвороби, журнал «Time» зареєстрував 41 тисячу англомовних статей, які містили термін «коронавірус», з яких 19 тисяч потрапили в заголовки. Це порівняли з епідемією гарячки Ебола в Ківу, яка мала 1800 статей і 700 заголовків у серпні 2018 року. Дослідник у галузі комунікацій та медіа-досліджень Пол Левінсон пояснив цю велику різницю негативною реакцією через сприймання надмірного висвітлення спалаху гарячки Ебола в 2014 році в поєднанні із занепокоєнням висвітленням спалаху під випливом китайської цензури.[15]

17 березня сайт «Recode» повідомив, що з 3 тисяч новинних сайтів із високим відвідуванням близько 1 % опублікованих статей пов'язані з епідемією хвороби, але ці статті генерують близько 13 % усіх переглядів із такими підтемами, як соціальне дистанціювання, згладжування кривої, та особливо популярною була самоізоляція. Загальна кількість переглядів статей була приблизно на 30 % вищою в середині березня 2020 року, порівняно з серединою березня 2019 року.[16]

Аналіз приблизно 141 тисячі заголовків англомовних новин, пов'язаних із коронавірусом, з 15 січня 2020 року по 3 червня 2020 року виявив, що 52 % заголовків викликали негативні настрої, тоді як лише 30 % викликали позитивні настрої.[17] Автори припускають, що заголовки посилюють страх і невпевненість, що має негативні наслідки для здоров'я та економіки. Інші дослідження в різних контекстах і зосереджені на різних засобах масової інформації виявили, що новини не зображують стратегії подолання та поведінку щодо здоров'я настільки, наскільки могли б.[18][19] Інші автори припускають, що висвітлення новин призвело до політизації пандемії[20], що підтверджує надмірну стурбованість ефективністю політичних діячів щодо надання наукової інформації про хворобу, та інформації про власну ефективність під час пандемії[19], та сильно поляризоване висвітлення пандемії.[21]

Примітки

  1. ↑ а б CDC (11 лютого 2020). COVID-19 and Your Health. Centers for Disease Control and Prevention (англ.). Процитовано 12 грудня 2021.
  2. ↑ CDC (9 грудня 2022). COVID-19 Vaccination. Centers for Disease Control and Prevention (англ.). Процитовано 19 грудня 2022.
  3. ↑ Czeisler, Mark É.; Howard, Mark E.; Rajaratnam, Shantha M. W. (лютий 2021). Mental Health During the COVID-19 Pandemic: Challenges, Populations at Risk, Implications, and Opportunities. American Journal of Health Promotion. 35 (2): 301—311. doi:10.1177/0890117120983982b. ISSN 0890-1171. PMID 33554624. (англ.)
  4. ↑ Ali, Shirin (2грудня 2021). More and more conservative media leaders are dying from COVID-19 after advocating against vaccines. The Hill. (англ.)
  5. ↑ Farhi, Paul (1 вересня 2021). Four conservative radio talk-show hosts bashed coronavirus vaccines. Then they got sick. Washington Post. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021. (англ.)
  6. ↑ Gabbatt, Adam (21 вересня 2021). Dangerous transmissions: anti-vax radio shows reach millions in US while stars die of Covid. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 22 вересня 2021. (англ.)
  7. ↑ At least 7 conservative radio hosts and anti-mask advocates have died from COVID-19 after bashing the vaccines. Business Insider. 14 вересня 2021. (англ.)
  8. ↑ Politi, Daniel (29 серпня 2021). Marc Bernier Becomes Third Anti-Vax Radio Host to Die of COVID-19. Slate. (англ.)
  9. ↑ Judkis, Maura (7 жовтня 2021). What do all these stories of vaccine denial deaths do to our sense of empathy?. The Washington Post. (англ.)
  10. ↑ Sicha, Choire (16 серпня 2021). How Mean Should We Be to Each Other?. Intelligencer (англ.). Процитовано 5 вересня 2021.
  11. ↑ Levin, Dan (27 листопада 2021). They Died From Covid. Then the Online Attacks Started. The New York Times. (англ.)
  12. ↑ Hiltzik, Michael (10 січня 2022). Column: Mocking anti-vaxxers' COVID deaths is ghoulish, yes — but may be necessary. Los Angeles Times. (англ.)
  13. ↑ Richman, Jackson (10 січня 2022). LA Times Under Fire For Column on Mocking Deaths of Anti-Vaxxers. Mediaite. (англ.)
  14. ↑ Chen, Emily; Lerman, Kristina; Ferrara, Emilio (10 квітня 2020). Tracking Social Media Discourse About the COVID-19 Pandemic: Development of a Public Coronavirus Twitter Data Set (Preprint). dx.doi.org. doi:10.2196/preprints.19273. Процитовано 12 грудня 2021.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  15. ↑ How News Coverage of Coronavirus in 2020 Compares to Ebola in 2018. Time (англ.). 7 лютого 2020. Процитовано 19 березня 2020.
  16. ↑ Molla, Rani (17 березня 2020). It's not just you. Everybody is reading the news more because of coronavirus. Recode. Vox Media. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  17. ↑ Aslam, Faheem; Awan, Tahir Mumtaz; Syed, Jabir Hussain; Kashif, Aisha; Parveen, Mahwish (8 липня 2020). Sentiments and emotions evoked by news headlines of coronavirus disease (COVID-19) outbreak. Humanities and Social Sciences Communications (англ.). 7 (1): 1—9. doi:10.1057/s41599-020-0523-3. ISSN 2662-9992. (англ.)
  18. ↑ Basch, Corey H.; Hillyer, Grace Clarke; Erwin, Zoe Meleo-; Mohlman, Jan; Cosgrove, Alison; Quinones, Nasia (серпень 2020). News coverage of the COVID-19 pandemic: Missed opportunities to promote health sustaining behaviors. Infection, Disease & Health (англ.). 25 (3): 205—209. doi:10.1016/j.idh.2020.05.001. PMC 7229940. PMID 32426559. (англ.)
  19. ↑ а б Rodelo, F. V. (2021). Framing of the Covid-19 pandemic and its organizational predictors. Cuadernos.info. 50 (1): 91—112. doi:10.7764/cdi.50.37525. (англ.)
  20. ↑ Abbas, Ali Haif (3 липня 2020). Politicizing the Pandemic: A Schemata Analysis of COVID-19 News in Two Selected Newspapers. International Journal for the Semiotics of Law - Revue internationale de Sémiotique juridique (англ.). 35 (3): 883—902. doi:10.1007/s11196-020-09745-2. ISSN 0952-8059. PMC 7332744. PMID 33214736.
  21. ↑ Hart, P. Sol; Chinn, Sedona; Soroka, Stuart (жовтень 2020). Politicization and Polarization in COVID-19 News Coverage. Science Communication (англ.). 42 (5): 679—697. doi:10.1177/1075547020950735. ISSN 1075-5470. PMC 7447862.
Хронологія
Штами
Вплив
Події
Установи
Лікарні та готелі
Організації
Особи
Медичні працівники
Науковці
Посадові особи
ВООЗ
Країни
Інші
Померли
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Висвітлення_у_засобах_масової_інформації_пандемії_коронавірусної_хвороби_2019&oldid=38070247