Експериментальне лікування коронавірусної хвороби 2019

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зображення віріону SARS-CoV-2

Експериментальне лікування коронавірусної хвороби 2019 — процес створення вакцини проти коронавірусної хвороби 2019 та розробка ефективних етіотропних та патогенетичних препаратів для лікування коронавірусної хвороби 2019. На кінець квітня 2020 року не розроблено клінічно доведених ефективних лікарських препаратів та вакцини для лікування коронавірусної хвороби, проте розроблено 115 потенційно ефективних вакцин проти коронавірусної хвороби[1], проводяться клінічні дослідження та експериментальне застосування 153 лікарських препаратів для лікування коронавірусної хвороби.[2]

Противірусні препарати[ред. | ред. код]

Ремдесивір[ред. | ред. код]

Одним із перших противірусних препаратів, які розпочали застосовувати для лікування коронавірусної хвороби 2019, став експериментальний препарат ремдесивір. Ще в січні 2020 року компанія «Gilead Sciences» виділила препарат для експериментального лікування низки пацієнтів у Китаї та вивчення його ефективності при коронавірусній інфекції у співпраці з китайськими медиками.[3] Одночасно компанія-виробник розпочала лабораторне дослідження препарату щодо його ефективності в лікуванні коронавірусної хвороби 2019 року, причому представники компанії повідомили, що препарат був активний щодо збудників близькосхідного коронавірусного респіраторного синдрому та тяжкого гострого респіраторного синдрому у тварин.[4][5] Ремдесивір застосовувався як експериментальний препарат в окремих лікувальних закладах США з помітним ефектом, проте застосування препарату в незначної кількості хворих не дозволяє зробити якихось широких висновків щодо його ефективності.[6][7] Пізніше китайські дослідники повідомили, що за їх даними, ремдесивір та комбінований препарат лопінавір/ритонавір, а також протималярійний препарат хлорохін, мали найбільший інгібувальний ефект in vitro щодо вірусу SARS-CoV-2 серед усіх тестованих лікарських засобів, та анонсовано початок клінічних досліджень цих препаратів для лікування коронавірусної хвороби 2019 у Китаї.[8][9] 6 лютого офіційно повідомлено про початок клінічних досліджень ремдесивіру в Китаї.[10]

Фавіпіравір[ред. | ред. код]

У лютому 2020 року уперше для лікування COVID-19 у Китаї застосували експериментальний противірусний препарат фавіпіравір.[11][12] 17 березня китайські посадовці офіційно запропонували лікувати коронавірусну хворобу в Ухані та Шеньчжені фавіпіравіром.[13][14][15] У клінічних випробуваннях в китайських містах брали участь 340 пацієнтів. За даними китайських дослідників, хворі, які приймали фавіпіравір, одужували за 4 доби, а ті, які не приймали — за 11 діб.[13] Заплановано також клінічні дослідження застосування фавіпіравіру проти коронавірусної інфекції в Японії.[16]

У березні 2020 року фавіпіравір схвалений для експериментального застосовання проти коронавірусної інфекції в трьох провінціях Італії, які найбільше постраждали від пандемії.[17] Проте Фармацевтичне агентство Італії попередило, що поки що доказова база щодо ефективності цього препарату є попередньою та недостатньою.[18]

Арбідол[ред. | ред. код]

19 лютого 2020 року національна комісія охорони здоров'я Китаю включила препарат арбідол (уміфеновір) до попереднього плану лікування коронавірусної хвороби.[19] Препарат застосовувався у схемах лікування коронавірусної інфекції у Чунціні[20], Шанхаї[21], Жуйцзіні[22], провінціях Чжецзян[23] та Хубей.[24][25] Проте після проведених клінічних досліджень у Китаї встановлено, що арбідол, як і комбінований препарат лопінавір/ритонавір, є неефективним у лікуванні легких та середньотяжких форм хвороби.[20][26]

Рибавірин[ред. | ред. код]

18 лютого міністерство охорони здоров'я КНР опубліковано національну програму діагностики та лікування коронавірусної хвороби 2019 шостої версії. До неї включені 4 препарати з противірусною дією: арбідол, хлорохін та рибавірин у комбінації з інтерфероном або комбінованим препаратом лопінавір/ритонавір.[27] Рибавірин також включили до китайської програми діагностики та лікування коронавірусної хвороби сьомої версії.[28] Рибавірин застосовувався у лікуванні коронавірусної інфекції у Гонконгу[29] і Чунціні.[30] Проте дана комбінація препаратів, до якої входив рибавірин, спричинювала часті важкі побічні ефекти[31][32], і з пізніших рекомендацій по лікуванню коронавірусної інфекції рибавірин виключили.[33]

Протигрипозні препарати[ред. | ред. код]

Для лікування у низці країн застосовувались також препарати для лікування грипу, зокрема озельтамівір[34][35], та меншою мірою занамівір, проте їх ефективність при коронавірусній хворобі виявилась незначною.[36]

Інші противірусні препарати[ред. | ред. код]

Для лікування коронавірусної хвороби в різних схемах застосовуються також інші противірусні препарати: тріазавірин, софосбувір, даклатасвір, ледіпасвір, нітазоксанід, галідесивір, клевудин, сіяньпін, балоксавір, баріцитиніб[37], азвудин, плітідепсин, ринтатолімод[38], сабізабулін[39] а також низку інших експериментальних препаратів, які мають лише кодові назви.

Антиретровірусні препарати[ред. | ред. код]

Одним із перших препаратів, яким розпочали лікувати коронавірусну хворобу 2019, став комбінований антиретровірусний препарат лопінавір/ритонавір.[26][34] Цей лікарський засіб включали до одних із перших клінічних рекомендацій щодо лікування коронавірусної хвороби в Китаї.[19] Препарат застосовувався у схемах лікування коронавірусної інфекції у Чунціні[20], Ухані[40], Гонконгу[29], провінції Гуандун[41], та низці інших міст та провінцій Китаю.[42][43] Проте після проведених клінічних досліджень у Китаї встановлено, що комбінований препарат лопінавір/ритонавір, як і арбідол, є неефективним у лікуванні легких та середньотяжких форм хвороби.[20][26] Для лікування коронавірусної хвороби також застосовувались самостійно лопінавір[23], ритонавір у комбінації з експериментальним препаратом ASC09[20][44], данопревір з ритонавіром[45], емтрицитабін, тенофовір[46], а також дарунавір у комбінації з кобіцистатом[47][48], проте результати цих досліджень ще не є кінцевими.

Протималярійні препарати[ред. | ред. код]

Для лікування коронавірусної хвороби ще на початку епідемії розпочали застосовувати протималярійні препарати хлорохін та гідроксихлорохін.[19][26] Ці препарати застосовувалися в експериментальному лікуванні коронавірусної хвороби у різних містах Китаю[41][49][50][51][52], а також у низці інших країн, зокрема у Франції[53], зокрема у кількох країнах, таких як Франція, США і Китай, виявлено ефективність комбінації гідроксихлорохіну (плаквенілу) з антибіотиком азитроміцином.[54][55] Проте ці протималярійні препарати спричинюють низку важких побічних ефектів, зокрема важкі серцево-судинні ускладнення[56][57], порушення зору. розлади імунної та кровотворної системи, розлади травної системи.[58] Проте пізніше дослідженнями у різних країнах визначено невисоку ефективність протималярійних препаратів, а комбінацію гідроксихіноліну з азитроміцином, яку вважали спочатку дуже ефективною, визнали небезпечною у зв'язку із значним збільшенням кількості побічних ефектів.[55]

Моноклональні антитіла[ред. | ред. код]

У березні 2020 року під час пандемії коронавірусної хвороби в Італії, яка стала однією з найбільш постраждалих від пандемії країн, з'явились повідомлення про ефективність моноклонального антитіла тоцилізумабу, який до цього застосовувався для лікування ревматоїдного артриту, проти коронавірусної хвороби 2019.[59] Проте на думку частини оглядачів, тоцилізумаб мав ефект лише у невеликої групи хворих, та непридатний для широкого застосування під час епідемії, в іншому випадку його ефективність виявили б ще на початку поширення епідемії китайські лікарі.[60] Наразі виробник препарату ініціював проведення рандомізованого, подвійного сліпого клінічного дослідження III фази для оцінки безпеки та ефективності препарату при цій хворобі, яка мала розпочатись на початку квітня 2020 р., ціль — приблизно 330 пацієнтів у всьому світі. Первинні та вторинні кінцеві показники дослідження включають оцінку впливу на клінічний стан, летальність, необхідність ШВЛ та інші змінні.[61][62] У березні 2020 року тоцилізумаб застосовувався для лікування коронавірусної хвороби у низці китайських міст.[63][64] З інших моноклональних антитіл для лікування коронавірусної хвороби застосовувалися адалімумаб[65], бевацизумаб[66], екулізумаб[67], сарілумаб[2][68], маврілімумаб[69], та меплазумаб[70], проте їх застосування обмежувалось незначною кількстю хворих у одному місті. Як препарати для невідкладного застосування зареєстровані сотровірімаб[71], регданвімаб[72], та комбінації моноклональних антитіл касиривімаб/імдевімаб[73], а також цілгавімабу з тіксагевімабом.[74][75]

Антибіотики[ред. | ред. код]

В експериментальному лікуванні коронавірусної хвороби застосовують також антибіотики, найчастіше в комбінації з противірусними або протималярійними препаратами. Найчастіше застосовується макролідний антибіотик азитроміцин, переважно з протималярійним препаратом гідроксихлорохіном. Азитроміцин при коронавірусній хворобі застосовується не лише як антибактеріальний препарат, а його ефект у лікуванні хвороби, спричиненої вірусом, може бути пов'язаний із його властивістю стимулювати фагоцитоз.[76] Першими цю комбінацію препаратів визнали ефективною в лікуванні коронавірусної хвороби група французьких лікарів[77], яка в своїх дослідженнях спиралась на результати лікування хворих, опублікованих китайськими лікарями.[76] Проте як сам азитроміцин, так і його комбінація з протималярійними препаратами, може спричинити низку важких побічних ефектів, зокрема важкі серцево-судинні ускладнення.[56][77] Тому цю комбінацію ліків, яку вважали спочатку дуже ефективною, визнали небезпечною у зв'язку із значним збільшенням кількості побічних ефектів.[55] В експериментальному лікуванні коронавірусної хвороби застосовувалися й інші антибіотики, зокрема тейкопланін[78], оритаванцин, далбаванцин, монензин[79] та мерафлоксацин.[80]

Інші лікарські препарати[ред. | ред. код]

В експериментальному лікуванні коронавірусної хвороби застосовують низку препаратів, які не мають безпосереднього впливу на вірус SARS-CoV-2, проте можуть полегшувати перебіг хвороби та запобігати фатальним ускладненням. Зокрема, у лікуванні коронавірусної хвороби застосовують низькомолекулярні прямі антикоагулянти, зокрема гепарин та еноксапарин (клексан). Ці препарати розпочали застосовуватися європейськими лікарями, оскільки за їх спостереженнями, коронавірусна хвороба призводить до підвищеного утворення тромбів у судинах.[81][82][83] Гепарин з 29 квітня 2020 року включений до клінічного протоколу лікування коронавірусної хвороби в Україні.[84] Проте частина дослідників зазначають, що ці препарати можуть спричинювати виникнення тромбоцитопенії, яка призводить до утворення нових тромбів, а також спричинює нерозчинення старих тромбів, наслідком чого є тромбоемболічні та інші важкі усладнення.[81] Серед інших препаратів проводяться дослідження по застосуванню в лікуванні коронавірусної хвороби цукрознижуючого препарату дапагліфлозину[2][85], рекомбінантного людського білка анакінри[86] та химерний білок енсовібеп[87], імунодепресанта лефлуноміду[88], талідомід[89][90], фінголімод[91], пірфенідон[92], комбінований препарат типірацилу з трифлуридином.[93] Застосовувалось також лікування стовбуровими клітинами[94][95], переливання плазми крові осіб, які виздоровіли від коронавірусної хвороби, хворим людям[96][97], а також засоби традиційної китайської медицини.[45] Британсько-шведська фармацевтична та біотехнологічна компанія «AstraZeneca» розробила також коктейль з антитіл проти COVID-19, клінічні дослідження якого ще продовжуються.[98][99]

Пошук нових ліків[ред. | ред. код]

Науковці створили фагову бібліотеку домену VH людського антитіла, з якої ідентифікували високоафінний споріднюючий зв'язок VH ab8. Двовалентний VH, VH-Fc ab8, пов'язаний з високою авідністю до мембранно-асоційованого глікопротеїну S і мутантів, що виявлені у пацієнтів. Він потужно нейтралізував SARS-CoV-2 у диких мишей у дозі до 2 мг / кг і продемонстрував високу профілактичну та терапевтичну ефективність на хом'ячій моделі зараження SARS-CoV-2, можливо, посилену його відносно невеликим розміром. Електронна мікроскопія в поєднанні зі скануючою виявила взаємодію ab8 з усіма трьома протомерами S коронавірусу і продемонструвала, як ab8 нейтралізував вірус, безпосередньо впливаючи на зв'язування ACE2. VH-Fc ab8 не агрегував і не зв'язувався з 5300 людськими мембранно-асоційованими білками. Потужна нейтралізаційна активність VH-Fc ab8 у поєднанні з хорошими властивостями до розвитку та перехресною реактивністю до мутантів SARS-CoV-2 є вагомим обґрунтуванням для його випробування як терапевтичного препарату для лікування хворих на коронавірусну хворобу 2019[100].

Комп'ютерні дослідження; § Дослідження комп'ютерного та машинного навчання та громадянська наука. У березні 2020 року Міністерство енергетики США, Національний науковий фонд, NASA, промисловість та дев'ять університетів об'єднали ресурси для доступу до суперкомп'ютерів IBM для виявлення ліків, а також хмарних ресурсів Hewlett Packard Enterprise, Amazon, Microsoft та Google. Консорціум високопродуктивних обчислень COVID-19 також має на меті передбачити поширення хвороби, змоделювати можливі вакцини та протестувати тисячі хімічних сполук для розробки вакцини або терапії COVID-19.

C3.ai Інститут цифрової трансформації, додатковий консорціум Microsoft, шість університетів (включаючи Массачусетський технологічний інститут, який є членом першого консорціуму) і Національний центр додатків суперкомп'ютерів в Іллінойсі, який працює під егідою компанії-розробника програмного забезпечення штучного інтелекту C3.ai, об'єднують суперкомп'ютерні ресурси для відкриття ліків, розробки медичних протоколів і поліпшення стратегії громадського здоров'я, а також присуджують великі гранти дослідникам, які до травня запропонував використовувати штучний інтелект для виконання аналогічних завдань.

У березні 2020 року Проект розподілених обчислень Folding@home запустив програму, яка допоможе розробникам ліків шляхом початкового моделювання білкових мішеней з SARS-CoV-2 і пов'язаного з ним вірусу SARS-CoV, який вже був вивчений раніше.

У березні проект розподілених обчислень Rosetta@home також об'єднав ці зусилля. Проект використовує волонтерські комп'ютери для моделювання білків вірусу sars-CoV-2 для виявлення потенційних мішеней лікарських засобів або створення нових білків для нейтралізації вірусу. Дослідники виявили, що за допомогою Rosetta@home вони змогли "точно передбачити структуру атомного масштабу важливого білка коронавірусу за кілька тижнів до того, як його виміряли в лабораторії".

У травні 2020 року було запущено OpenPandemics - партнерство з COVID-19 між Scripps Research та IBM World Community Grid. Це партнерство є розподіленим обчислювальним проектом, який «автоматично запустить змодельований експеримент у фоновому режимі з підключених домашніх комп'ютерів, який допоможе передбачити ефективність певної хімічної сполуки як можливих ліків від COVID-19».

Вакцина[ред. | ред. код]

Докладніше: Вакцина проти COVID-19

Розробка вакцини проти коронавірусної хвороби розпочались уже на самому початку пандемії, оскільки вже на 60-й день початку спалаху захворювання Китай поділився зразками геному коронавірусу, що є виключним випадком у світовій практиці.[101] На кінець березня 2020 року проводилось близько 300 досліджень щодо розробки вакцини проти коронавірусної хвороби[102], у кінці квітня повідомлено про 120 розробок вакцини проти коронавірусної хвороби.[103] Частина дослідників вважають, що вакцина буде створена ще до вересня 2020 року[104], проте на думку Всесвітньої організації охорони здоров'я, висловленій у лютому 2020 року, така вакцина найімовірніше буде розроблена за 18 місяців[105], проте на думку українських фахівців, розробка такої вакцини може затягнутись на роки.[103]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Thanh Le, Tung; Andreadakis, Zacharias; Kumar, Arun; Gómez Román, Raúl; Tollefsen, Stig; Saville, Melanie; Mayhew, Stephen (9 квітня 2020). The COVID-19 vaccine development landscape. Nature Reviews Drug Discovery. doi:10.1038/d41573-020-00073-5. ISSN 1474-1776. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 23 квітня 2020. (англ.)
  2. ↑ а б в COVID-19 treatment and vaccine tracker. Milken Institute. 21 квітня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 21 квітня 2020. (англ.)
  3. ↑ Gilead mulls repositioning failed Ebola drug in China virus. Fierce Biotech. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020. (англ.)
  4. ↑ Sheahan TP, Sims AC, Graham RL, Menachery VD, Gralinski LE, Case JB, Leist SR, Pyrc K, Feng JY, Trantcheva I, Bannister R, Park Y, Babusis D, Clarke MO, Mackman RL, Spahn JE, Palmiotti CA, Siegel D, Ray AS, Cihlar T, Jordan R, Denison MR, Baric RS (Червень 2017). Broad-spectrum antiviral GS-5734 inhibits both epidemic and zoonotic coronaviruses. Science Translational Medicine. 9 (396): eaal3653. doi:10.1126/scitranslmed.aal3653. PMC 5567817. PMID 28659436. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  5. ↑ Joseph, Saumya Sibi; Samuel, Maj (31 січня 2020). Gilead working with China to test Ebola drug as new coronavirus treatment. Thomson Reuters. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020. (англ.)
  6. ↑ Holshue ML, DeBolt C, Lindquist S, Lofy KH, Wiesman J, Bruce H, Spitters C, Ericson K, Wilkerson S, Tural A, Diaz G, Cohn A, Fox L, Patel A, Gerber SI, Kim L, Tong S, Lu X, Lindstrom S, Pallansch MA, Weldon WC, Biggs HM, Uyeki TM, Pillai SK (Березень 2020). First Case of 2019 Novel Coronavirus in the United States. The New England Journal of Medicine. 382 (10): 929—936. doi:10.1056/NEJMoa2001191. PMID 32004427. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  7. ↑ Harmon, Amy (5 лютого 2020). Inside the Race to Contain America's First Coronavirus Case. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 7 лютого 2020.
  8. ↑ Zhao, Yuning (30 січня 2020). Three drugs fairly effective on novel coronavirus at cellular level. China News Service. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 1 лютого 2020. (англ.)
  9. ↑ Wang M, Cao R, Zhang L, Yang X, Liu J, Xu M, Shi Z, Hu Z, Zhong W, Xiao G (Березень 2020). Remdesivir and chloroquine effectively inhibit the recently emerged novel coronavirus (2019-nCoV) in vitro. Cell Research. 30 (3): 269—271. doi:10.1038/s41422-020-0282-0. PMID 32020029. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  10. ↑ Grady, Denise (6 лютого 2020). China Begins Testing an Antiviral Drug in Coronavirus Patients. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 7 лютого 2020.
  11. ↑ Li G, De Clercq E. Therapeutic options for the 2019 novel coronavirus (2019-nCoV). Nature Reviews Drug Discovery 2020 Feb DOI:10.1038/d41573-020-00016-0 (англ.)
  12. ↑ BRIEF-Corrected-Zhejiang Hisun Pharma gets approval for clinical trial to test flu drug Favipiravir for pneumonia caused by new coronavirus [Архівовано 18 березня 2020 у Wayback Machine.]. Reuters Healthcare, February 16, 2020. (англ.)
  13. ↑ а б Фавіпіравір: чи можна купити в Україні та яка ціна в світі [Архівовано 21 березня 2020 у Wayback Machine.], ФАКТИ. ICTV, 19 березня 2020
  14. ↑ NHK World News ‘China: Avigan effective in tackling coronavirus’. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  15. ↑ Huaxia. «Favipiravir shows good clinical efficacy in treating COVID-19: official.» Xinhuanet.com, 17 March 2020. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  16. ↑ Fujifilm Announces the Start of a Phase III Clinical Trial of Influenza Antiviral Drug Avigan (favipiravir) on COVID-19 in Japan and Commits to Increasing Production. Drugs.com (англ.). Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
  17. ↑ Coronavirus, il Veneto sperimenta l'antivirale giapponese Favipiravir. Ma l'Aifa: "Ci sono scarse evidenze scientifiche su efficacia". Il Fatto Quotidiano (італ.). 22 березня 2020. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  18. ↑ AIFA precisa, uso favipiravir per COVID-19 non autorizzato in Europa e USA, scarse evidenze scientifiche sull'efficacia. aifa.gov.it (італ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  19. ↑ а б в Арбідол і коронавірус: чи справді радянський препарат може вилікувати Covid-19. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  20. ↑ а б в г д Peng Hu. Retracted due to lack of patient A multicenter, randomized, open label, controlled trial for the efficacy and safety of ASC09/ Ritonavir compound tablets and Lopinavir/ Ritonavir (Kaletra) and Arbidol tablets in the treatm. www.chictr.org.cn. ChiCTR2000029759. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  21. ↑ Clinical study of arbidol hydrochloride tablets in the treatment of novel coronavirus pneumonia (COVID-19). www.chictr.org.cn. ChiCTR2000029621. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  22. ↑ Clinical Study of Arbidol Hydrochloride Tablets in the Treatment of Pneumonia Caused by Novel Coronavirus [Архівовано 28 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  23. ↑ а б A multicenter, randomized, open, controlled clinical study to evaluate the efficacy and safety of recombinant cytokine gene-derived protein injection in combination with standard therapy in patients with novel coronavirus infection. www.chictr.org.cn. ChiCTR2000029573. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  24. ↑ Study for Arbidol Hydrochloride in the Prophylaxis of Novel Coronavirus Infection in High-risk Population with History of Exposed to COVID-19 pneumonia. www.chictr.org.cn. ChiCTR2000029592. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  25. ↑ A prospective, randomized, open-label, parallel controlled clinical study to evaluate the preventive effect of hydroxychloroquine on medical personnel after exposure to novel coronavirus (COVID-19). www.chictr.org.cn. ChiCTR2000029803. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  26. ↑ а б в г Не спрацювало. У Китаї спростували користь популярних препаратів для лікування коронавірусу
  27. ↑ Коронавірус близько: українці в паніці «змітають» полиці в аптеках. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 25 квітня 2020.
  28. ↑ «Novel Coronavirus Pneumonia Diagnosis and Treatment Plan (Provisional 7th Edition)» [Архівовано 17 березня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  29. ↑ а б A Phase 3 Randomized Study to Evaluate the Safety and Antiviral Activity of Remdesivir (GS-5734™) in Participants With Moderate COVID-19 Compared to Standard of Care Treatment. fdaaa.trialstracker.net. NCT04292730. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  30. ↑ 2019-nCoV Community Effort - Targeting 2019-nCoV Portal. ghddi-ailab.github.io. ChiCTR2000029387. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  31. ↑ Как лечат коронавирус врачи и как лечатся заражённые. Лекарства нет, но выжить несложно (хотя лучше не болеть) [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  32. ↑ Лечение коронавируса может оказаться слишком дорогим [Архівовано 1 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  33. ↑ В Минздраве рассказали, чем лечить коронавирус (рос.)
  34. ↑ а б Коронавирус будет циркулировать по меньшей мере до конца года — врач-инфекционист [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  35. ↑ A Randomized, Open, Controlled Clinical Study to Evaluate the Efficacy of ASC09F and Ritonavir for 2019-nCoV Pneumonia [Архівовано 15 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  36. ↑ Как ученые ищут лекарство от коронавируса? [Архівовано 30 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  37. ↑ WHO. Off-label use of medicines for COVID-19. Scientific brief [1] [Архівовано 2 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  38. ↑ AIM ImmunoTech's Drug Ampligen to Be Tested by Japan's National Institute of Infectious Diseases as a Potential Treatment for the New SARS Coronavirus (SARS-CoV-2) Responsible for the New Human Infectious Disease COVID-19. AIM ImmunoTech. 2020 Mar 09. [2] [Архівовано 6 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  39. ↑ VERU-111 in the Treatment of SARS-Cov-2 Infection by Assessing Its Effect on the Proportion of Patients Who Die on Study. ClinicalTrials.gov (Пресреліз). 13 квітня 2021. Процитовано 1 травня 2022. (англ.)
  40. ↑ Zhang Dingyu. A randomized, controlled open-label trial to evaluate the efficacy and safety of lopinavir-ritonavir in hospitalized patients with novel coronavirus pneumonia (COVID-19). www.chictr.org.cn. ChiCTR2000029308. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  41. ↑ а б A prospective, open-label, multiple-center study for the efficacy of chloroquine phosphate in patients with novel coronavirus pneumonia (COVID-19). www.chictr.org.cn. ChiCTR2000029609. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  42. ↑ Ting Li, Hua Jiang. A real-world study for lopinavir/ritonavir (LPV/r) and emtritabine (FTC) / Tenofovir alafenamide Fumarate tablets (TAF) regimen in the treatment of novel coronavirus pneumonia (COVID-19). apps.who.int. ChiCTR2000029468. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  43. ↑ Efficacy of Chloroquine and Lopinavir/ Ritonavir in mild/general novel coronavirus (CoVID-19) infections: a prospective, open-label, multicenter randomized controlled clinical study. www.chictr.org.cn. ChiCTR2000029741. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  44. ↑ A Phase 3 Randomized Study to Evaluate the Safety and Antiviral Activity of Remdesivir (GS-5734™) in Participants With Severe COVID-19. fdaaa.trialstracker.net. NCT04292899. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  45. ↑ а б Evaluation of Ganovo （Danoprevir ） Combined With Ritonavir in the Treatment of SARS-CoV-2 Infection [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  46. ↑ A real-world study for lopinavir/ritonavir (LPV/r) and emtritabine (FTC) / Tenofovir alafenamide Fumarate tablets (TAF) regimen in the treatment of novel coronavirus pneumonia (COVID-19) [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  47. ↑ Efficacy and Safety of Darunavir and Cobicistat for Treatment of COVID-19 (DC-COVID-19) [Архівовано 15 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  48. ↑ A randomised, open, controlled trial for darunavir/cobicistat or Lopinavir/ritonavir combined with thymosin a1 in the treatment of novel coronavirus pneumonia (COVID-19). www.chictr.org.cn. ChiCTR2000029541. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  49. ↑ Efficacy and Safety of Hydroxychloroquine for Treatment of COVID-19 [Архівовано 15 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  50. ↑ Efficacy of therapeutic effects of hydroxycholoroquine in novel coronavirus pneumonia (COVID-19) patients（randomized open-label control clinical trial）. www.chictr.org.cn. ChiCTR2000029740. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  51. ↑ Clinical Study of Chloroquine Phosphate in the Treatment of Severe Novel Coronavirus Pneumonia (COVID-19). www.chictr.org.cn. ChiCTR2000029988. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  52. ↑ Single arm study for exploration of chloroquine phosphate aerosol inhalation in the treatment of novel coronavirus pneumonia (COVID-19). www.chictr.org.cn. ChiCTR2000029975. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  53. ↑ Treatment of Coronavirus SARS-Cov2 Respiratory Infections with Hydroxychloroquine [Архівовано 24 березня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  54. ↑ Гідроксихлорохін: чи знайшли вчені ліки від COVID-19. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
  55. ↑ а б в Шведські медики відмовилися лікувати пацієнтів з Covid-19 похідними хлорохіна. А в Україні продовжують застосовувати один із них.
  56. ↑ а б Small Chloroquine Study Halted Over Risk of Fatal Heart Complications [Архівовано 20 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  57. ↑ Плакали надії. Французькі науковці довели, що гідроксихлорохін не є ефективним проти коронавірусу
  58. ↑ Ліки від коронавірусу: Чим хочуть лікувати хворих і чи буде результат. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
  59. ↑ Фавипиравир, тоцилизумаб и вакцины от Covid-19. Какие лекарства изобретают и применяют от коронавируса [Архівовано 22 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  60. ↑ «Тоцилизумаб» против коронавируса: что известно об этом препарате и действительно ли он помогает [Архівовано 18 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  61. ↑ David J Cennimo Coronavirus Disease 2019 (COVID-19). Updated: Mar 20, 2020 Medscape. Drugs & Diseases. Infectious Diseases (Chief Editor: Michael Stuart Bronze) [3] [Архівовано 12 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  62. ↑ Genentech Initiates Phase III Clinical Trial of Actemra in Hospitalized Patients with Severe COVID-19 Pneumonia. Genentech. 2020 Mar 18. Available at https://www.gene.com/media/press-releases/14841/2020-03-18/genentech-initiates-phase-iii-clinical-t [Архівовано 6 травня 2020 у Wayback Machine.]. (англ.)
  63. ↑ A multicenter, randomized controlled trial for the efficacy and safety of tocilizumab in the treatment of new coronavirus pneumonia (COVID-19). www.chictr.org.cn. ChiCTR2000029765. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  64. ↑ Cancelled by the investigator Combination of Tocilizumab, IVIG and CRRT in severe patients with novel coronavirus pneumonia (COVID-19). www.chictr.org.cn. ChiCTR2000030442. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  65. ↑ A clinical study for the efficacy and safety of Adalimumab Injection in the treatment of patients with severe novel coronavirus pneumonia (COVID-19). www.chictr.org.cn. ChiCTR2000030089. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  66. ↑ Bevacizumab in Severe or Critical Patients With COVID-19 Pneumonia (BEST-CP) [Архівовано 2 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  67. ↑ Eculizumab (Soliris) in Covid-19 Infected Patients (SOLID-C19) [Архівовано 2 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  68. ↑ Staines, Richard (31 березня 2020). Sanofi begins trial of Kevzara against COVID-19 complications. PharmaPhorum. Архів оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. (англ.)
  69. ↑ De Luca G, Cavalli G, Campochiaro C, Della-Torre E, Angelillo P, Tomelleri A, Boffini N, Tentori S, Mette F, Farina N, Rovere-Querini P, Ruggeri A, D'Aliberti T, Scarpellini P, Landoni G, De Cobelli F, Paolini JF, Zangrillo A, Tresoldi M, Trapnell BC, Ciceri F, Dagna L (16 червня 2020). GM-CSF blockade with mavrilimumab in severe COVID-19 pneumonia and systemic hyperinflammation: a single-centre, prospective cohort study. The Lancet Rheumatology. doi:10.1016/S2665-9913(20)30170-3. Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 28 червня 2020. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  70. ↑ Clinical Study of Anti-CD147 Humanized Meplazumab for Injection to Treat With 2019-nCoV Pneumonia [Архівовано 24 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  71. ↑ FDA PR [Архівовано 10 червня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  72. ↑ Kim C, Ryu DK, Lee J, Kim YI, Seo JM, Kim YG, Jeong JH, Kim M, Kim JI, Kim P, Bae JS, Shim EY, Lee MS, Kim MS, Noh H, Park GS, Park JS, Son D, An Y, Lee JN, Kwon KS, Lee JY, Lee H, Yang JS, Kim KC, Kim SS, Woo HM, Kim JW, Park MS, Yu KM, Kim SM, Kim EH, Park SJ, Jeong ST, Yu CH, Song Y, Gu SH, Oh H, Koo BS, Hong JJ, Ryu CM, Park WB, Oh MD, Choi YK, Lee SY (Січень 2021). A therapeutic neutralizing antibody targeting receptor binding domain of SARS-CoV-2 spike protein. Nature Communications. 12 (1): 288. doi:10.1038/s41467-020-20602-5. PMC 7803729. PMID 33436577. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  73. ↑ Coronavirus (COVID-19) Update: FDA Authorizes Monoclonal Antibodies for Treatment of COVID-19. U.S. Food and Drug Administration (Пресреліз). 21 листопада 2020. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 21 листопада 2020. (англ.)
  74. ↑ Emergency Use Authorization (EUA) for Evusheld (англ.)
  75. ↑ Regulatory approval of Evusheld (tixagevimab/cilgavimab) (англ.)
  76. ↑ а б Панацея від коронавірусу: її ще не знайшли, але наполегливо випробовують. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 29 квітня 2020.
  77. ↑ а б В Киеве больным коронавирусом назначают антибиотик Азитромицин. Что о нем известно [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  78. ↑ Baron SA, Devaux C, Colson P, Raoult D, Rolain JM (Березень 2020). Teicoplanin: an alternative drug for the treatment of COVID-19?. International Journal of Antimicrobial Agents: 105944. doi:10.1016/j.ijantimicag.2020.105944. PMC 7102624. PMID 32179150. (англ.)
  79. ↑ Andersen PI, Ianevski A, Lysvand H, Vitkauskiene A, Oksenych V, Bjørås M, Telling K, Lutsar I, Dumpis U, Irie Y, Tenson T, Kantele A, Kainov DE (Лютий 2020). Discovery and development of safe-in-man broad-spectrum antiviral agents. International Journal of Infectious Diseases. 93: 268—276. doi:10.1016/j.ijid.2020.02.018. PMID 32081774. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  80. ↑ Sun Y, Abriola L, Surovtseva YV, Lindenbach BD, Guo JU (Жовтень 2020). Restriction of SARS-CoV-2 Replication by Targeting Programmed -1 Ribosomal Frameshifting In Vitro. bioRxiv. doi:10.1101/2020.10.21.349225. PMC 7587830. PMID 33106809. (англ.)
  81. ↑ а б МОЗ включило в протокол лікування COVID-19 препарат, визнаний небезпечним. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  82. ↑ УКРАИНСКИЙ МЕДИК РАССКАЗАЛ, КАК В ИТАЛИИ ЛЕЧАТ БОЛЬНЫХ COVID-19 [Архівовано 18 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  83. ↑ Названо медпрепарат, який довів ефективність при лікуванні COVID-19
  84. ↑ В Україні змінили протокол лікування COVID-19. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  85. ↑ Dapagliflozin in Respiratory Failure in Patients With COVID-19 (DARE-19) [Архівовано 5 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  86. ↑ Рятує від смерті: італійські лікарі знайшли ліки від важкої форми COVID-19. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 11 травня 2020.
  87. ↑ Novartis and Molecular Partners report positive topline data from Phase 2 study for ensovibep (MP0420), a DARPin antiviral therapeutic for COVID-19 (англ.)
  88. ↑ A multicenter, randomized, double-blind, controlled clinical trial for leflunomide in the treatment of novel coronavirus pneumonia (COVID-19). www.chictr.org.cn. ChiCTR2000030058. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  89. ↑ The Efficacy and Safety of Thalidomide Combined With Low-dose Hormones in the Treatment of Severe COVID-19 [Архівовано 4 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  90. ↑ The Efficacy and Safety of Thalidomide in the Adjuvant Treatment of Moderate New Coronavirus (COVID-19) Pneumonia [Архівовано 5 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  91. ↑ Fingolimod in COVID-19 [Архівовано 2 травня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  92. ↑ A Study to Evaluate the Efficacy and Safety of Pirfenidone With Novel Coronavirus Infection [Архівовано 4 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  93. ↑ Kim, Youngchang; Wower, Jacek; Maltseva, Natalia; Chang, Changsoo; Jedrzejczak, Robert; Wilamowski, Mateusz; Kang, Soowon; Nicolaescu, Vlad; Randall, Glenn; Michalska, Karolina; Joachimiak, Andrzej (2020). Tipiracil binds to uridine site and inhibits Nsp15 endoribonuclease NendoU from SARS-CoV-2 (PDF). bioRxiv. doi:10.1101/2020.06.26.173872. Архів оригіналу (PDF) за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. (англ.)
  94. ↑ Treatment With Mesenchymal Stem Cells for Severe Corona Virus Disease 2019(COVID-19) [Архівовано 5 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  95. ↑ Therapy for Pneumonia Patients iInfected by 2019 Novel Coronavirus [Архівовано 30 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  96. ↑ Cancelled by investigator A randomized, open-label, controlled and single-center trial to evaluate the efficacy and safety of anti-SARS-CoV-2 inactivated convalescent plasma in the treatment of novel coronavirus pneumonia (COVID-19) patient [Архівовано 9 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  97. ↑ Cancelled, due to modify the protocol A single-center, open-label and single arm trial to evaluate the efficacy and safety of anti-SARS-CoV-2 inactivated convalescent plasma in the treatment& [Архівовано 13 березня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  98. ↑ Ray, Siladitya (21 серпня 2021). AstraZeneca’s Covid-19 Antibody Therapy Effective In Preventing Symptoms Among High-Risk Groups, Trial Finds. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
  99. ↑ O. Goriainoff, Anthony (20 серпня 2021). AstraZeneca Says AZD7442 Antibody Phase 3 Trial Met Primary Endpoint in Preventing Covid-19. MarketWatch (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
  100. ↑ Wei Li, Alexandra Schäfer, Swarali S. Kulkarni, Xianglei Liu, David R. Martinez, and al. High potency of a bivalent human VH domain in SARS-CoV-2 animal models. Cell (2020), doi:https://doi.org/10.1016/j.cell.2020.09.007. (англ.)
  101. ↑ WHO. Coronavirus disease 2019 (COVID-19). Situation Report — 60 [4] [Архівовано 24 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  102. ↑ Devlin, Hannah (10 березня 2020). Hopes rise over experimental drug's effectiveness against coronavirus. The Guardian. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020. (англ.)
  103. ↑ а б Коли буде вакцина від коронавірусу та чи Україна її отримає. Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  104. ↑ Вакцина від коронавірусу: вчені розраховують на мільйон доз у вересні [Архівовано 14 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  105. ↑ Grenfell, Rob (17 лютого 2020). Here's Why It's Taking So Long to Develop a Vaccine for the New Coronavirus. ScienceAlert. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Хронологія
Штами
Вплив
Події
Установи
Лікарні та готелі
Організації
Особи
Медичні працівники
Науковці
Посадові особи
ВООЗ
Країни
Інші
Померли
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Експериментальне_лікування_коронавірусної_хвороби_2019&oldid=39769137