Ешлі Блумфілд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ешлі Блумфілд
Народився 1966
Нейпір, Нова Зеландія[1]
Країна  Нова Зеландія[2]
Місце проживання Ловер-Гатт[2]
Діяльність державний службовець, викладач університету
Alma mater University of Auckland, Faculty of Medical and Health Sciencesd (1990) і Scots Colleged
Заклад Ministry of Healthd[3] і Університет Оклендуd[3]
Роки активності 1996 — тепер. час
Нагороди
Knight Companion of the New Zealand Order of Merit‎
IMDb ID 11660373

Сер Ешлі Робін Блумфілд (англ. Ashley Robin Bloomfield, березень 1966, Нейпір) — новозеландський лікар та державний службовець. Він обіймав посаду виконавчого директора міністерства охорони здоров'я та генерального директора служби охорони здоров'я країни з 2018 по 2022 рік. Він був фахівцем із громадської охорони здоров'я, який підтримував зв'язок із засобами масової інформації під час епідемії COVID-19 у Новій Зеландії від імені уряду з першої прес-конференції 27 січня 2020 року.

Ранні роки життя і родина[ред. | ред. код]

Ешлі Блумфілд народився в Нейпірі[4] в березні 1966 року[5], та був одним із трьох дітей Аллана Олафа Блумфілда та Мірейн Еліс Блумфілд (уроджена Осборн).[6][7][8] Його мати була шкільною вчителькою, а його батько був підполковником у Королівському новозеландському піхотному полку (територіальні сили) і менеджером у «Mitsubishi Motors» у Поріруа, і був відзначений Орденом Британської імперії в новорічних відзнаках 1974 року.[6][7][9] Ешлі Блумфілд виріс у передмісті Веллінгтона Тава, і здобув освіту в Шотландському коледжі, де він був головним префектом[6], дуксом, грав у регбі 1-го з 15[10], і був членом акторського складу коледжу в постановці «Оклахома!».[11]

Блумфілд отримав ступінь бакалавра медицини і бакалавра хірургії в Університеті Окленда в 1990 році.[6][12] Приблизно в той же час він одружився зі своєю дружиною Ліббі, також лікарем, і у пари народилося троє дітей.[6]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Блумфілд кілька років займався клінічною роботою, та з 1996 року[13] спеціалізувався на медицині громадського здоров'я[14], зосереджуючись на неінфекційних захворюваннях.[15][16] У 1997 році він закінчив Університет Окленда зі ступенем магістра громадського здоров'я з відзнакою.[17]

З 2004 по 2006 рік Блумфілд був виконувачем обов'язків директора відділу громадської охорони здоров'я міністерства охорони здоров'я.[18][19] З 2006 по 2010 рік він був головним радником міністерства з громадської охорони здоров'я.[13]

З кінця 2010 до кінця 2011 року, працюючи у Всесвітній організації охорони здоров'я в Женеві, Блумфілд займався профілактикою та контролем неінфекційних захворювань із глобальним фокусом.[15] З 2012 по 2015 рік він обіймав керівні посади в низці районних рад охорони здоров'я. З 2015 по 2018 рік Блумфілд був виконавчим директором Окружної ради охорони здоров'я Гатт-Веллі.[20] У першій половині 2018 року Блумфілд був відряджений до ради охорони здоров'я округу Кепітал-енд-Кост, де він був тимчасовим виконавчим директором. 11 червня 2018 року він став виконавчим директором міністерства охорони здоров'я країни та генеральним директором служби охорони здоров'я країни.[12][6][15] Після того, як він обійняв посаду виконавчого директора міністерства, він відвідав програму лідерства в «Saïd Business School» при Оксфордському університеті.

Колеги описують Блумфілда як «розваженого, методичного, спокійного та розсудливого».[13] Колишня журналістка Тесс Нікол, яка писала для американського онлайн-журналу «Slate», описала його як «сучасну одержимість Нової Зеландії, неймовірного серцеїда, м'якого героя охорони здоров'я».[21] Колишній прем'єр-міністр Джеффрі Палмер зауважив про Блумфілда: «Пройшло багато часу з тих пір, як державний службовець став настільки відомим».[22] Можливо, частково завдяки відносній ефективності заходів щодо COVID-19, вжитих урядом Нової Зеландії, виник культ Блумфілда.[23] На честь Блумфілда були створені сторінки та товари у Facebook, і принаймні одна людина витатуювала його зображення на своєму тілі.[24][25][26] Коли Блумфілд грав за запрошену команду «Сентуріонс» у матчі з регбі проти парламентської команди 2020 року, діти взяли на гру плакати, щоб підтримати його. Блумфілд обрав для матчу прізвисько «Елімінатор», в якому відкрив рахунок з першої спроби.[27][28][29]

У листопаді 2020 року Блумфілд був названий одним із найкраще одягнених чоловіків у списку найкраще одягнених Девіда Гартнелла.[30]

У серпні 2021 року Блумфілд вибачився перед спеціальним комітетом парламенту Нової Зеландії з питань охорони здоров'я за те, що надав їм невірну інформацію про працівника Організації Об'єднаних Націй з Фіджі, який пізніше дав позитивний результат на COVID-19.[31]

На початку квітня 2022 року комісар з питань державної служби Пітер Г'юз оголосив, що Блумфілд залишить посаду генерального директора служби охорони здоров'я 29 липня 2022 року.[32]

Наприкінці липня 2022 року Блумфілд наказав 14 територіальним органам влади, включаючи раду Окленда, окружну раду Гастінгса, окружну раду Нью-Плімута, окружну раду Роторуа-Лейкс, міську раду Тауранга, окружну раду Вайтакі, Крайньопівнічну окружну раду та окружну раду Вангареї, додати фтор до їх систем водопостачання. Ці місцеві органи влади мають від 6 місяців до 3 років, залежно від обставин, щоб забезпечити фторування своєї води. Він заявив, що цей захід збільшить кількість населення Нової Зеландії, яке отримує фторування води, з 51 % до 60 %.[33]

Блумфілд ставе першим професором нового Інституту впливу публічної політики на факультеті медицини та наук про здоров'я Університету Окленда.[34]

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Під час новорічного нагородження 2023 року Блумфілду було надано звання лицаря-компаньйона Новозеландського ордена за заслуги за заслуги в галузі охорони здоров'я.[35]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.nzherald.co.nz/nz/news/article.cfm?c_id=1&objectid=12333498
  2. ↑ а б https://dpmc.govt.nz/publications/new-year-honours-list-2023
  3. ↑ а б https://www.stuff.co.nz/national/health/300769060/ashley-bloomfield-appointed-university-of-auckland-professor
  4. ↑ Hyde, Sahiban (20 травня 2020). Covid 19 coronavirus: Ashley Bloomfield stuns boy, 6, with handwritten response to letter. Hawke's Bay Today. Процитовано 20 травня 2020. (англ.)
  5. ↑ Dr Ashley Bloomfield asked burning questions in final AM interview, reveals star sign. Newshub. 28 липня 2022. (англ.)
  6. ↑ а б в г д е Fisher, David (11 квітня 2020). Ashley Bloomfield's rise to the top – the inside story. The New Zealand Herald. Процитовано 12 квітня 2020. (англ.)
  7. ↑ а б Allan Bloomfield death notice. The New Zealand Herald. 15 лютого 2017. Процитовано 12 квітня 2020. (англ.)
  8. ↑ Bloomfield–Osborne. Hawke's Bay Photo News. Т. 3, № 5. квітень 1961. с. 15. Процитовано 12 квітня 2020.
  9. ↑ The London Gazette (англ.)
  10. ↑ Covid-19 coronavirus: Inside Dr Ashley Bloomfield's work and family bubble. The New Zealand Herald. 7 травня 2020. Процитовано 7 травня 2020. (англ.)
  11. ↑ Barton, Monika (31 серпня 2020). Hilary Barry shares photo of teen Ashley Bloomfield performing in 1983 school production of Oklahoma!. Newshub. Процитовано 15 листопада 2020. (англ.)
  12. ↑ а б Wai 2575, #A59 (PDF). Waitangi Tribunal, Department of Justice. 7 вересня 2018. Процитовано 25 квітня 2020. (англ.)
  13. ↑ а б в Macdonald, Nikki (7 березня 2020). Coronavirus: Ashley Bloomfield is the face of NZ's virus defence. Stuff. Процитовано 18 березня 2020. (англ.)
  14. ↑ Cometh the hour…. Otago Daily Times. 21 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020. (англ.)
  15. ↑ а б в Introducing Ashley Bloomfield. Ministry of Health. 13 червня 2018. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 18 березня 2020. (англ.)
  16. ↑ Thomas, Rachel (28 березня 2020). The face of the Covid-19 response: Who is Ashley Bloomfield?. The Spinoff. Процитовано 28 березня 2020. (англ.)
  17. ↑ Graduation search results. University of Auckland. Процитовано 21 серпня 2020. (англ.)
  18. ↑ Kiriona, Renee (28 квітня 2004). Check for Sars symptoms, doctors told. The New Zealand Herald. Процитовано 18 березня 2020. (англ.)
  19. ↑ Errol, Kiong; Johnston, Martin (18 січня 2006). Bird flu campaign to target 1.4m households. The New Zealand Herald. Процитовано 18 березня 2020. (англ.)
  20. ↑ Dr Ashley Bloomfield: Director-General of Health and Chief Executive. Ministry of Health Manatū Hauoa. New Zealand Government. 25 листопада 2019. Процитовано 18 березня 2020. (англ.)
  21. ↑ Nichol, Tess (6 квітня 2020). The extremely competent, somewhat boring civil servant who has New Zealanders' hearts aflutter. Slate. Процитовано 7 квітня 2020. (англ.)
  22. ↑ Palmer, Geoffrey (10 травня 2020). Geoffrey Palmer: Hallelujah! New Zealand government works. The Spinoff. Процитовано 11 травня 2020. (англ.)
  23. ↑ The Ashley Bloomfield Show. Newsroom (англ.). 1 квітня 2020. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
  24. ↑ Covid 19 coronavirus: Dr Ashley Bloomfield taking holiday after 'relentless' six months. The New Zealand Herald (англ.). 1 липня 2020. ISSN 1170-0777. Процитовано 13 серпня 2020.
  25. ↑ Ward, Tara (22 травня 2020). All the weird and wonderful creative tributes to Dr Ashley Bloomfield. The Spinoff. Процитовано 13 серпня 2020. (англ.)
  26. ↑ Molyneux, Vita (5 серпня 2020). Morrinsville woman gets portrait of Ashley Bloomfield tattooed on her leg. Newshub (англ.). Процитовано 13 серпня 2020.
  27. ↑ Chumko, Andre (25 липня 2020). Dr Ashley Bloomfield helps his Centurions XV team win the parliamentary rugby match. Stuff (англ.). Процитовано 14 серпня 2020.
  28. ↑ Porter, Joe (24 липня 2020). Dr Bloomfield the 'Eliminator' to star alongside ex All Blacks. Radio New Zealand (англ.). Процитовано 14 серпня 2020.
  29. ↑ Bloomfa! Dr Ashley Bloomfield scores try in annual parliamentary rugby match. The New Zealand Herald (англ.). 25 липня 2020. ISSN 1170-0777. Процитовано 14 серпня 2020.
  30. ↑ The best dressed Kiwis list is out, who makes the cut?. Stuff. 22 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020. (англ.)
  31. ↑ Covid 19 coronavirus: Ashley Bloomfield apologises to MPs for giving wrong information on infected UN staffer. The New Zealand Herald. Radio New Zealand. 7 серпня 2021. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021. (англ.)
  32. ↑ Director-General of Health Ashley Bloomfield to step down from role. Radio New Zealand. 6 квітня 2022. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022. (англ.)
  33. ↑ Harris, Sophie (27 липня 2022). Dr Ashley Bloomfield orders 14 councils' water supplies to be fluoridated. Stuff. Архів оригіналу за 30 липня 2022. Процитовано 1 серпня 2022. (англ.)
  34. ↑ Clark-Dow, Emma (19 грудня 2022). Ashley Bloomfield appointed University of Auckland professor. Stuff (англ.). Процитовано 19 грудня 2022.
  35. ↑ New Year honours list 2023. Department of the Prime Minister and Cabinet. 31 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022. (англ.)
Хронологія
Штами
Вплив
Події
Установи
Лікарні та готелі
Організації
Особи
Медичні працівники
Науковці
Посадові особи
ВООЗ
Країни
Інші
Померли
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ешлі_Блумфілд&oldid=42314540