Брюс Ейлвард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брюс Ейлвард
англ. Bruce Aylward
Народився 20 століття
Сент-Джонс, Канада
Країна  Канада
Діяльність епідеміолог, лікар
Галузь епідеміологія
Alma mater Меморіальний університет Ньюфаулендаd, London School of Hygiene & Tropical Medicined і Johns Hopkins Bloomberg School of Public Healthd
Знання мов англійська[1]
Заклад Всесвітня організація охорони здоров'я

Брюс Ейлвард (англ. Bruce Aylward, нар. Сент-Джонс) — канадський лікар і епідеміолог. З вересня 2017 року Ейлвард є старшим радником генерального директора Всесвітньої організації охорони здоров'я. Він брав участь у реалізації програми ВООЗ COVAX. Ейлвард у минулому працював над програмами ліквідації поліомієліту, а також боротьби з епідеміями гарячки Зіка та гарячки Ебола.[2]

Ранні роки і навчання[ред. | ред. код]

Брюс Ейлвард народився в Сент-Джонсі на острові Ньюфаундленд.[3] Він отримав ступінь доктора медицини в Меморіальному університеті Ньюфаундленду. Ейлвард має сертифікат з тропічної медицини Лондонської школи гігієни та тропічної медицини. Ейлворд отримав диплом магістра громадського здоров'я від Школи громадської охорони здоров'я імені Джона Гопкінса Блумберга.[4][3]

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 1992 році Ейлвард став співробітником Всесвітньої організації охорони здоров'я та 8 років працював у сфері імунізації, контролю над інфекційними захворюваннями та ліквідації поліомієліту на Близькому Сході, у західній частині Тихого океану, Європі, Північній Африці та Центральній і Південно-Східній Азії.[5][6]

Ейлвард очолював партнерство Глобальної ініціативи з ліквідації поліомієліту з 1998 по 2004 рік, де він відповідав за направлення понад 6 тисяч співробітників на місця, розробив нові інструменти та вакцини, та скоротив кількість ендемічних по поліомієліту країн до 2. Ейлвард здобув популярність як помічник генерального директора Кластеру ВООЗ з поліомієліту та надзвичайних ситуацій.[7]

Пізніше Брюс Ейлвард був призначений «Спеціальним представником Генерального директора з питань протидії Еболі».[8][9][10] Він багато разів виступав на цю тему, зокрема, на TEDx, де одна з його промов станом на 2020 рік зібрала понад мільйон переглядів.[7]

Ейлвард очолював команду Всесвітньої організації охорони здоров'я під час спалаху COVID-19 у Китаї. Він висловив думку, що ключем до зниження передачі хвороби є «ізоляція, відстеження контактів і тестування».[11] Ейлварда призначили співкерівником спільної місії ВООЗ і Китаю з COVID-19.[12][13] Він також був одним із помічників генерального директора Всесвітньої організації охорони здоров'я.[5]

Скандал щодо інтерв'ю відносно COVID-19[ред. | ред. код]

28 березня 2020 року, під час пандемії COVID-19, Ейлвард дав інтерв'ю в програмі поточних подій радіотелевійзійної компанії Гонконгу «The Pulse».[14] Журналістка Івонн Тонг запитала про статус Тайваню у ВООЗ і про те, чи ВООЗ перегляне членство Тайваню після того, як Тайвань звинуватив Китай у відмові йому у вступі.[15] Ейлвард, схоже, ухилявся від відповіді на це запитання, а потім, коли його запитали, чи він все ще на лінії, заявив, що не почув запитання, звинувачуючи проблеми з підключенням до Інтернету.[16] Тонг запропонувала повторити запитання, але її перебив Ейлвард, який запропонував їй продовжувати далі. Тонг повторила запитання, після чого Ейлвард припинив розмову.[17] Коли йому передзвонили, Ейлварда попросили «трохи прокоментувати, як зараз справи на Тайвані», на що він відповів: «Ми вже говорили про Китай».[18] Потім він формально завершив інтерв'ю.[17]

Відповідь ВООЗ[ред. | ред. код]

Біографію Ейлварда англійською мовою було видалено з веб-сторінки керівництва ВООЗ через кілька днів після інтерв'ю. Речник ВООЗ пояснив це, що біографію було видалено після запиту співробітників Ейлварда 27 березня архівувати її, оскільки засоби масової інформації неправильно зрозуміли Ейлварда. Прес-секретар на це сказав: «Час був невдалим, оскільки незабаром після цього відеоінтерв'ю стало вірусним». Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву прокоментував це інтерв'ю в твіттері, зазначивши, що ВООЗ «має залишити політику в стороні від боротьби з пандемією», і вказав на позитивне висвітлення заходів Тайваню на пандемію в світових засобах масової інформації, зазначивши, що повідомляє, щоб їх не сприймайти як частину Китаю.[19] Пізніше представник ВООЗ заявив CNN, що «деякі люди плутають технічний мандат ВООЗ у сфері охорони здоров'я з повноваженнями країн визначати членство ВООЗ», додавши, що вони «регулярно спілкувалися» з Тайванем під час пандемії та «засвоювали уроки» з усіх регіонів, включаючи органи охорони здоров'я Тайваню".[16]

Уряд Гонконгу та відповідь RTHK[ред. | ред. код]

Після інтерв'ю 2 квітня міністр торгівлі та економічного розвитку Гонконгу Едвард Яу розкритикував телерадіомовну компанію за те, що він назвав «[порушенням] принципу одного Китаю та цілей і місії RTHK як громадського мовника, як зазначено у Статуті [RTHK]».[20] Телерадіомовна компанія у відповідь переглянула програму, та не виявила порушення її статуту.[21] Член консультативної комісії телерадіомовної компанії назвала звинувачення «нісенітницею», додавши, що вона "не розуміє, чому, коли репортер запитує щось, що стосується здоров'я, вона чи він повинні пам'ятати, що існує "Одна країна, дві системи « … відповідно до позиції уряду чи Китаю».[20]

Звинувачення у впливі китайського уряду[ред. | ред. код]

Американський письменник Гордон Г. Чанг назвав інтерв'ю Ейлварда символом впливу Китаю на міжнародні організації. 2 квітня газета «The Globe and Mail» згадала інтерв'ю Ейлварда як приклад «разючої поваги» вищого керівництва ВООЗ до Китаю, зазначивши, що фінансовий внесок Китаю до ВООЗ був мізерним порівняно із США.[22] У лютому 2020 року Ейлвард, якого звинуватили в тому, що він перебуває під впливом Китаю, очолював делегацію ВООЗ в Ухані у зв'язку з кризою, пов'язану з коронавірусом.[23]

Виклик до парламентського комітету в 2020 році[ред. | ред. код]

У квітні 2020 року, під час пандемії COVID-19, комітет з питань охорони здоров'я парламенту Канади одноголосно проголосував за виклик Ейлварда до Оттави. Виклик надійшов після двох відхилених запрошень на телеконференцію; Генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреїсус найняв адвоката, щоб представляти ВООЗ у відмові, який запропонував, що Ейлвард на той час відповідатиме лише на письмові запитання. Консервативний критик охорони здоров'я з Канади Метт Дженеру заявив, що «уряд Канади неодноразово посилався на ВООЗ як на джерело вказівок, які інформували про рішення, які він ухвалював для захисту Канади, і має сенс, що канадець, який працює на ключовій посаді ВООЗ, повинен пояснити, що вплинуло на думку організації.» Критик охорони здоров'я Дон Дейвіс закликав до «підзвітності та прозорості» з боку ВООЗ.[24]

Вибрані праці та публікації[ред. | ред. код]

  • Aylward, Bruce; Roberts, Leslie (12 вересня 2014). Ebola: 'Wow, that is really tough'. Science. 345 (6202): 1229—1230. Bibcode:2014Sci...345.1229R. doi:10.1126/SCIENCE.345.6202.1229. PMID 25214583. (англ.)}
  • WHO Ebola Response, Team.; Aylward, B; Barboza, P; Bawo, L; Bertherat, E; Bilivogui, P; Blake, I; Brennan, R; Briand, S; Chakauya, JM; Chitala, K; Conteh, RM; Cori, A; Croisier, A; Dangou, JM; Diallo, B; Donnelly, CA; Dye, C; Eckmanns, T; Ferguson, NM; Formenty, P; Fuhrer, C; Fukuda, K; Garske, T; Gasasira, A; Gbanyan, S; Graaff, P; Heleze, E; Jambai, A; Jombart, T; Kasolo, F; Kadiobo, AM; Keita, S; Kertesz, D; Koné, M; Lane, C; Markoff, J; Massaquoi, M; Mills, H; Mulba, JM; Musa, E; Myhre, J; Nasidi, A; Nilles, E; Nouvellet, P; Nshimirimana, D; Nuttall, I; Nyenswah, T; Olu, O; Pendergast, S; Perea, W; Polonsky, J; Riley, S; Ronveaux, O; Sakoba, K; Santhana Gopala Krishnan, R; Senga, M; Shuaib, F; Van Kerkhove, MD; Vaz, R; Wijekoon Kannangarage, N; Yoti, Z (16 жовтня 2014). Ebola virus disease in West Africa--the first 9 months of the epidemic and forward projections. The New England Journal of Medicine. 371 (16): 1481—95. doi:10.1056/NEJMoa1411100. PMC 4235004. PMID 25244186. (англ.)
  • WHO Ebola Response, Team.; Agua-Agum, J; Ariyarajah, A; Aylward, B; Blake, IM; Brennan, R; Cori, A; Donnelly, CA; Dorigatti, I; Dye, C; Eckmanns, T; Ferguson, NM; Formenty, P; Fraser, C; Garcia, E; Garske, T; Hinsley, W; Holmes, D; Hugonnet, S; Iyengar, S; Jombart, T; Krishnan, R; Meijers, S; Mills, HL; Mohamed, Y; Nedjati-Gilani, G; Newton, E; Nouvellet, P; Pelletier, L; Perkins, D; Riley, S; Sagrado, M; Schnitzler, J; Schumacher, D; Shah, A; Van Kerkhove, MD; Varsaneux, O; Wijekoon Kannangarage, N (5 лютого 2015). West African Ebola epidemic after one year--slowing but not yet under control. The New England Journal of Medicine. 372 (6): 584—7. doi:10.1056/NEJMc1414992. PMC 4368109. PMID 25539446. (англ.)
  • Durski, Kara N.; Singaravelu, Shalini; Naidoo, Dhamari; Djingarey, Mamoudou Harouna; Fall, Ibrahima Soce; Yahaya, Ali Ahmed; Aylward, Bruce; Osterholm, Michael; Formenty, Pierre (грудень 2020). Design thinking during a health emergency: building a national data collection and reporting system. BMC Public Health. 20 (1): 1896. doi:10.1186/S12889-020-10006-X. PMC 7725425. PMID 33298019.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ CONOR.Sl
  2. ↑ Kupferschmidt, Kai (2020). China's aggressive measures have slowed the coronavirus. They may not work in other countries. Science. doi:10.1126/science.abb5426. (англ.)
  3. ↑ а б A Newfoundlander is leading the global fight against COVID-19, and wants you to know the facts. CBC News. 10 березня 2020. (англ.)
  4. ↑ Stewart, Laveta (27 вересня 2013). Vaccine Day Info. Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health (англ.).
  5. ↑ а б WHO | Bruce Aylward. 24 серпня 2019. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 22 грудня 2020. (англ.)
  6. ↑ Polio will soon be history. The Bulletin (англ.). WHO. 85. липень 2007. Архів оригіналу за 12 квітня 2008.
  7. ↑ а б Humanity vs. Ebola. How we could win a terrifying war. TEDx. 3 лютого 2015. Процитовано 30 березня 2020. (англ.)
  8. ↑ {{cite web |title=Ebola: Then and Now – Bruce Aylward |url=https://www.who.int/features/2015/ebola-then-now-aylward/en/ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151113013317/http://who.int/features/2015/ebola-then-now-aylward/en/ |url-status=dead |archivedate=13 листопада 2015 |publisher=WHO |accessdate=31 березня 2020} (англ.)}
  9. ↑ Ebola Slowing in Liberia, W.H.O. Says, but International Support Is Still Necessary. New York Times. 30 жовтня 2014. (англ.)
  10. ↑ What the Failures of the Last Ebola Outbreak Can Teach Us About the Future. Public Broadcasting System. 13 серпня 2019.(англ.)
  11. ↑ WHO: Don't expect travel bans, 'Mother Nature' to beat virus. KSTP (англ.). 12 березня 2020. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
  12. ↑ Report of the WHO-China Joint Mission on Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) (PDF). Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  13. ↑ McNeil, Donald G. Jr. (4 березня 2020). Inside China's All-Out War on the Coronavirus. The New York Times. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  14. ↑ The Pulse: Coronavirus situations in New York city, London and Lombardy, Italy & interview with WHO Bruce Aylward (MPEG4). RTHK. Interview by Yvonne Tong. 28 березня 2020. 16:35 to 20:59. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020. Alt URL (англ.)
  15. ↑ Tan, Huileng (6 лютого 2020). Taipei lashes out at China for blocking Taiwan's access to the World Health Organization. CNBC (англ.). Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  16. ↑ а б Griffiths, James (5 квітня 2020). Taiwan's coronavirus response is among the best globally. CNN. (англ.)
  17. ↑ а б Grundy, Tom. Video: Top WHO doctor Bruce Aylward pretends not to hear journalist's Taiwan questions, ends video call. www.hongkongfp.com. Hong Kong Free Press. Процитовано 28 березня 2020. (англ.)
  18. ↑ 港台電視 31 The Pulse – Coronavirus situations in New York city, London and Lombardy, Italy & interview with WHO Bruce Aylward. www.rthk.hk (кит.).
  19. ↑ Davidson, Helen (30 березня 2020). Senior WHO adviser appears to dodge question on Taiwan's Covid-19 response. The Guardian. (англ.)
  20. ↑ а б Davidson, Helen (3 квітня 2020). Hong Kong official reprimands TV station over WHO interview that mentioned Taiwan. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 6 квітня 2020.
  21. ↑ hermesauto (3 квітня 2020). Hong Kong criticises broadcaster RTHK for asking WHO about Taiwan. The Straits Times (англ.). Процитовано 6 квітня 2020.
  22. ↑ Wulfsohn, Joseph (28 березня 2020). WHO accused of 'carrying China's water' after official refuses to acknowledge Taiwan during bizarre interview. Fox News. Gordon G. Chang. (англ.)
  23. ↑ VanderKlippe, Nathan (2 квітня 2020). WHO's early coronavirus response raises awkward questions about Beijing relationship. The Globe and Mail. (англ.)
  24. ↑ MPs vote to summon key WHO adviser after global body refuses to let him testify. The Globe and Mail Inc. 30 квітня 2020. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Хронологія
Штами
Вплив
Події
Установи
Лікарні та готелі
Організації
Особи
Медичні працівники
Науковці
Посадові особи
ВООЗ
Країни
Інші
Померли
Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брюс_Ейлвард&oldid=41484431