Єжи Кондрацький
| Єжи Александер Кондрацький | |
|---|---|
| пол. Jerzy Kondracki | |
 | |
| Народився |
1 листопада 1908 Варшава |
| Помер |
13 квітня 1998 Філлах, Каринтія, Австрія |
| Поховання | Повонзківський цвинтар |
| Місце проживання | Варшава |
| Країна |
 Республіка Польща |
| Національність | поляк |
| Діяльність | географ |
| Alma mater | Варшавський університет |
| Галузь | географія |
| Заклад | Варшавський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | професор |
| Членство | Польське географічне товариство |
 Єжи Кондрацький у Вікісховищі | |
Є́жи Алекса́ндер Кондра́цький (пол. Jerzy Aleksander Kondracki; 1 листопада 1908, м. Варшава, Російська Імперія — 13 квітня 1998, поблизу Філлаха, Австрія) — польський географ, професор Варшавського університету, автор найпоширенішої версії фізико-географічного районування Польщі.
Займався переважно фізичною географією і картографією. Започаткував і розвинув комплексну галузь досліджень природного середовища, став видатною особистістю у галузі фізико-географічного районування, мав значні досягнення в галузі геоморфології, гідрології, палеогеографії, картографії та методології фізичної і регіональної географії.
Як представник Польщі брав участь у роботі групи експертів ООН із питань стандартизації географічних назв. У 1977–1985 та 1987–1997 роках очолював Комісію зі стандартизації географічних назв за межами Польщі (до 1984 року під назвою Комісія зі стандартизації географічних назв світу).
Кондрацький був також багаторічним діячем Польського географічного товариства та Комітету історії науки і техніки Польської академії наук.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у Варшаві, в родині вчителя. Навчався у Варшавській гімназії імені Владислава IV[1]. Єжи був скаутом 17-ї варшавської скаутської команди, завдяки чому, як він пізніше казав, вивчив і полюбив географію.
На філософському факультеті Варшавського університету вивчав географію . Закінчив 1931. З 1933 він став асистентом катедри географії Варшавського університету; у 1938 р. за працю «Дослідження з морфології та гідрографії Браславського Поозер'я» отримав ступінь кандидата наук (пол. doktor).
Під час Другої світової війни він перебував у німецькому полоні в таборі для військовополонених Oflag II C у Вольденберґу (нині Добєґнєв). У таборі читав військовополоненим лекції з географії.
У 1945 році повернувся до Варшави, де почав працювати як доцент катедри географії Варшавського університету. У 1952 році він очолив катедру фізичної географії у щойно створеному Географічному інституті Варшавського університету. Наступного року він став деканом факультету біології та наук про Землю Варшавського університету. У 1954 році здобув вчене звання доцента, а в 1969 році — професора. У 1970 році він став директором Інституту географії Варшавського університету, самостійного підрозділу з правами викладачів (створеного в попередньому році). Коли у 1977 році у Варшавському університеті було засновано факультет географії та краєзнавства, Єжи Кондрацький став директором Інституту фізико-географічних наук на цьому факультеті.
Він помер на дев’яностому році життя під час самотньої подорожі по Альпах, поблизу Клагенфурта-на-Вертерзе, поблизу італійського кордону. Спочиває на Повонзківському цвинтарі (kwatera 29 wprost-6-3/4)[2].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У 1999 році факультет географії та краєзнавства заснував медаль імені Єжи Кондрацького, яку вручають за заслуги в галузі географії та краєзнавства. Рішення про нагородження медаллю ухвалює рада факультету[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Nauczyciel nauczycieli.
- ↑ Cmentarz Stare Powązki: KONDRACCY.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Andrzej Richling. 90 lat geografii w Uniwersytecie Warszawskim (PDF).
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Prof. zw. dr Jerzy Aleksander Kondracki, [w:] baza „Ludzie nauki” portalu Nauka Polska (OPI) [online] [dostęp 2016-04-10]. (пол.)
- Współcześni uczeni polscy. Słownik biograficzny, red. J. Kapuścik, t. II, Ośrodek Przetwarzania Informacji, Warszawa 1999. (пол.)
- Jerzy Kondracki (1908-1998) [Wspomnienie pośmiertne], Kwartalnik Historii Nauki i Techniki, 44 (1999), nr 3-4, s. 165-170. (пол.)