Ілля Камінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілля Камінський
Ilya Kaminsky
Ім'я при народженні Ілля Камінський
Народився 18 квітня 1977 (47 років)(19770418)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство США США
Національність єврей
Місце проживання Атланта
Одеса
Діяльність поет
Сфера роботи поезія[1], літературна критика[1] і переклад[1]
Alma mater
Вчене звання професор
Заклад Технологічний інститут Джорджії і National Immigration Law Centerd[2]
Мова творів англійська і російська
Роки активності 1990-донині
Напрямок поезія
Жанр поезія
Magnum opus «Dancing in Odessa»
Членство Американська академія мистецтв і наук
У шлюбі з Кетті Фарріс
Нагороди Whiting Award, Academy of American Poets fellowship
Сайт: ilyakaminsky.com

CMNS: Ілля Камінський у Вікісховищі

Ілля Камінський (англ. Ilya Kaminsky, рос. Илья Каминский, 18 квітня 1977(19770418), Одеса) — американський поет, критик та професор українсько-єврейського походження. Свої твори Камінскій пише англійською.

Серед найвідоміших поетичних збірок Камінского «Танці в Одесі» та «Республіка глухих», які принесли йому кілька нагород. Страждає на глухоту.

Біографія і творчість[ред. | ред. код]

Камінський народився в єврейській родині в Одесі 18 квітня 1977 року [3][4]. Через помилковий діагноз — лікарі сприйняли паротит за звичайну застуду — у віці чотирьох років втратив частину слуху[4]. У 1993 році переїхав до американського міста Рочестер (штат Нью-Йорк), де його родині було надано притулок. Вивчав політологію в Джорджтаунському університеті, а також правознавство в Коледжі права Хейстінгса при Каліфорнійському університеті.

Почав писати вірші російською мовою ще в підлітковому віці в Одесі. Також під впливом від знайомства з поетом Валентином Морозом писав українською[5].

У 1994 році, коли помер його батько, Камінський став писати поезію ще й англійською мовою. Цей крок в інтерв'ю для літературного часопису «The Adirondack Review» поет пояснив так:

Я зробив перші спроби писати англійською, бо ніхто з моєї родини не міг прочитати те, що я написав… Я перебував у певному паралельному світі, це була для мене свого роду запаморочлива свобода.

Його першою публікацією стала поетична збірка «Musica Humana» (2002), що перегукувалася з текстами Осипа Мандельштама.[4]

Його перша книга англійською мовою «Танці в Одесі» (Tupelo Press, 2004) отримала кілька літературних нагород.[6]

Камінський має ступінь бакалавра мистецтв, здобутий у Джорджтаунському університеті та диплом юриста Каліфорнійського університету. Працював професором у коледжі вільних мистецтв імені Івана Аллена з 2018 року.[7]. Викладав літературну творчість в університеті Сан-Дієго, також як запрошений поет активно викладає в різних літературних центрах[8].

Камінський обіймав посаду юрисконсульта для юридичної допомоги в Сан-Франциско та Національного центру імміграційного права. Працював про-боно на посаді спеціального адвоката для дітей-сиріт у Південній Каліфорнії. В даний час він очолює кафедру поезії Борна Технологічного інституту Джорджії і живе в Атланті[9].

Опубліковані твори[ред. | ред. код]

Збірки поезії[ред. | ред. код]

Його вірші перекладено понад двадцятьма мовами, а його книги видані у багатьох країнах, включаючи Туреччину, Нідерланди, Росію, Францію, Мексику, Північну Македонію, Румунію, Іспанію та Китай.

Редактор[ред. | ред. код]

Відзнаки, нагороди та визнання[ред. | ред. код]

У 2014 році Ілля Камінський був висунутий на здобуття Нобелівської премії у галузі літератури.

У 2019 році «Культурний фронт» Всесвітньої служби BBC визнав Іллю одним з 12 митців, чия творчість впливала на ситуацію у світі, за збірку «Республіка глухих».

Камінський і Україна[ред. | ред. код]

Ілля Камінський майже щороку відвідує Одесу, яку сприймає як «місто тиші». Також брав участь у роботі Форуму видавців у Львові[8].

Ілля пишається, що народився в Україні, захоплюється сучасною поезією, яка зараз пишеться в Україні. Написав кілька статей про українську поезію для PEN, «Poetry International», та у інші місця[8].

Українською мовою поезії автора не публікувалися як окремі збірки. Є кілька окремих перекладів, зокрема у журналі «Всесвіт»[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. https://www.ilyakaminsky.com/about
  3. Поет Ілля Камінський став першим одеситом, якого номінували на Нобелівську премію. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  4. а б в Ілля Камінський (США) — Одеський літературний фестиваль. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 25 грудня 2019.
  5. Ілля Камінський. «…Саме тиша змушує нас промовляти» — журнал «Всесвіт». Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  6. ForeWord Magazine - Book Of The Year Awards - 2004 Finalists Print Out. Foreword Reviews. 19 травня 2006. Архів оригіналу за 19 May 2006. Процитовано 12 листопада 2018.(англ.)
  7. Georgia Tech Poet Ilya Kaminsky Named Finalist for National Book Award. www.news.gatech.edu. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 17 листопада 2019.(англ.)
  8. а б в Ілля Камінський: «Я пишаюся, що народився в Україні» — ЛітАкцент. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  9. About Ilya Kaminsky — official site [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  10. Poets, Academy of American. Academy of American Poets Fellowship | Academy of American Poets. poets.org. Архів оригіналу за 1 березня 2009. Процитовано 17 листопада 2019.(англ.)
  11. Ilya Kaminsky. gf.org. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 25 грудня 2019.(англ.)
  12. а б в г Ilya Kaminsky — Whuting Fondation [Архівовано 15 червня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  13. 2002 Award & Prize Winners — Tupelo Press [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  14. Поета з України назвали митцем, який змінив світ у 2019 році. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]