Історія Аландських островів
Історію Аландських островів можна простежити з моменту, коли люди вперше досягли архіпелагу в період неоліту приблизно в 4000 році до нашої ери.[1]
Геологія та доісторія[ред. | ред. код]
Період палеоліту[ред. | ред. код]
Близько 18 000 років до нашої ери, під час Віслинсьнського зледеніння, товстий льодовий покрив простягнувся над Скандинавією[2], який зрештою відступив від островів близько 9000 років до нашої ери.[3] Близько 8000 року до нашої ери найвищі вершини затопленого тоді архіпелагу піднялися з Балтійського моря. Рівень моря змінювався[4], але сухопутний міст до Аландських островів так і не утворився, що вказує на те, що перші люди припливли на човнах або прийшли льодом.[1]
Завдяки ефекту форбалджа після танення льодовикових шапок територія навколо Аландських островів усе ще піднімається на кілька міліметрів на рік, незначно розширюючи поверхню архіпелагу.[5]
Період неоліту[ред. | ред. код]
Було знайдено артефакти людських останків, кераміки та кісток тварин, що датуються ще середнім неолітом (приблизно 4000 р. до н. е.). Це найдавніші знахідки, що вказують на присутність людини на островах на той час. Їхні культури були скандинавськими, спочатку це була культура ямчастого посуду, а пізніше до неї приєдналася культура гребінчастої кераміки.[1][6]
Літочислення до 1809 року[ред. | ред. код]
- ХІІ століття: Аландські острови могли бути зайняті Еріком Святим, інші джерела стверджують, що Аландські острови вже були невід'ємною частиною Швеції.
- 1324: Фінляндія (включно з островами) стала герцогством.
- 1300—1600: замок Кастельхольм був центром низки битв і набігів.
- 1324: Нотеборзький мир. Фінляндія та острови, включені до складу Швеції.
- 1397—1523: Кальмарська унія: панування Данії.
- 1581: Фінляндія стала Великим князівством.
- 1634: Конституція Швеції. Острови були частиною уряду Обо (Фінляндія)
- 1714: Острови завойовані московським царем Петром І.
- 1714—1721: Аландські острови були атаковані та спустошені московськими військами Петра І; більшість населення тоді втекла до Швеції.
- 1721: Ніштадський мир. Фінляндія (крім Виборга) повернена Швеції.
- 1743: Абоський мир: частина Фінляндії відійшла до Росії.
- 1808: Фінська війна між Швецією та Росією.
- Вересень 1809 р. — Фредріксхамнський договір: Фінляндія та острови переходять до Росії.[7]
Тривають спалахи малярії[ред. | ред. код]
В результаті великої кількості на Аландських островах комарів Anopheles claviger малярія була ендемічною щонайменше 150 років, із серйозними спалахами, які були зареєстровані у XVIII столітті, а також у 1853 і 1862 роках.[8]
Хронологія до 1919 року[ред. | ред. код]
- в. 1835: Почалося будівництво фортеці Бомарсунд.
- 1853: Сильний спалах малярії.[8]
- 1854 — битва під Бомарсундом: під час Кримської війни відбувається англо-французьке вторгнення на Аландські острови . Коаліційні сили атакують і руйнують фортецю Бомарсунд. Британський прем'єр-міністр Пальмерстон протестував проти цього укріплення близько двадцяти років тому, але безрезультатно.
- 1856 — Паризький договір: мирна конвенція забороняє укріплення островів.[9]
- Березень 1856: Сполученим Королівством, Францією та Росією укладеною Аландською конвенцією, за якою було вирішено демілітаризувати острови.
- 1862: стався ще один сильний спалах малярії.[8]
- 1877: Прокладено телеграфний кабель з Марієгамна до Ністада.
- 1892: у Марієгамні встановлено перший телефон.[10]
- 1906: на островах розміщено російський гарнізон. Деяку увагу було приділено попередньому Паризькому договору, коли Росія під приводом припинення контрабанди зброї до Фінляндії розмістила на островах значні військово-морські та військові сили.
- 1907: Росія вимагає від Франції та Великої Британії анулювати угоду Конвенту.
- 1907: Таємний договір Бьорке (Росія та Німеччина), який дає Росії розв'язку для розміщення військових сил на островах.
- 1914: Початок Першої світової війни: Росія зміцнює острови.
- 1916: Росія ремілітаризувала острови та використовувала їх як базу підводних човнів.
- 1917 — Російська революція: Фінляндія проголошує незалежність. Мешканці острова через референдум (25–29 грудня) вимагають возз'єднання зі Швецією.
- 1918: Радянський уряд, Швеція та Німеччина визнають незалежність Фінляндії, Швеції та Німеччини. Однак більшовицькі сили висаджуються на островах як частина Російської революції. Пізніше на острови вторгається Швеція (лютий) і зрештою їх окупує Німеччина (березень-жовтень).
- 1918: на міжнародному рівні остров'яни благають про возз'єднання зі Швецією.
- 1919: 18 березня Швеція виносить це питання на Паризьку мирну конференцію, але острови залишаються частиною Фінляндії.[9]
- 1921: Аландська конвенція відновлює демілітаризований статус островів.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Early history. (2014, September 25). Visit Åland. https://www.visitaland.com/en/good-to-know/history/early-history/ [Архівовано 2022-01-03 у Wayback Machine.] Retrieved 25 August 2021
- ↑ NASA. (2014, June 4). Åland Islands. Earthobservatory.Nasa.Gov. https://earthobservatory.nasa.gov/images/52174/aland-islands Retrieved 25 August 2021.
- ↑ Mörner, N. A. (1995). The Baltic Ice Lake-Yoldia Sea transition. Quaternary International, 27, 95-98.
- ↑ Andrén, T., Björck, S., Andrén, E., Conley, D., Zillén, L., & Anjar, J. (2011). The development of the Baltic Sea Basin during the last 130 ka. In The Baltic Sea Basin (pp. 75-97). Springer, Berlin, Heidelberg.
- ↑ December 2006, Anne-Maj Lahdenperä Pöyry Environment Oy, Working Report 2006—111, Literature Review on Future Development of the Baltic Sea and Recommendations for Safety Modelling (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 25 грудня 2022.
- ↑ Götherström, A., Stenbäck, N., & Storå, J. (2002). The Jettböle middle Neolithic site on the Åland Islands–human remains, ancient DNA and pottery. European Journal of Archaeology, 5(1), 42-69.
- ↑ Prothero, G.W. (1920). The Åland Islands. Great Britain. Foreign Office. Historical Section. с. 9.
- ↑ а б в Prothero, G.W. (1920). The Åland Islands. Great Britain. Foreign Office. Historical Section. с. 3.
- ↑ а б Prothero, G.W. (1920). The Åland Islands. Great Britain. Foreign Office. Historical Section. с. 9—10.
- ↑ Prothero, G.W. (1920). The Åland Islands. Great Britain. Foreign Office. Historical Section. с. 6.
Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 1. Cambridge University Press. с. 469. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Історія Аландських островів
