Іттоккортоорміут
Іттоккортоорміут (східн.-ґренл. Illoqqortoormiut, станд. ґренл. Ittoqqortoormiit МФА: [itːoqːɔʁtɔːʁmi?t] Іттоккортоормііт; дан. Scoresbysund Скорсбісунн) — місто на сході Ґренландії в комуні Сермерсоок, центр колишньої комуни Іттоккортоорміут, скасованої в 2009 році.
Це одне із найвіддаленіших міст Ґренландії — добратися до нього можна лише літаком (двічі на тиждень із Констебль Пінт, Ісландія), потім вертольотом або човном — кілька місяців на рік. Місто розташоване біля устя фіорду Кангертіттівак (дан. Scoresby Sund — Скорсбісунн) — . Назва Скорсбісунн походить від імені шотландського дослідника й китобоя Вільяма Скорсбі, котрий наніс регіон на карту в 1822 р. ескімоська назва Іттоккортоорміут означає «Великий Будинок».
Комуна Іттоккортоорміут займала площу 235.000 км. кв., межувала на півдні з Аммассаліком, а на півночі з Північно-Східним Ґренландським національним парком. У січні 2008 року населення комуни становило 513 чол. Фауна буяє полярними ведмедями, вівцебиками й тюленями.
Фіорд Скорсбісунн є найбільшим фіордом у світі — його довжина досягає 350 км, глибина — 1500 м, найбільший острів фіорду — Мілн. Координати фіорду — .
Зміст |
[ред.] Історія
Містечко було заснованей в 1925 р. Ейнаром Міккелсеном і ще сімдесятьма поселенцями з корабля «Густав Пагорб». Це було наслідком росту інтересу Норвегії до регіону Східної Ґренландії. У той же час це повинно було допомогти жителям Тасілака, де життєві умови погіршилися, і звідки жителі більш-менш добровільно були переселені. На новому місці їх чекали багаті мисливські угіддя, з тюленями, моржами, нарвавами, полярними ведмедями і песцями.
Разом у тим, у цьому регіоні проживало також і інуїтське населення, про що свідчать руїни й інші археологічні знахідки.
[ред.] Економіка
Місцеві мисливці поколіннями жили полюванням на ведмедів і китів, що дотепер залишається важливим культурно-економічним фактором у регіоні. М'ясо й інші тваринні продукти становлять основу господарства мисливських сімейств. Доход складається з торгівлі цими продуктами, але при цьому він залишається сезонним і змінним. Повз Іттоккортоорміут проходять великі косяки палтуса й креветок, але паковий лід робить їхній видобуток неможливим кілька місяців на рік.
Останнім часом зростає роль туризму.
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання й література
- «Гренландія й Арктика». Этан О'кэролл і Марко Эллиотт. Lonely Planet 2005. ISBN 1-74059-095-3.
- Гренландія в цифрах 2005 Статистика Грнеландии. 3е видання, Травень 2005. ISSN 1604-7397
- Сайт муніципалітету Иттоккотоормиита
