Абдул-Халім Садулаєв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Абдул-Халім Садулаєв
чеч. Садулин Абусаламин кІант Іабдул-Хьалим'
' Flag of Chechen Republic of Ichkeria.svg 3-й Президент Чеченської республіки Ічкерія'
Початок правління: 9 березня 2005 р.
Кінець правління: 17 червня 2006 р.
Інші титули: Шейх, імам
Попередник: Аслан Масхадов
Наступник: Доку Умаров
Дата народження: 2 червня 1966(1966-06-02)
Місце народження: Аргун, Чечня
Дата смерті: 17 червня 2006(2006-06-17) (40 років)
Місце смерті: Аргун, Чечня
Дружина: Фатіма (ПетІамат)
Династія: тейп Устрадой

Абду́л-Халі́м Садула́єв (чеч. Садулин Абусаламин кІант Іабдул-Хьалим), Належав до чеченського тейпу Устрадой (чеч. УстаргІардой, вважається самостійним відгалуженням тейпу Білтой); 2 червня 1966 р., Аргун (чеч. Устрада-ГІала), Чечня17 червня 2006 р., Аргун, Чечня) — активний учасник чеченського національно-визвольного руху, голова Вищого Шаріатського суду ЧРІ, з 9 березня 2005 до 17 червня 2006 р. — Президент Чеченської республіки Ічкерія.

Біографія[ред.ред. код]

Ранній період[ред.ред. код]

У 1984 р. закінчив одну з Аргунських середніх шкіл.
В 19841986 рр. служив у ЗС СРСР (у НДР).
З 1987 р. працював бригадиром ремонтників у Аргунському депо. Паралельно навчався на курсах «Арабська мова і ісламське право». Займався спортом (карате)[1]. В 1990 р. отримав кваліфікацію «суддя республіканської категорії з карате»[2].

Просвітницька діяльність[ред.ред. код]

Після закінчення курсів арабської мови навчався у відомих чеченських богословів. Активний участник ісламського відродження в Чечні. З 1991 р. сам став вчителем, навчаючи молодь ісламу. Володів чеченською, арабською і російською мовами.
З 1992 р. входив до складу комісії з контролю при адміністрації міста Аргун.

Перша чеченська війна і міжвоєнний період[ред.ред. код]

Участник першої російсько-чеченської війни. Восени 1994 р. активно включвся в борьбу проти російських агресорів. У його будинку в Аргуні знаходився штаб одного з підрозділів чеченських ополченців. Проповіді Шейха Абдул-Халіма і заклики до джихаду надихали моджахедів і сприяли поповненню лав ЗС ЧРІ[3].
З квітня 1995 р. очолював спеціальний слідчий шаріатський підрозділ при Головному штабі ЗС ЧРІ (начальник Аслан Масхадов).
У проміжку між першою і другою війнами активно виступав з ісламськими проповідями на чеченському телебаченні. Очолював ісламський джамаат міста Аргун. Виступав із проповідями у різних регіонах Чечені. Певний час був імамом Аргунської мечеті[4].
Восени 1996 р. вступив на заочне відділення філологічного факультету Чеченського університету (чеченська мова і література)[5].
У 1997 р. здійснив хадж до Мекки.
З початку 1998 р. організував курси «Ісламське право та ісламська етика», де проходили перепідготовку вчителі загальноосвітніх шкіл та викладачі ВУЗів.
Був імамом мечеті у Грозному.

Друга чеченська війна, керівництво Чеченською республікою Ічкерія[ред.ред. код]

Абдул-Халім Садулаєв з Шамілем Басаєвим

У Лютому 1999 р. Президент ЧРІ Аслан Масхадов своїм указом увів Шейха Абдул-Халіма до складу Державної комісії з розробки Шаріатської Конституції ЧРІ (голова Ахмед Закаев).
У 1999 р. на виборах керівництва Муфтіяту ЧРІ (після звільнення муфтія Ахмата Кадирова, що погодився співпрацювати з російською окупаційною владою), які організувала Рада алімів Чечні, Садулаєв був обраний першим заступником муфтія (муфтієм був обраний Бай-Алі Тевсієв).
З початком Другої російсько-чеченської війни очолив Аргунський Ісламський Джамаат, що був структурним підрозділом Східного фронту ЗС ЧРІ (командувач Амір Абу аль-Валід).
З 2000 р. входив до редакційної ради підрільної газети «Голос Джихаду».
В 2001 р. в одному з сіл Веденського району російські спецслужби викрали дружину Садулаєва — Фатіму (ПетІамат) і вимагали від неї повідомити про місцесзаходження чоловіка (за даними чеченських джерел, вона була закатована на смерть після провалу спроби викупу)[6][7].
На початку 2002 р. Президент ЧРІ Аслан Масхадов поклав на Шейха Абдул-Халіма обов’язки Віце-президента ЧРІ (Ваха Арсанов був звільнений з посади в серпні 2001 р.).
Влітку 2002 р. під час розширеного засідання Державного комітету оборони — Маджлісуль Шура ЧРІ (вищий орган державної влади ЧРИ на період війни) Шейх Абдул-Халім був затверджений на посаді Віце-президента ЧРІ. Він також був призначений головою Вищого шаріатського суду ЧРІ і керівником Шаріатського комітету ДКО-МШ.
Після загибелі 8 березня 2005 р. Президента Аслана Масхадова, Віце-президент ЧРІ Абдул-Халім Садулаєв взявся до виконання обов’язків Президента ЧРІ, Голови Кабінету міністрів ЧРІ, Верховного Головнокомандуючого ЗС ЧРІ, Аміра ДКО — Маджлісуль Шура ЧРІ (За сумісництвом він також виконував обов’язки голови Вищого шаріатського суду ЧРІ).
У травні 2005 р. Шейх Абдул-Халім видав один із своїх перших указів на посту Президента ЧРІ про створення Кавказького фронту, що ставило за мету перетворити російсько-чеченську війну на російсько-кавказьку. Після проголошення указу про створення Кавказького фронту Садулаєв офіційно став першим аміром моджахедів Кавказу.

Абдул-Халім Садулаєв з Раббані Халіловим і Аль-Урдуні

На розширеному зассіданні ДКО-Маджлісуль Шура ЧРІ в липні-серпні 2002 р. (засідання тривало 24 дні), в якому взяли участь члени ДКО, Уряду, Парламенту, глав адміністрацій і військове командування ЗС ЧРІ, була прийнята низка важливих рішень:

  • Були внесені кілька поправок і доповнень до діючої Конституції ЧРІ з урахуванням підготованих пропозицій у 1999 р. Державною комісією з Шаріатської реформи
  • Було прийняте рішення про механізм легітимної передачі влади у випадку поранення чи загибелі діючого Президента ЧРІ
  • Був прийнятий «Баят» (ісламська присяга) на вірність голові держави військово-політичних керівників усіх рівнів доти, доки керівник держави буде дотримуватись шаріату і відстоювати його[8]

Загибель[ред.ред. код]

Загинув в бою з представниками російських спецслужб 17 червня 2006 р. у рідному місті Аргун. Є кавалером вищого ордену ЧРІ «Къоман сий» («Честь нації»)[9].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]