Абрамчук Микола Іванович
| Микола Іванович Абрамчук | |
|---|---|
| рос. Николай Иванович Абрамчук | |
 | |
| Народження |
7 (20) листопада 1912 Романівка[d], Волковиський повіт, Гродненська губернія, Російська імперія |
| Смерть |
1 лютого 1974 (61 рік) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
| Країна |
.svg){kind=small} Білоруська Народна Республіка →  СРСР |
| Приналежність |
 Радянська армія |
| Вид збройних сил |
 ВПС СРСР |
| Рід військ |
 Винищувальна авіація |
| Роки служби | 1932—1954 |
| Партія | ВКП(б) |
| Звання |
 Підполковник авіації |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна |
| Нагороди |
        |
Микола Іванович Абрамчук (рос. Николай Иванович Абрамчук; 7 (20) листопада 1910, Романівка, нині Вовковиський район — 1 лютого 1974, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки Німецько-радянської війни командир ескадрильї 894-го винищувального авіаційного полку 101-ї винищувальної авіаційної дивізії ППО СРСР.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 7 (20 листопада) 1910 року в селі Романівка (тепер Гродненської області) в сім'ї селянина; росіянин[1]. Член ВКП(б) з 1938 року. Після закінчення школи працював на судноремонтному заводі імені Карла Маркса в Астрахані. Закінчив школу ФЗУ, навчався на робітфаку інституту інженерів водного транспорту.
У 1932 році призваний до лав Червоної Армії. За путівкою ЦК ВЛКСМ в 1933 році був направлений в Енгельському військово-авіаційну школу. У 1936 році отримав призначення на Далекий Схід, служив в Примор'ї.
У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Сталінградському, 1-му Українському фронтах. Здійснював вильоти на штурмівку живої сили і техніки противника, забезпечував прикриття і супровід своїх літаків-бомбардувальників і штурмовиків.
1 серпня 1942 року капітан М. І. Абрамчук охороняв Сталінградську залізничну станцію і при відбитті атаки групи літаків противника збив особисто два літаки Ю-88. Один з членів екіпажів був узятий в полон.
До червня 1943 року капітан М. І. Абрамчук здійснив 239 успішних бойових вильотів. Особисто збив 11 літаків ворога.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками капітану Миколі Івановичу Абрамчуку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1239).
Після закінчення війни служив в реактивній авіації. З 1954 року підполковник М. І. Абрамчук — в запасі. Жив у Києві. Помер 1 лютого 1974. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Абрамчук Николай Иванович. warheroes.ru. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Абрамчук Николай Иванович :: Память народа. pamyat-naroda.ru. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Астраханцы — Герои Советского Союза. Астрахань 2000.
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
|
| |||||||
- Народились 20 листопада
- Народились 1912
- Уродженці Гродненської губернії
- Померли 1 лютого
- Померли 1974
- Померли в Києві
- Поховані на Лук'янівському військовому кладовищі
- Члени КПРС
- Підполковники авіації (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «За оборону Сталінграда»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Уродженці Вовковиського району
- Радянські льотчики Другої світової війни
- Персоналії:Астрахань
- Уродженці Білорусі