Агатархід (місячний кратер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Агатархід
лат. Agatharchides
Знімок зонду Lunar Orbiter - IV.
Знімок зонду Lunar Orbiter - IV.

Знімок зонду Lunar Orbiter - IV.

19°51′ пд. ш. 31°07′ зх. д. / 19.85° пд. ш. 31.11° зх. д. / -19.85; -31.11Координати: 19°51′ пд. ш. 31°07′ зх. д. / 19.85° пд. ш. 31.11° зх. д. / -19.85; -31.11
Небесне тілоМісяць
Типметеоритний
Діаметр52 км
Найбільша глибина1180 м
ЕпонімАгатархід (II століття до н. е.) — грецький історик і географ
Агатархід (Місяць)
Агатархід
Агатархід
CMNS: Агатархід у Вікісховищі

Кратер Агатархід (лат. Agatharchides) — ударний кратер, розташований на південній межі Океану Бур на видимій стороні Місяця. Назву присвоєно на честь грецького історика і географа Агатархіда (II століття до н. е.) і затверджена Міжнародним астрономічним союзом в 1935 р.

Опис кратера[ред. | ред. код]

Кратер Агатархід. Знімок з борту Аполлона-16.

Кратер розташований між Морем Вологості і Морем Хмар. На північному заході-заході від кратера розташований древній кратер Гассенді, на півдні невеликий кратер Леві і останки кратера Гіппал, на південному сході невеликий кратер Кеніг, на сході великий кратер Булліальд, на північному сході затоплений лавою кратер Любинецький[1]. Селенографічні координати центру кратера 19°51′ пд. ш. 31°07′ зх. д. / 19.85° пд. ш. 31.11° зх. д. / -19.85; -31.11, діаметр 52 км[2], глибина 1,18 км[3].

Зруйнований вал кратера сильно відрізняється по висоті, місцями перебуваючи на рівні навколишньої місцевості, а місцями досягаючи висоти 1110 м[4]. Найкраще збереглися східна і західна-південно-західна частини валу, північна частина повністю зруйнована, південна сильно пошкоджена. Західна частина валу має подвійний зовнішній схил, розрізаний глибокою долиною. Також у західній частині валу лежить невеликий кратер. Південна частина валу посічена кількома паралельними долинами, спрямованими в бік кратера Гіппал. Дно чаші кратера затоплено лавою, поцятковане численними дрібними кратерами і посічена системою борозен. Об'єм кратера становить приблизно 1820 км³.

Сателітні кратери[ред. | ред. код]

Фрагменти карт LAC-93, LAC-94.
Агатархід Координати Діаметр, км
A 23°16′ пд. ш. 28°28′ зх. д. / 23.27° пд. ш. 28.46° зх. д. / -23.27; -28.46 (Агатархід A) 15,7
B 21°31′ пд. ш. 31°43′ зх. д. / 21.52° пд. ш. 31.71° зх. д. / -21.52; -31.71 (Агатархід B) 7,0
C 22°04′ пд. ш. 32°56′ зх. д. / 22.06° пд. ш. 32.94° зх. д. / -22.06; -32.94 (Агатархід C) 11,5
E 20°44′ пд. ш. 33°11′ зх. д. / 20.74° пд. ш. 33.19° зх. д. / -20.74; -33.19 (Агатархід E) 15,3
F 20°16′ пд. ш. 31°52′ зх. д. / 20.26° пд. ш. 31.86° зх. д. / -20.26; -31.86 (Агатархід F) 5,9
G 20°10′ пд. ш. 26°50′ зх. д. / 20.17° пд. ш. 26.84° зх. д. / -20.17; -26.84 (Агатархід G) 6,0
H 20°25′ пд. ш. 33°57′ зх. д. / 20.41° пд. ш. 33.95° зх. д. / -20.41; -33.95 (Агатархід H) 16,0
J 21°37′ пд. ш. 32°37′ зх. д. / 21.62° пд. ш. 32.61° зх. д. / -21.62; -32.61 (Агатархід J) 13,0
K 21°05′ пд. ш. 27°32′ зх. д. / 21.08° пд. ш. 27.53° зх. д. / -21.08; -27.53 (Агатархід K) 13,3
L 21°07′ пд. ш. 26°47′ зх. д. / 21.12° пд. ш. 26.79° зх. д. / -21.12; -26.79 (Агатархід L) 8,0
N 21°05′ пд. ш. 29°43′ зх. д. / 21.09° пд. ш. 29.72° зх. д. / -21.09; -29.72 (Агатархід N) 21,6
O 19°14′ пд. ш. 26°43′ зх. д. / 19.24° пд. ш. 26.71° зх. д. / -19.24; -26.71 (Агатархід O) 4,7
P 20°18′ пд. ш. 28°46′ зх. д. / 20.30° пд. ш. 28.77° зх. д. / -20.30; -28.77 (Агатархід P) 66,0
R 18°22′ пд. ш. 30°51′ зх. д. / 18.36° пд. ш. 30.85° зх. д. / -18.36; -30.85 (Агатархід R) 5,1
S 17°45′ пд. ш. 30°35′ зх. д. / 17.75° пд. ш. 30.59° зх. д. / -17.75; -30.59 (Агатархід S) 3,1
T 18°19′ пд. ш. 27°48′ зх. д. / 18.32° пд. ш. 27.80° зх. д. / -18.32; -27.80 (Агатархід T) 5,6
  • Сателітний кратер Агатархід A включений до списку кратерів із яскравою системою променів Асоціації місячної і планетної астрономії (ALPO)[5].
  • Сателітний кратер Агатархід A включений до списку кратерів з темними радіальними смугами на внутрішньому схилі Асоціації місячної і планетної астрономії (ALPO)[6].
  • Сателітний кратер Агатархід P перетинає тріщина, звана борозною Агатархіда.
  • Сателітний кратер Агатархід P утворився в нектарський період.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Кратер Агатархид на карте LAC-93 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2018. Процитовано 21 жовтня 2017.
  2. ↑ Справочник Международного Астрономического Союза. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
  3. ↑ John E. Westfall’s Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 21 жовтня 2017.
  4. ↑ Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
  5. ↑ Перечень кратеров с яркой системой лучей Ассоциации лунной и планетарной астрономии (ALPO) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2017.
  6. ↑ Перечень кратеров с темными радиальными полосами Ассоциации лунной и планетарной астрономии (ALPO) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 21 жовтня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Агатархід_(місячний_кратер)&oldid=42297050