Місячні породи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анортозит з Місяця, знайдений експедицією Аполлон-16.
Зразок гірської породи з Місяця, знайдений експедицією Аполлон-17.


Місячні породи (рос. лунные породы, англ. lunar rocks, Moon rocks, нім. Mondgesteine n pl) – гірські породи з Місяця - природного супутника Землі.

Загальний опис[ред.ред. код]

Місячні породи - тверді гірські породи густиною 3,1-3,4 г/см3. За хімічним, мінералогічним складом та структурою не схожі на земні породи. В М.п. у порівняно значних кількостях містяться рідкісні на Землі елементи – хром, титан, цирконій, проте менше натрію і калію. М.п. бідні на залізо, воду та леткі компоненти – тільки один мінерал М.п. – акаганеїт – містить сполуки заліза та водень. Провідними сполуками є силікати та оксиди, попутними – фосфати, сульфіди, карбіди, та фосфіди.

Зразки М.п., доставлені “Аполлоном-11”, мають вулканічне походження і кристалізувалися з розплаву. Далі відбувалося перетворення порід під дією ударів метеоритів і метаморфізму (ударного, термічного), а також спікання. Основними мінералами М.п. є піроксен, плагіоклаз, ільменіт та в меншій мірі олівін. Розрізняють чотири (за ін. класифікаціями – три і шість) типи М.п.: дрібнозернисті пухирчасті вивержені породи; крупнозернисті кристалічні породи; брекчії – уламки вивержених порід та мінералів; реґоліт – дрібні частинки, пил. У місячному пилу присутні скляні кульки розміром біля сотень мікрон. Вік М.п. – 3-4 млрд років.

Описано бл. 50 мінералів, які є в М.п. Загалом виявлено бл. 100 видів мінералів (на Землі бл. 3000). Всі виявлені мінерали поділяють на три групи: І. Породотвірні (армолколіт, ільменіт, олівін, плагіоклаз, піроксен, шпінель); ІІ. Акцесорні (лужний польовий шпат, камасит, теніт, кварц, піроксфероїт, тридиміт, кристалобаліт, рутил, транквілітіїт, троїліт, вітлокіт, циркон, апатит); ІІІ. Рідкісні (сульфіди і сульфати, силікати, метали, оксиди та гідрооксиди тощо). Треба відзначити суттєву відмінність у складі порід морських та материкових районів Місяця. Морські породи – це олівіни, глиноземисті та титанисті базальти з різними вмістами лугів; материкові – це габро-норит-анортозитовий комплекс порід, глиноземисті базальти та крип-базальти з високим вмістом лугів, рідкісноземельних елементів та фосфору.

За оцінками вчених, на Місяці може бути бл. 1 млн т ізотопу гелію-3 – складової “сонячного вітру”. На початку XXI ст. висунуте припущення про можливість промислового використання у майбутньому гелію (3Не) як ядерного палива при термоядерному синтезі. Такі міркування, однак, потребують ретельного аналізу і порівняння термоядерних реакцій з використанням дейтерію (ресурси якого у водах Світового океану дозволяють отримати енергію у мільярд разів більшу енергії від усіх запасів органічного палива на Землі) і гелію-3.

Вільний доступ до місячної породи[ред.ред. код]

У музеї астронавтики у Вашингтоні висталений зразок місячної породи, до якої може доторкнутися будь-який відвідувач цього музею. Крім того, музей має ряд експозицій місячних порід, дані про їх склад тощо.

Місячна
Місія
Маса зібраних
зразків
Аполлон-11 22 кг
Аполлон-12 34 кг
Аполлон-14 43 кг
Аполлон-15 77 кг
Аполлон-16 95 кг
Аполлон-17 111 кг
Луна-16 101 г
Луна-20 55 г
Луна-24 170 г


На сьогодні на Землі є зразки місячної породи, що потрапили на Землю з таких джерел:

  • Зразки, зібрані з 1969 по 1972 роки в ході 6 пілотованих висадок на Місяць Аполлон-11, -12, -14, -15, -16, -17, здійснених в ході американської програми «Аполлон».
  • Зразки зібрані з 1970 по 1976 роки автоматичними станціями Луна-16, -20, -24, запущеними в ході радянської програми «Луна».
  • Зразки, що потрапили на землю природним шляхом, вибиті з поверхні Місяця падінням астероїда, а потім впали на Землю (Місячні метеорити, en: Lunar meteorite). З 80-х років було знайдено 135 подібних метеоритів, загальною масою близько 55 кг [1] .

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]