Адміністративно-територіальний поділ Києва
Адміністративний поділ Києва включає у себе десять адміністративних міських районів, утворених за радіальним принципом і назв за географічним принципом (окрім Шевченківського району, названого на честь Тараса Шевченка). Державна влада в кожному районі представлена районною державною адміністрацією, яку очолює її голова. Районні ради були скасовані після місцевих виборів 31 жовтня 2010 року[1]. У перспективі планується з десяти існуючих сформувати вісім нових адміністративних районів, які будуть включати муніципальні округи[2].
Зміст |
[ред.] Історія адміністративно-територіального поділу Києва
На 1902 рік Київ мав 8 поліцейських дільниць: Бульварна, Двірцева, Либідська, Лук'янівська, Печерська, Плоска, Подільська, Старокиївська[3].
На жовтень 1917 року у Києві існувало 8 районних дум: Либідська, Лук'янівська, Печерська, Подільська(з місцевістю Плоске й Трухановим островом), Пріорська-Куренівська (включала Пущу-Водицю), Солом'янська, Старокиївська, Шулявська-Бульварна[4].
У березні 1921 в Києві більшовиками було створено 6 партійно-територіальних районів: Деміївський, Міський, Печерський, Подільський, Солом'янський, Шулявський[4].
[ред.] Післявоєнний адміністративний поділ Києва
У 1946 у в Київі налічувалося дев'ять районів: Дарницький, Жовтневий, Залізничний, Кагановичський, Ленінський, Молотовський, Печерський, Подільський, Сталінський. Даний адміністративний поділ зберігався до адміністративної реформи 2001 року (з урахуванням зростання міської території та будівництва нових житлових масивів). Так, в 1969 з Дарницького району був виділений Дніпровський район ; в 1973 був створений Ленінградський район ; в 1975 — Мінський , у 1990 створені Харківський і Ватутінський райони. Також проводилися перейменування районів — в 1957 Кагановичський район був перейменований в Московський , а Молотовський — у Шевченківський ; в 1992 Ленінський був перейменований в Старокиївський. Варто зауважити, що домінували не географічно прив'язані назви районів, а ідеологічно, з чотирнадцяти районів до географії були прив'язані тільки Дніпровський , Дарницький , Печерський і Подільський[4].
[ред.] 1993
В — Ватутінський район
Дар — Дарницький район
Дн — Дніпровський район
Ж — Жовтневий район
З — Залізничний район
Л — Ленінградський район
Мін — Мінський район
Мос — Московський район
Печ — Печерський район
Под — Подільський район
Р — Радянський район
С — Старокиївський район
Х — Харківський район
Ш — Шевченківський район
| Райони | Рік заснування | Колишні назви |
|---|---|---|
| Ватутінський | 1990 | |
| Дарницький | 1935 | У 1921 лівобережна частина Києва фігурувала як Слобідський район, пізніше — частина Печерського і Подільського районів |
| Дніпровський | 1969 | |
| Жовтневий | 1927 | 1917—1923 — Шулявський район; 1923—1927 — Раковський район (або район імені Раковського) |
| Залізничний | 1938 | У 1917 фігурував як Солом'янський район. Вперше згадується під назвою Залізничний у 1919. У 1925—1938 — частина Сталінського району |
| Ленінградський | 1973 | |
| Мінський | 1975 | |
| Московський | 1957 | 1917 — згадується як Новостроєнський район і частина Міського району, 1921 — як Деміївський район. 1924—1933 — частина Ленінського району. У 1925—1933 Деміївка, Голосієво, Корчувате — частина Сталінського району. 1933—1957 — Кагановічський район |
| Печерський | 1921 | Під назвою Печерський згадується з 1917, повторне рішення про заснування — 1921, в цей же рік злився з Центральним районом. У 1924—1933 — частина Ленінського району. 1936—1944 — Кіровський район |
| Подільський | 1921 | Під назвою Подільський згадується з 1917, повторне рішення про заснування — 1921. У 1934—1944 — Петрівський район. |
| Радянський | 1933 | З кінця 1930-х років до 1961 — Сталінський район. |
| Старокиївський | 1992 | 1917—1924 існував під назвами Міський, Центральний, Старокиївський. 1924—1992 — Ленінський район (у 1936 його печерська частина названа Кіровським районом) |
| Харківський | 1990 | |
| Шевченківський | 1937 | До 1957 мав назву Молотовський район. |
[ред.] Населення і площа дореформених районів (на 1999 рік)[5]
| Район | Площа, км² | Населення, чол. |
|---|---|---|
| Правий берег Дніпра : | ||
| Жовтневий | 14,2 | 136,0 тис. |
| Залізничний | 27,4 | 185,6 тис. |
| Ленінградський | 102,1 | 303,2 тис. |
| Мінський | 45,7 | 294,3 тис. |
| Московський | 53,5 | 185,8 тис. |
| Печерський | 21,5 | 121,8 тис. |
| Радянський | 11,9 | 137,4 тис. |
| Старокиївський | 2,9 | 40,5 тис. |
| Лівий берег Дніпра : | ||
| Ватутінський | 141,8 | 316,4 тис. |
| Дарницький | 70,6 | 157,6 тис. |
| Дніпровський | 58,1 | 244,3 тис. |
| Харківський (частково на правому березі) | 169 | 202,0 тис. |
[ред.] Сучасний адміністративний поділ Києва
У 2001 році в Києві була проведена адміністративна реформа, в ході якої з 14 районів були утворені 10 — сім на правому березі Дніпра і три на лівому. Районам були присвоєні географічно прив'язані імена, а кордони пройшли головними міськими авто- і залізничними магістралями[6].
Г — Голосіївський район
Дар — Дарницький район
Дес — Деснянський район
Дн — Дніпровський район
О — Оболонський район
Печ — Печерський район
Под — Подільський район
Св — Святошинський район
Сол — Солом'янський район
Ш — Шевченківський район
[ред.] Населення і площа сучасних районів
| Район | Площа, км² | Населення, чол. |
|---|---|---|
| Правий берег Дніпра : | ||
| Голосіївський | 156 | 235,1 тис. |
| Оболонський | 110 | 315,5 тис. |
| Печерський | 27 | 140,4 тис. |
| Подільський | 34 | 191,3 тис. |
| Святошинський | 101 | 335,8 тис. |
| Солом'янський | 40 | 344,7 тис. |
| Шевченківський | 25 | 230,2 тис. |
| Лівий берег Дніпра : | ||
| Дарницький | 134 | 314,7 тис. |
| Деснянський | 148 | 358,3 тис. |
| Дніпровський | 67 | 346,5 тис. |
[ред.] Відповідність нових районів старим
| Нові райони (з 2001 року) | Відповідність нових районів районам, що існували до 2001 року |
|---|---|
| Голосіївський | Московський і частини Печерського та Харківського |
| Дарницький | частини Дарницького і Харківського |
| Деснянський | Ватутінський |
| Дніпровський | Дніпровський і частина Дарницького |
| Оболонський | Мінський, частина Подільського |
| Печерський | частини Печерський і Московського |
| Подільський | частини Подільського і Шевченківського |
| Святошинський | Ленінградський з частиною Жовтневого |
| Солом'янський | Залізничний з частиною Жовтневого і Радянського |
| Шевченківський | Старокиївський і частини Шевченківського та Радянського |
[ред.] Склад районів
[ред.] Примітки
- ↑ Київські райради остаточно ліквідувалі — Укрaїнa — ТСН.ua ]
- ↑ Київ хочуть поділити на 8 районів і 50 управ // Моніторинг ЗМІ
- ↑ http://www.mashke.org/kievtram/history/schemes/1902/1902-Map.jpg
- ↑ а б в Вулиці Києва. Довідник / За редакцією Кудрицького А. В. — Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
- ↑ Рідний край — Київ. Підручник. — К., 1999.
- ↑ Рішення Київської міської ради від 29 листопада 2001 року № 126/1560 «Описи меж нових адміністративних районів міста Києва (уточнені)»
[ред.] Джерела
- Киев: Энциклопедический справочник / Под редакцией Кудрицкого А. В. — 2-е изд. — К.: Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — 759 с., ил. (рос.)
|
|||||||||||
