Альтдорф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альтдорф

нім. Altdorf (UR)[1]

Герб Прапор
Країна  Швейцарія[2]
Кантон Урі
Межує з: сусідні адмінодиниці
Аттінггаузен, Бюрглен, Флюелен, Seedorf ?
Номерний знак UR
Офіційна мова швейцарський варіант німецької мови
Населення
 - повне 9565 (31 грудня 2020)
Площа
 - повна 10.21 км²
Висота
 - максимальна 1784 м
 - мінімальна 430 м
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Вебсайт altdorf.ch
Код BFS 1201

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Альтдорф

Альтдорф (нім. Altdorf) — місто в Швейцарії, столиця кантону Урі[3].

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на відстані[4] близько 95 км на схід від Берна. Альтдорф має площу[5] 10,2 км², з яких на 24,5% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 34,2% використовуються в сільськогосподарських цілях, 39,5% зайнято лісами, 1,8% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).

Історія[ред. | ред. код]

Пам'ятник Вільгельму Теллю у Альтдорфі, кінець 19-го ст.

На місці Альтдорфа поселення існували вже у часи латенської культури — доказами цього слугують знайдені бронзові сокири і примітивні залізні інструменти, вік яких датується 3-м тисячоліттям до нашої ери. Спочатку люди жили у лісах, з часом перемістились до берегів річки Ройсс, яка періодично виходила з берегів, затоплюючи людські поселення. Через це люди змушені були повертатися до «старих домівок», і саме через це поселення може мати таку назву (нім. alt — старе, нім. Dorf — село).[6]

З падінням Римської імперії місцеве галло-романське населення почало змішуватися з німецькомовними алеманами (7 століття н.е.) Найбільш раннім зі знайдених доказів цього є могила озброєного вершника (приблизно 670–680 рік) біля місцевої церкви Святого Мартіна.[7]

Нинішнє місто вперше згадується 1223-го року як Alttorf. З 16 по 19 століття воно було відоме просто як «Урі».[7]

Альтдорф відомий завдяки легенді про Вільгельма Телля, який збив стрілою яблуко з голови свого сина. 1895-го року на центральній ринковій площі, де за легендою сталася ця подія, було відкрито бронзову скульптуру (автор — Ріхард Кісслінг з Цюриха).

1899-го року відкрився театр, на сцені якого поставлено п'єсу про Телля за твором Фрідріха Шиллера. У цьому ж році відкрито нову дорогу через Шехенталь[de] і через перевал Клаузен[en] (1948 м) до села Лінталь.[8]

1906-го року було збудовано трамвайну лінію Альтдорф—Флюелен. Електричний трамвай працював до 1951-го року і був замінений на автобуси.[9]


Демографія[ред. | ред. код]

2019 року в місті мешкало 9537 осіб[5] (+7,6% порівняно з 2010 роком), іноземців було 16,3%. Густота населення становила 934 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 19,5% — особи молодші 20 років, 59,7% — особи у віці 20—64 років, 20,7% — особи у віці 65 років та старші. Було 4200 помешкань (у середньому 2,2 особи в помешканні). Із загальної кількості 6757 працюючих 95 було зайнятих в первинному секторі, 1787 — в обробній промисловості, 4875 — в галузі послуг.

Клімат[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

У місті з'єднуються два швейцарські автобани: і .

Джерела[ред. | ред. код]

  1. http://www.altdorf.ch
  2. archINFORM — 1994.
  3. Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
  4. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  5. а б Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
  6. Erste Siedlungszeugnisse. Gemeinde Altdorf (нім.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 10 вересня 2019.
  7. а б Altdorf (UR) німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
  8.  Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанніCoolidge, William Augustus Brevoort (1911). Altdorf . У Hugh Chisholm (ред.). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 1. Cambridge University Press. с. 763. (англ.)
  9. Jürg Ehrbar. Altdorf–Flüelen – Rigi–Scheidegg Bahn (нім.). Архів оригіналу за 10 листопада 2009. Процитовано 17 вересня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]