Ааргау
| Ааргау | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| нім. Aargau, фр. Argovie, італ. Argovia, рет. Argovia |
|||||
|
|||||
 |
|||||
| Адм. центр | Аарау | ||||
| Країна |  Швейцарія |
||||
| Офіційна мова | німецька | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 579 489 чол. (2006) | ||||
| - густота | 413 | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 1 404 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 908 м | ||||
| - мінімальна | 260 м | ||||
| Дата заснування | 1803 | ||||
| Веб-сторінка | www.AG.ch | ||||
| Абревіатура | AG | ||||
А́аргау (нім. Aargau, фр. Argovie, італ. Argovia, рет. Argovia) — кантон на півночі Швейцарії.
Зміст |
Географія[ред.]
Кантон Ааргау — один з самих рівнинних швейцарських кантонів, що розташований на частині великого плато. Кантон порізаний безліччю широких долин, спадаючих в живописну і родючу Аарську долину.
Населення[ред.]
Протягом декількох століть два поселення кантону — Ендінген і Ленгнау — були єдиними місцевостями Швейцарії, де дозволялося селитися євреям, але їм не дозволялося мати у власності будівлі і жити під одним дахом з християнами.
Національна (мовна) структура населення виглядає таким чином: немецькомовні — 87,1%, італомовні — 3,3%, серби і хорвати — 1,9%, албанці — 1,8%, франкомовні — 0,8%. Іноземці становлять 19,4% населення. За віросповіданням структура населення представлена такими конфесіями: католики — 40,7%, реформісти — 37,2%, мусульмани — 5,5%, православні — 2,1%, іудеї — 0,1%.
Історія[ред.]
В давнину на території кантону знаходилося римське місто Віндонісса. У III столітті почалося переселення алеманів на територію кантону, а в кінці V століття тут настало влада франків. За Верденським договором 843 року частина Ааргау на захід від Аара перейшла до Лотаря I, а інша дісталася Людовикові Німецькому. Територія кантону в середні віки була прикордонним районом між Бургундією і Німеччиною і предметом їх територіальних суперечок. До 1415 року вона керувалася ленцбургськими і кібургськими графами, а потім Габсбургами. У 1415 році частина території кантону стала частиною Швейцарської Конфедерації у складі кантону Берн. 10 березня — 18 квітня 1798 року територія кантону була зайнята французькими військами, після чого були утворені кантони Ааргау і Баден, об'єднані в 1803 році. У 1832 році увійшов до Конкордату семи.
Адміністративний поділ[ред.]
Ааргау складається з 11 районів:
- Аарау з столицею Аарау
- Баден з столицею Баден
- Бремгартен з столицею Бремгартен
- Бруг з столицею Бруг
- Кулм з столицею Унтеркулм
- Лауфенбург з столицею Лауфенбург
- Лензбург з столицею Лензбург
- Мурі з столицею Мурі
- Реінфелд з столицею Реінфелд
- Зофінген з столицею Зофінген
- Зурзач з столицею Зурзач
Господарство[ред.]
Сільгоспугіддя кантону — одні з найродючіших в Швейцарії. Кантон розвинений також і в промисловому відношенні, особливо в областях електроінженерії, виробництва точних інструментів, випуску заліза, стали і цементу. У кантоні знаходяться три з п'яти атомних електростанцій Швейцарії, а також багаточисельні гідроелектростанції, у зв'язку з чим його часто називають «енергетичним кантоном». Добре розвинений туризм, оскільки кантон багатий мінеральними джерелами.
Посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Aargau |
|
|||||||
