Анджело Поліціано
| Анджело Поліціано | |
|---|---|
| італ. Angelo Poliziano | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | італ. Angelo Ambrogini |
| Народився |
14 липня 1454[3][2] Монтепульчіано, Провінція Сієна, Тоскана, Італія[4] |
| Помер |
29 вересня 1494[1][2] (40 років) Флоренція, Флорентійська республіка[4] ·отрути |
| Поховання | Флоренція |
| Країна |
 Сієнська республіка Флорентійська республіка |
| Місце проживання | Флоренція |
| Діяльність | поет, драматург, викладач університету, філолог, письменник |
| Alma mater | Флорентійський університет[5] |
| Вчителі | Марсіліо Фічіно[6], Dimitrios Chalkokondylesd і Cristoforo Landinod[6] |
| Відомі учні | William Grocynd, Gherardo di Giovanni del Forad, Girolamo Amaseod, Marcello Adrianid, Arias Barbosad, Scipione Forteguerrid і Мікеланджело Буонарроті[5] |
| Знання мов | італійська[3][7] і латина |
Анджело Поліціано (справжнє прізвище — Амброджіні) (італ. Angelo Poliziano) (*14 липня 1454, Монтепульчано — †29 вересня 1494, Флоренція) — італійський поет і вчений-гуманіст.
Писав італійською, латинською і давньогрецькою мовами. В 16 років привернув до себе увагу перекладом 2—5-ї пісень «Іліади» латиною. Знавець античної, переважно римської, поезії, у своїй творчості орієнтувався на її зразки й форми. Писав оди, елегії, епіграми. Виявляв глибокий інтерес до фольклору і використовував його в ліричній поезії італійською мовою. Найзначніші твори Поліціано — поема «Станси для турніру» (написано між 1475—1478) і драма у віршах «Сказання про Орфея» (пост. 1480). У своїй творчості прагнув втілити ренесансний ідеал прекрасної людини в гармонійному світі. Був одним з найвидатніших представників історико-філологічної науки Відродження.
Твори[ред. | ред. код]
- Поема Stanze per la giostra, 1475—1478
- Драма у вірших Fabula di Orfeo, 1494
- Angelo Poliziano: Liber epigrammatum Graecorum. In: Filippomaria Pontani (Hrsg.): Edizione nazionale dei testi umanistici. Bd. 5, Ed. di Storia e Letteratura, Roma 2002, ISBN 88-8498-053-4.
- Omnium Angeli Politiani operum (quae quidem extare novimus) tomus … — Parrhisiis: Badius, 1519. Онлайн
- Німецьке видання щоденника Поліціано: Angelo Polizianos Tagebuch (1477—1479): mit vierhundert Schwänken und Schnurren aus den Tagen Lorenzos des Großmächtigen und seiner Vorfahren. — Jena: Diederichs, 1929. Онлайн
Література[ред. | ред. код]
- Samuel Friedrich Wilhelm Hoffmann: Angelo Poliziano's Lebensbild. In: Hoffmann: Lebensbilder berühmter Humanisten. Erste Reihe. Böhme, Leipzig 1837 (Онлайн) — Biographie (S. 71-113) und Briefedition (S. 114—198)
- Otto Schönberger: Angelo Poliziano: «Rusticus». Einleitung, Text, erste deutsche Übersetzung und Anmerkungen von Otto Schönberger. Königshausen & Neumann, Würzburg 1992, ISBN 3-88479-735-2
- Tobias Leuker: Angelo Poliziano: Dichter, Redner, Stratege. Eine Analyse der «Fabula di Orpheo» und ausgewählter lateinischer Werke des Florentiner Humanisten. Beiträge zur Altertumskunde 98. Teubner, Stuttgart 1997, ISBN 3-519-07647-0
- Otto und Eva Schönberger: Angelo Poliziano: Vorworte und Vorlesungen. Einleitung, deutsche Übersetzung und Anmerkungen von Otto und Eva Schönberger. Königshausen & Neumann, Würzburg 2011, ISBN 978-3-8260-4596-7
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://www.palazzo-medici.it/mediateca/it/Scheda_Poliziano_(1454-1494)
- ↑ а б в BeWeB
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ CONOR.Sl
Посилання[ред. | ред. код]
- Поліціано Анджело // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 361. — ISBN 966-692-744-6.
- Бібліографія. Анджело Поліціано // Німецька національна бібліотека
- https://web.archive.org/web/20091128105108/http://www.ib.hu-berlin.de/~pz/florenz/polizend.htm
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
