Андрій Бєлий
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Андрій Бєлий | |
| Борис Миколайович Бугайов | |
 |
|
| Дата народження: |
14 (26) жовтня 1880 |
|---|---|
| Місце народження: |
Москва |
| Дата смерті: |
8 січня 1934 (53 роки) |
| Місце смерті: |
Москва |
| Громадянство: |  СРСР |
| Рід діяльності: | письменник, поет, перекладач, літературознавець, публіцист |
Андрі́й Бє́лий (літ. псевд. Бугайова Бориса Миколайовича; *14 (26) жовтня 1880, Москва — †8 січня 1934) — російський письменник-символіст. Син математика Миколи Бугаєва.
Біографія [ред.]
Народився у Москві. Почав друкуватись з 1902.
Твори Бєлого пройняті ідеалізмом і містикою. Бєлий розумів приреченість класу буржуазії, але в революції вбачав лише руйнівну силу. Разом з тим яскраво відтворив картини загибелі старого світу (збірки поезій «Попіл», «Урна», 1909, роман «Петербург», 1913). Після 1917 написав поему «Христос воскрес» (1918), роман «Москва» (1926—33), мемуари, роботи з теорії віршування та історії літератури.
Твори: Стихотворення. Л., 1940.
=
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Тарасенков А. Поэты. М., 1956.
