Аталанта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Халкідська чорнофігурна гідрія: боротьба Пелея та Аталанти

Атала́нта (грец. Αταλάντη) — аркадянка, дочка Яса й Клімени, оспівана в грецьких легендах як славетна мисливиця. Покинута на горі Партеніон батьком, який хотів мати сина, вигодувана пастухами, Аталанта повернулася додому дорослою. Від несхибних стріл Аталанти загинули кентаври Ройк (Рек) та Гілей, що переслідували її. Брала участь у поході аргонавтів; за іншою версією, в полюванні на калідонського вепра, якого перша поранила; Мелеагр подарував їй мисливські трофеї — голову і шкуру вепра. Довгий час Аталанта не знала кохання, нарешті її здолала терпляча любов Меланіппа, якому вона народила Партенопея.

Аталанта — беотянка, дочка Схонея, що славилася вродою та швидким бігом. Кожному, хто просив її руки, пропонувала змагатися в бігу: він без зброї мав бігти попереду, а вона зі списом за ним; якщо Аталанта не наздожене свого суперника, він стане її женихом, в іншому випадку на нього чекала смерть. Багато юнаків загинуло від руки Аталанти, поки Гіппомен, син Мегара (або Ареса), не перехитрив її за допомогою Афродіти. Богиня дала йому золоті яблука, які він кидав під час бігу. Аталанта, підіймаючи яблука, відстала від Гіппомена і мусила вийти за нього заміж. Але Гіппомен забув віддячити богині за допомогу. Щоб помститися йому, Афродіта розпалила в Гіппомена таку сильну пристрасть, що він обняв свою наречену в храмі Кібели. Розгнівана Кібела обернула їх на левів. Перекази про Аталанту часто пов'язані з міфами про Артеміду.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]