Батрахоміомахія
Батрахоміома́хія (грец. βατραχομυομαχια — «Війна жаб з мишами») — старогрецька пародія на героїчний гомерівський епос (кінець VI — початок V століття до н. е.), приписується Пігрету. Виникла в умовах розкладу родових відносин і кризи античної (олімпійської) релігії. Пародійність полягає в тому, що дії мізерних персонажів оспівуються в урочистій епічній формі.
Невелика поема з 305 віршів, писана гекзаметром. Можлива певна плутанина у нумерації. Існує кілька списків цієї поеми і в них різна кількість рядків. В. Пащенко вказує, що у поемі 299 рядків, М. С. Альтман, що 300.[1] Найстаріша, що збереглася до нашого часу, літературна пародія, один з найперших зразків цього літературного жанру в європейській літературі.
Зміст |
Сюжет [ред.]
Сюжет поеми наближає її до циклів так званого «тваринного епосу», досить розвиненого в стародавніх літературах усіх культурних народів світу. Він присутній в арабському збірнику оповідань «Каліла й Дімна», що є перекладом відповідного староіранського зразка, утвореного з індійського оригіналу, який не зберігся, але мав свою пізнішу обробку в оповіданнях, зібраних під назвою «Панчатантра». За сюжетом миша Псіхарпакс (Крихтохапун) була запрошена жаб'ячим царем Фісігнатом (Надуйгуба) відвідати його царство. Для цього Фісігнат бере Псіхарпакса собі на спину, і так вони мандрують болотом. Раптом з'являється водяна змія і Фісігнат, рятуючи життя, поринає у води, тим часом як Псіхарпакс на його спині тоне. Через це виникає війна між ображеними мишами й жабами. Про цю війну радяться боги на Олімпі. Після кровопролитної сутички миші починають перемагати. Тоді, щоб урятувати жаб'ячий рід від остаточного винищення, Зевс кидає блискавку, але й цим не може зупинити войовничого запалу мишей. Нарешті, для порятунку жаб він посилає їм на допомогу раків, які женуть мишей.
Поетична техніка [ред.]
«Батрахоміомахія» дуже близька до «Іліади» Гомера за змістом, адже цей дотепний комічний твір, незважаючи на свій невеликий розмір, відобразив майже всі основні моменти героїчної поеми. Крім того твори подібні й за технікою написання.
Невідомий автор намагався дотримуватися усіх художніх прийомів, властивих гомерівським поемам: гекзаметр, традиційне звернення до Муз, двоплановість, втручання Муз із проханням запалити серце поета «на пісню натхненну», втручання богів у земні справи, постійні епітети, численні порівняння, промови, докладність викладу. Персонажі — жаби та миші — стали носіями всіх найхарактерніших рис героїв «Іліади». Недоторканою, напевне, залишилася тільки ретардація та всі її шляхи, використані Гомером.
Авторство [ред.]
Щодо питання про авторство і час складання поеми точних даних ми не має. Ця дотепна комічна поема, незважаючи на свій невеликой розмір, відобразила(щоправда, наче в кривому зеркалі) майже всі основні моменти героїчної «Іліади», тож довгий час приписувалась самому Гомеру. Навіть ще в III ст. до н. е. на рельєфі «Апофеоз до Гомера» біля ніг епічного поета сиділи жаба й миша. Тепер можна вважати, що поема ця складена не Гомером, а час складання можна приблизно встановити як VI століття до н. є. Підставами для такого визначення є використання в поемі одного виразу Алкея (вірш 78), згадування півня, який потрапив до Греції з Малої Азії за часів Теогоніда (друга половина VI століття до н. е.), а так само й те міркування, що в V столітті до н.ю е. не могло бути такої примітивної пародії на Гомера, бо вони тоді вже досягли розквіту в особі Гегемона Фасоського.
Наслідування [ред.]
Багато наслідувань поеми знаходимо в пізнішій європейській літературі. Наприклад, «Фрошмейзелер» — поема німецького письменника XVI століття Ролленгагена. У російській літературі XIX століття «Війна мишей і жаб» В. А. Жуковського.[2] Книга мала вплив на Теофіло Фоленго (поема «Москеіда»), на Лопе де Вегу («Котомахія») та на усю новогероїчну поему в Європі з «Вкраденого відра» Алесандро Тассоні.
В українській літературі [ред.]
В українській літературі батрахоміомахію переробив на зразок «Енеїди» Котляревського Костянтин Думитрашко («Жабомишодраківка, з гречеського лиця на козацький виворот на швидку нитку перештопана»). Це була перша спроба українського гекзаметра, видана в Санкт-Петербурзі у 1859 році.
Примітки [ред.]
- ↑ (рос.) Война мышей и лягушек. (Батрахомиомахия). / Переклад і ком. М. С. Альтмана. М.-Л.: Academia, 1936.
- ↑ (рос.) Незавершена поетична версія «Война мышей и лягушек» В. А. Жуковського (1831).
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Батрахоміомахія у перекладі.
- (гр.) Βατραχομυομαχία у оригінальному викладенні.
- (рос.) Омирова Ватрахомиомахия, то есть Война мышей и лягушек. Забавная поема. СПб., 1772.
- (рос.) Война мышей и лягушек. (Батрахомиомахия). / Пер., ст. и комм. М. С. Альтмана. М.-Л.: Academia, 1936. XVI, 21 стр. 10300 экз.
- Антична література: Підручник.-К.:"Либідь",2001.-718 с. Пащенко В. І.,Пащенко Н. І.
- Антична література: навчальний посібник / Ковбасенко Ю. І. — Київ. Київський університе імені Бориса Грінченка, 2012.
| Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
