Батрахоміомахія

Батрахоміома́хія (грец. βατραχομυομαχια — «Війна жаб з мишами») — старогрецька пародія на героїчний гомерівський епос (кінець VI — початок V століття до н. е.), приписується Пігрету. Виникла в умовах розкладу родових відносин і кризи античної (олімпійської) релігії. Пародійність полягає в тому, що дії мізерних персонажів оспівуються в урочистій епічній формі.

Невелика поема з 305 віршів, писана гекзаметром. Можлива певна плутанина у нумерації. Існує кілька списків цієї поеми і в них різна кількість рядків. В. Пащенко вказує, що у поемі 299 рядків, М. С. Альтман, що 300. Найстаріша, що збереглася до нашого часу, літературна пародія, один з найперших зразків цього літературного жанру в європейській літературі.

Сюжет

Сюжет поеми наближає її до циклів так званого «тваринного епосу», досить розвиненого в стародавніх літературах усіх культурних народів світу. Він присутній в арабському збірнику оповідань «Каліла й Дімна», що є перекладом відповідного староіранського зразка, утвореного з індійського оригіналу, який не зберігся, але мав свою пізнішу обробку в оповіданнях, зібраних під назвою «Панчатантра». За сюжетом миша Псіхарпакс (Крихтохапун) була запрошена жаб'ячим царем Фісігнатом (Надуйгуба) відвідати його царство. Для цього Фісігнат бере Псіхарпакса собі на спину, і так вони мандрують болотом. Раптом з'являється водяна змія і Фісігнат, рятуючи життя, поринає у води, тим часом як Псіхарпакс на його спині тоне. Через це виникає війна між ображеними мишами й жабами. Про цю війну радяться боги на Олімпі. Після кровопролитної сутички миші починають перемагати. Тоді, щоб урятувати жаб'ячий рід від остаточного винищення, Зевс кидає блискавку, але й цим не може зупинити войовничого запалу мишей. Нарешті, для порятунку жаб він посилає їм на допомогу раків, які женуть мишей.

Поетична техніка

«Батрахоміомахія» дуже близька до «Іліади» Гомера за змістом, адже цей дотепний комічний твір, незважаючи на свій невеликий розмір, відобразив майже всі основні моменти героїчної поеми. Крім того твори подібні й за технікою написання.

Невідомий автор намагався дотримуватися усіх художніх прийомів, властивих гомерівським поемам: гекзаметр, традиційне звернення до Муз, двоплановість, втручання Муз із проханням запалити серце поета «на пісню натхненну», втручання богів у земні справи, постійні епітети, численні порівняння, промови, докладність викладу. Персонажі — жаби та миші — стали носіями всіх найхарактерніших рис героїв «Іліади». Недоторканою, напевне, залишилася тільки ретардація та всі її шляхи, використані Гомером.

Авторство

Щодо питання про авторство і час складання поеми точних даних ми не має. Ця дотепна комічна поема, незважаючи на свій невеликой розмір, відобразила(щоправда, наче в кривому зеркалі) майже всі основні моменти героїчної «Іліади», тож довгий час приписувалась самому Гомеру. Навіть ще в III ст. до н. е. на рельєфі «Апофеоз до Гомера» біля ніг епічного поета сиділи жаба й миша. Тепер можна вважати, що поема ця складена не Гомером, а час складання можна приблизно встановити як VI століття до н. є. Підставами для такого визначення є використання в поемі одного виразу Алкея (вірш 78), згадування півня, який потрапив до Греції з Малої Азії за часів Теогоніда (друга половина VI століття до н. е.), а так само й те міркування, що в V столітті до н.ю е. не могло бути такої примітивної пародії на Гомера, бо вони тоді вже досягли розквіту в особі Гегемона Фасоського.

Наслідування

Багато наслідувань поеми знаходимо в пізнішій європейській літературі. Наприклад, «Фрошмейзелер» — поема німецького письменника XVI століття Ролленгагена. У російській літературі XIX століття «Війна мишей і жаб» В. А. Жуковського. Книга мала вплив на Теофіло Фоленго (поема «Москеіда»), на Лопе де Вегу («Котомахія») та на усю новогероїчну поему в Європі з «Вкраденого відра» Алесандро Тассоні.

В українській літературі

В українській літературі батрахоміомахію переробив на зразок «Енеїди» Котляревського Костянтин Думитрашко («Жабомишодраківка, з гречеського лиця на козацький виворот на швидку нитку перештопана»). Це була перша спроба українського гекзаметра, видана в Санкт-Петербурзі у 1859 році.

Література

1. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
2. Батрахоміомахія у перекладі.
3. (гр.) Βατραχομυομαχία у оригінальному викладенні.
4. (рос.) Омирова Ватрахомиомахия, то есть Война мышей и лягушек. Забавная поема. СПб., 1772.
5. (рос.) Война мышей и лягушек. (Батрахомиомахия). / Пер., ст. и комм. М. С. Альтмана. М.-Л.: Academia, 1936. XVI, 21 стр. 10300 экз.
6. Антична література: Підручник.-К.:"Либідь",2001.-718 с. Пащенко В. І.,Пащенко Н. І.
7. Антична література: навчальний посібник / Ковбасенко Ю. І. — Київ. Київський університе імені Бориса Грінченка, 2012.

Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.