Котляревський Іван Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Іван Котляревський

Ім'я при народженні: Іван Петрович Котляревський
Дата народження: 9 вересня 1769
Місце народження: Полтава
Дата смерті: 10 листопада 1838
Місце смерті: Полтава
Рід діяльності: поезія, драматургія
Напрямок: сентименталізм, класицизм
Жанр: поема, п'єса
Magnum opus: Енеїда

Іван Петрович Котляре́вський (*9 вересня (29 серпня ст. ст.) 1769, Полтава — †10 листопада (29 жовтня ст. ст.) 1838, там же) — український письменник, поет, драматург, засновник сучасної української літератури. Громадський діяч. Підтримував зв'язки з декабристами. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.

Зміст

[ред.] Біографія

Народився в Полтаві в сім'ї дрібнопомісного дворянина.

Садиба-музей І.П.Котляревського, Полтава, 2008

Початкову освіту здобув у місцевого дяка. В 17891793 працював канцеляристом, у 17931796 — домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.

У 17961808 перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку. В 18061807 Котляревський в ранзі штабс-капітана брав участь у російсько-турецькій війні 1806-1812, був учасником облоги Ізмаїлу. В 1808 вийшов у відставку.

З 1810 працював наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян». У 1812 під час походу Наполеона I Бонапарта на Росію Котляревський, за дозволом генерал-губернатора Я. Лобанова-Ростовського, сформував у містечку Горошині Хорольського повіту на Полтавщині 5-ий український козачий полк (за умови, що полк буде збережено після закінчення війни як постійне козацьке військо), за що отримав чин майора.

В 18171821 — директор Полтавського театру. В 1818 разом з В. Лукашевичем, В. Тарнавським та ін. входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини». Котляревський сприяв викупові М. Щепкіна з кріпацтва. У 18271835 — попечитель «богоугодних» закладів.

Помер і похований у Полтаві.

[ред.] Літературна діяльність

Перше видання «Енеїди» (Виргилиева Энеида. На малороссийский язык переложенная И. Котляревским. Санкт-Петербург. В медицинской типографии), 1809
Ювілейна монета НБУ номіналом 100 гривень присвячена 200-річчю першого видання «Енеїди»

Літературну діяльність розпочав близько 1794 року.

[ред.] «Енеїда»

Котляревський — автор «Енеїди» (1798, 3 частини; 1842 — повне посмертне видання) — першого твору нової української літератури, написаного народною мовою. Взявши за основу сюжетну канву однойменної поеми Вергілія, Котляревський в традиціях давнього українського бурлеску створив свій оригінальний художній твір. У поемі автор відтворив різні сторони життя українського суспільства у другій половині 18 століття. Національне забарвлення і співчуття до долі простого народу зумовили великий успіх «Енеїди» серед сучасників. За мотивами поеми були створені опери «Еней на мандрівці» (композитор Я. Лопатинський) та «Енеїда» (композитор М. Лисенко, лібретто М. Садовського).

[ред.] «Пісня на Новий 1805 год пану нашому і батьку Олексію Борисовичу Кукаріну»

У 1804 написав «Пісню на Новий 1805 год пану нашому і батьку Олексію Борисовичу Кукаріну» (вперше опублікована Я.Головацьким у ж-лі «Пчола» в 1849).

[ред.] Драматургія

У 1819 К. написав для Полтавського театру п'єси «Наталка-Полтавка» (надр. 1838) і водевіль «Москаль-чарівник» (надр. 1841), які стали основою започаткування нової української драматургії. М. Лисенко, використавши доробок своїх попередників (О. Барсицького, А. Єдлічки) створив оперу «Наталка-Полтавка».

Характерні риси драматургічної творчості Івана Котляревського:

  • невелика кількість дійових осіб
  • вдало вибраний конфлікт
  • напруженість і природність розвитку сюжету
  • стрункість композиції
  • органічно вмонтовані в текст пісні
  • народна, індивідуалізована й гранично виразна мова
  • гумор
  • чіткість ідей
  • рельєфно зримі образи

[ред.] Оцінка творчості

Творчість Котляревського високо цінував Т. Шевченко. Поет в 1838 написав вірш «На вічну пам'ять Котляревському», в якому підносив Котляревського, як національного співця та прославляв як творця безсмертної «Енеїди». М. Коцюбинський, характеризуючи роль І. П. Котляревського в розвиткові української культури, підкреслив, що «занедбане й закинуте під сільську стріху слово, мов фенікс з попелу, воскресло знову… і голосно залунало по широких світах» із його творів.

В 1903 у Полтаві було споруджено пам'ятник Котляревському (скульптор Л.Позен), у 1973 — у Києві (скульптор Г. Кальченко). В 1952 у Полтаві було відкрито літературно-меморіальний музей Котляревського.

[ред.] Твори

  • Енеїда
  • Москаль-чарівник
  • Наталка-Полтавка

[ред.] Бібліографія

  1. Волинський П. К. Іван Котляревський: Життя і творчість. — 3. вид., доп. і перероб. — К.: Дніпро, 1969. — 270 с.
  2. Іван Котляревський. Бібліографічний покажчик. 1798—1968 / М. О. Мороз (уклад.).— К., 1969. — 287 с.
  3. Котляревський І. П. Повне зібрання творів у двох томах. — К.: Академія Наук Української РСР, 1952—1953.
  4. Котляревський І. П. Повне зібрання творів. — К.: Наук. думка, 1969. — 510 с.
  5. Котляревський І. П. Твори у двох томах. — К.: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1969.
  6. Малий словник історії України / В. А. Смолій (ред.). — К.: Либідь, 1997. — 464 с.
  7. Хропко П. П. Іван Котляревський. Біографічний нарис. — К.: Дніпро, 1969. — 102 с.

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:

(1769—1838)']


Література Це незавершена стаття з літератури.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Особисті інструменти