Брусилов Олексій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Олексі́й Олексі́йович Бруси́лов (рос. Алексей Алексеевич Брусилов; * 19 серпня (31 серпня за новим стилем) 1853, Тифліс, нині Тбілісі — † 17 березня 1926, Москва) — російський військовий діяч. Генерал від кавалерії (1912).

[ред.] Біографія

1872 року закінчив Пажеський корпус. Проходив військову службу на Кавказі. Був учасником російсько-турецької війни 1877—1878 років.

1883 року закінчив кавалерійську школу в Санкт-Петербурзі. Надалі був її викладачем, а від 1902 року — начальником цієї школи.

У 1906—1914 роках Брусилов — начальник 2-ої гвардійської кавалерійської дивізії, командир 14-го армійського корпусу, помічник командира Варшавського військового округу, командир 12-го армійського корпусу.

Учасник Першої світової війни. Командував 8-ою армією. Від березня 1916 року був головнокомандувачем Південно-Західного фронту, війська якого в травні — серпні 1916 року здійснили прорив австро-німецького фронту. Ця найвдаліша бойова операція росіян за всю війну увійшла в історію як Брусиловський прорив.

У травні — липні 1917 року Брусилов обіймав посаду Верховного головнокомандувача Збройних сил Росії, відстоював ідею ведення війни до переможного кінця.

Після Жовтневого перевороту 1917 року Брусилов усунувся від активної діяльності, жив у Москві. Навесні — влітку 1918 року таємно співпрацював із Білим рухом. У серпні — жовтні 1918 року перебував під арештом на гауптвахті в Московському Кремлі за підозрою в контрреволюційній діяльності. До весни 1919 року перебував під домашнім арештом.

На початку польсько-радянської війни 1920 року Брусилов добровільно вступив до Червоної армії.

Помер 17 березня 1926 року від запалення легенів. Брусилова поховано на Новодівичому кладовищі в Москві.

[ред.] Література

Панич Г. І. Брусилов Олексій Олексійович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 3. — К., 2004. — С. 493—494.
Гриневич Л. В. Брусилов Олексій Олексійович // Енциклопедія історії України. — Т. 1. — К.: Наукова думка, 2005. — С. 383.
Ростунов И. И. Генерал Брусилов. — Москва, 1964.
Семанов С. Н. Генерал Брусилов. — Москва, 1988.
Соколов Ю. В. Красная звезда или крест? (Жизнь и судьба генерала Брусилова). — Москва, 1994.
Тайна одной фальсификации. А. А. Брусилов. «Мои воспоминания» // Военные архивы России. — 1993. — № 1.