Бюльбюль рудогузий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бюльбюль рудогузий
Рудогузий бюльбюль (підвид P. l. leucotis, Національний парк Кеоладео, Індія)
Рудогузий бюльбюль (підвид P. l. leucotis, Національний парк Кеоладео, Індія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Бюльбюлеві (Pycnonotidae)
Рід: Бюльбюль (Pycnonotus)
Вид: Бюльбюль рудогузий
Pycnonotus leucotis
(Gould, 1836)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Ixos leucotis
Pycnonotus leucogenys leucotis
Посилання
Вікісховище: Pycnonotus leucotis
Віківиди: Pycnonotus leucotis
ITIS: 562616
МСОП: 22712687
NCBI: 1208751

Бюльбю́ль рудогузий[2] (Pycnonotus leucotis) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae). Мешкає в Західній і Південній Азії. Раніще вважався конспецифічним з білощоким бюльбюлем.

Опис[ред. | ред. код]

Рудогузий бюльбюль
Рудогузий бюльбюль (підвид P. l. mesopotamia, заповідник Ель-Азрак, Йорданія)
Рудогузий бюльбюль (Оман)

Довжина птаха становить 17-19 см. Верхня частина тіла сірувато-коричнева, нижня частина тіла світло-сіра, гузка оранжева. Голова чорна, на щоках великі білі плями. Хвіст темний, на кінці білий. Навколо очей світлі кільця. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Рудогузі бюльбюлі мешкають в Омані, ОАЕ, Катарі, Саудівській Аравії, Бахрейні, Кувейті, Іраці, Ірані, Пакистані, Афганістані та Індії, зустрічаються в Сирії, Туреччині, Ізраїлі та Йорданії (де також існує інтродукована популяція в районі Ель-Азраку[4]. Вони живуть в сухих саванах і чагарникових заростях, на болотах, в пустелях, на полях і плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються парами або невеликими зграйками. Живляться плодами і комахами. Сезон розмноження триває з березня по червень. В кладці 3-4 яйця. Інкубаційний період триває 12-14 днів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Pycnonotus leucotis. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 3 січня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 3 січня 2022.
  4. Dominic, Mitchell (2017). Birds of Europe, North Africa and the Middle East : An Annotated Checklist. Barcelona: Lynx Edicions. с. 166. ISBN 978-84-941892-9-6.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Pocket Guide to the Birds of the Indian Subcontinent (1999) and multiple reprints. Richard Grimmett, Carol Inskipp and Tim Inskipp, Oxford University Press, New Delhi