Бахрейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Королівство Бахрейн
مملكة البحرين
Mamlakat al-Bahrayn

Прапор Бахрейну Герб Бахрейну
Прапор Герб
Гімн: بحريننا
«Наш Бахрейн»
Наш Бахрейн
Розташування Бахрейну
Столиця Манама
26°13′ пн. ш. 50°35′ сх. д. / 26.217° пн. ш. 50.583° сх. д. / 26.217; 50.583
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Арабська
Державний устрій Конституційна монархія
 - Король Хамад ібн Іса аль-Халіфа
 - Прем'єр-міністр Халіфа ібн Султан аль-Халіфа
 - Крон-принц Сальман бен Хамад бен Іса аль-Халіфа
Незалежність від Великобританії 
Площа
 - Загалом 750 км² (184-те у світі)
 - Води (%) 0
Населення
 - оцінка 2005 р. 1,234,5961 (158-ме)
 - перепис  р. 2005
 - Густота 987/км² (10-те)
ВВП (ПКС) р., оцінка
 - Повний 14.08 мільярдів (117-те)
 - На душу населення $20,500 (35-те)
ІРЛП  (2004) 0.859 (високий) (39-те)
Валюта Динар (BHD)
Часовий пояс  (UTC+3)
Домен інтернету .bh
Телефонний код +973

Бахре́йн, офіційно Королівство Бахре́йн (араб. مملكة البحرين‎ — Мамля́кат аль-Бахре́йн) — держава, що об'єднує групу островів в Перській затоці між Саудівською Аравією й Іраном.

Географія[ред.ред. код]

Територія країни 688 км². Столиця Манама знаходиться на найбільшому острові (що також називається Бахрейн). Держава міститься на 35 островах, які складаються переважно з вкритого піском вапняку і мають бідні й неродючі ґрунти, плоскі і з спекотним кліматом. Шосе з'єднує Бахрейн з Саудівською Аравією.

Історія[ред.ред. код]

Слово «Бахрейн» є вирваним із контексту, його можна перекласти як «двох морів». Повна назва «мамлякату-ль-бахрейн» (مملكة البحرين) означає «королівство двох морів». Стародавні шумери колись вважали його райським островом, на який потрапляли тільки мудрі і сміливі для насолоди вічним життям.

З 1783 року країною править династія Аль-Халіфа, що належить до клану Бані-Утбах, що вигнав зі своєї території персів. З 1861 року, коли був підписаний договір з Британією, до проголошення незалежності в 1971 році Бахрейн фактично був британським протекторатом.

В 1971 Бахрейн став незалежною державою. Національні збори було обрано і розпущено, в 1975 абсолютну владу отримав емір.

Верховним правителем країни є король, а члени правлячої сім'ї, що належить до суннітів-мусульман, займають всі важливі політичні і військові посади. У країні зберігається давня напруженість у відносинах між мусульманами-суннітами і мусульманами-шиїтами, які складають більшість. Час від часу спалахують суспільні безлади.

У 2001 році переважна більшість жителів Бахрейна підтримали пропозиції еміра — нині короля — перетворити країну на конституційну монархію з виборним парламентом і незалежною судовою владою. В результаті в 2002 році в країні дійсно пройшли перші за майже три десятиліття вибори. За їхнім підсумком була сформована Рада депутатів (парламент), причому більше чверті з 40 місць в ньому отримала шиїти.

Крім того, в Бахрейні все більше поважається свобода слова, а незалежні спостерігачі відзначають загальне поліпшення ситуації у сфері прав людини. Проте, опозиційні групи і активісти продовжують вимагати політичних реформ, зокрема надання істотніших повноважень виборним зборам.

Бахрейн був однією з перших держав в затоці, що відкрив поклади нафти і побудував у себе завод для її переробки, і таким чином раніше своїх сусідів країна скористалася перевагами знайденого нафтового багатства. Проте Бахрейн так і не зміг досягти обсягу виробництва, порівнянного із здобиччю в Кувейті або Саудівській Аравії, і вимушений був диверсифікувати свою економіку.

Бахрейн — це архіпелаг, що складається з приблизно 30 островів. Завдяки порівняно помірному клімату, острівна держава перетворилася на важливий центр регіонального туризму.

Бахрейн є близьким союзником Америки, і саме тут базується П'ятий Флот США.

З початку 2011 року в країні відбуваються масові демонстрації. Для взяття під свій контроль ситуації уряд Бахрейну попрохав військової допомоги у Саудівської Аравії та ОАЕ.

Політичний устрій[ред.ред. код]

Голова держави і уряду: шейх Іса бен Сулман аль Каліфа з 1961.
Політична система: абсолютизм, потім конституційна монархія (від 2001).

Економіка[ред.ред. код]

Експорт: нафта (родовище Абу-Сафа), природний газ, алюміній, риба.

Населення[ред.ред. код]

Населення 700 тис. осіб (2005). 2/3 населення — корінні жителі. Мови: арабська (державна), фарсі, англійська, урду.

Див. також[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]