Вербівка (Коростенський район)
| село Вербівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Лугинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060110100094969 |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Злотин |
| Населення | 148 (2001) |
| Площа | 0,6 км² |
| Густота населення | 246,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11063[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°06′34″ пн. ш. 28°03′53″ сх. д. / 51.10944° пн. ш. 28.06472° сх. д.Координати: 51°06′34″ пн. ш. 28°03′53″ сх. д. / 51.10944° пн. ш. 28.06472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
187 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Михайла Грушевського, буд. 2-А смт Лугини, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11301 |
| Карта | |
  Вербівка | |
 Вербівка | |
| Мапа | |
| |
Вербі́вка (до 1961 року — Злотин, деколи — Зотин) — село в Україні, у Лугинській селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 148 осіб (2001).
Населення[ред. | ред. код]
У 1906 році у поселенні налічувалося 85 мешканців, дворів — 14[2], у 1923 році — 31 двір та 196 мешканців[3].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 169 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 148 осіб[4].
Історія[ред. | ред. код]
У другій половині 19 століття — сільце Рудня-Злотин Овруцького повіту Волинської губернії, належало до православної парафії у Білокуровичах, за 3 версти[5].
У 1906 році — Злотин, рудня Білокуровицької волості (4-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 71 версту, від волосного центру, с. Білокуровичі — 4 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у містечку Іскорость[2].
У березні 1921 року, в складі волості, увійшло до складу новоствореного Коростенського повіту Волинської губернії. У 1923 році — сільце, включене до складу новоствореної Малодивлинської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Олевського району Коростенської округи[6]. Розміщувалося за 36 верст від районного центру, міст. Олевськ, та 3 версти — від центру сільської ради, с. Малий Дивлин[3]. 25 січня 1926 року, в складі сільської ради, передане до Лугинського району Коростенської округи.
11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, підпорядковане Великодивлинській сільській раді Лугинського району Житомирської області. 27 лютого 1961 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 152 «Про проведення змін в адміністративно-територіальному поділі районів області», с. Злотин перейменоване на Вербівку. 30 грудня 1962 року, внаслідок ліквідації Лугинського району, село, в складі сільської ради, увійшло до Олевського району. 8 грудня 1966 року повернуте до складу відновленого Лугинського району[6].
23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[7].
9 червня 2017 року включене до складу новоувореної Лугинської селищної територіальної громади Лугинського району Житомирської області[8]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 23 травня 2020.
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 165. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 21 липня 2023.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 114. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 21 липня 2023.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 21 липня 2023.
- ↑ Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 415. Процитовано 21 липня 2023.
- ↑ а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8, 222, 574. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 21 липня 2023.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ Великодивлинська сільська рада Житомирська область, Лугинський район. Процитовано 23 травня 2020.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 21 липня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
|
| ||||||||