Рудня-Жеревці
| село Рудня-Жеревці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Лугинська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1876 |
| Населення | 85 |
| Площа | 0,36 км² |
| Густота населення | 236,11 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11312 |
| Телефонний код | +380 4161 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°09′34″ пн. ш. 28°10′14″ сх. д. / 51.15944° пн. ш. 28.17056° сх. д.Координати: 51°09′34″ пн. ш. 28°10′14″ сх. д. / 51.15944° пн. ш. 28.17056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
181 м |
| Водойми | річка Жерев |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11312, Житомирська обл., Лугинський р-н, с. Жеревці, вул. Шкільна, 27 |
| Карта | |
  Рудня-Жеревці | |
 Рудня-Жеревці | |
| Мапа | |
| |
Рудня-Жеревці — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 85 осіб. Входить до складу Лугинської селищної громади.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Жерев.
Історія[ред. | ред. код]
Колишня назва Рудня-Жеревецька. До 1923 року село знаходилося у складі Білокоровицької волості Овруцького повіту Волинської губернії.
Радянська влада встановлена у січні 1918 року.
У 1926 році налічувалось 372 жителі та 61 двір; у 1941 році – 419 жителів та 85 дворів; у 1946 році – 407 жителів; у 1970 році – 459 жителів. Колгосп «Поліська комуна» організовано у 1931 році і у 1951 році приєднано до колгоспу ім. К. Ворошилова. Жертвами Голодомору 1932 – 1933 років стали 28 жителів села. Період окупації німецько-фашистськими військами тривав із 20 серпня 1941 року до 31 грудня 1943 року. У 1970 році на східній околиці села встановлено обеліск на могилі червоноармійця З.І. Зонайлова, який загинув при визволенні Рудні-Жеревців у грудні 1943 року. На будинку, в якому проходили збори підпільної організації, яку очолював О.О. Давидюк, у 1980 році встановлено меморіальну дошку. Руднє-Жеревецька школа відкрита у 20-х роках ХХ ст. і знаходилася у приміщенні сільської хати. Тоді в школі працював лише один вчитель. Після звільнення району від гітлерівців школа почала працювати з 1944 року. В той час один вчитель навчав 44 учні. А в 1945 році працювало вже два вчителі, які навчали 67 учнів. У 1948-1949 роках в школі навчалося відповідно 81 та 77 учнів. У 70-х роках ХХ ст. школа була закрита.
Внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року село входить до зони безумовного (обов'язкового) відселення[1].
Поблизу села до 1995 року діяв Лугинський гранітний кар’єр. В результаті аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року село віднесено до зони безумовного (обов’язкового) відселення. На території Рудні-Жеревці діють фельдшерський пункт, магазин. Станом на 01 січня 2013 р. проживає 15 чоловіків та 21 жінка, з них 2 чоловіків віком від 18 до 39 років, 7 – віком від 40 до 59 років, 6 – від 60 років. Жінок віком до 17 років – 1, від 18 до 39 років – 4, від 40 до 59 років – 5, від 60 років – 11.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 85 осіб, з них усі 100% зазначили рідною українську мову[2].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Отрешко Раїса Трохимівна - депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. №106. ВРУ. Процитовано 3 січня 2016.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 6 листопада 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||