Липники (Коростенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Липники
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Лугинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18060110250082019
Основні дані
Засноване 1618 (найдавніша писемна згадка)
Населення 1643
Площа 3,8 км²
Густота населення 432,37 осіб/км²
Поштовий індекс 11320
Телефонний код +380 4161
Географічні дані
Географічні координати 51°10′36″ пн. ш. 28°27′22″ сх. д. / 51.17667° пн. ш. 28.45611° сх. д. / 51.17667; 28.45611Координати: 51°10′36″ пн. ш. 28°27′22″ сх. д. / 51.17667° пн. ш. 28.45611° сх. д. / 51.17667; 28.45611
Середня висота
над рівнем моря
182 м
Водойми р. Повчанка
Місцева влада
Адреса ради 11320, Житомирська обл., Лугинський р-н, с. Липники, вул. Центральна, 1
Карта
Липники. Карта розташування: Україна
Липники
Липники
Липники. Карта розташування: Житомирська область
Липники
Липники
Мапа
Мапа

CMNS: Липники у Вікісховищі

Ли́пники — село в Україні, в Лугинській селищній громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 1643 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

На південному заході від села бере початок річка Лютішик, ліва притока Жерева.

Історія[ред. | ред. код]

XIX століття[ред. | ред. код]

У 1880 році Людвіг та Марія Млодзієвські заснували гуральню. Вона розміщувалася на лівому березі річки Повчанка. Працювало там три робітники. Ця гуральня стала початком сучасного спиртзаводу.

У 1897 році в Липниках було відкрито церковно-парафіяльну школу. Першим вчителем школи був Михайло Невмержицький, родом із села Левковичі Овруцького району. Керівником був священик місцевої Святотроїцької церкви Никанор Гриневич. Школа була однорічною. Перший випуск був 1898 року — 7 учнів. Всього до революції 1917 року школу закінчило 190 дітей.

У 1906 році село Норинської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 30 верст, від волості 15. Дворів 178, мешканців 1074[1].

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

З 1917 року по 1920 рік село входило до складу Української Народної Республіки.

У 1930-31 роках в Липниках, як і по всій Україні, була проведена насильницька колективізація, всі повинні були вступити в колгосп. Декілька сімей, які це не зробили «розкуркулили» і вислали до Сибіру.

У 19321933 роках село зазнало голодомору.

У 1938 році Липницька семирічна школа стала середньою з десятирічним терміном навчання. Перший випуск середньої школи припав на 1941 рік. Закінчило школу тоді 10 учнів.

Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]

Пам'ятник на місці розстрілу жертв нацизму

22 червня 1941 року почалася радянсько-німецька війна. 1 липня Липники вже були окуповані і пробули під окупацією до 30 грудня 1943 року. 31 грудня 1942 року група партизан грабувала сільський магазин. В цей час із Лугин на Словечне ішов німецький есесівський батальйон. За два кілометри попереду батальйону їхав воєнний мотоцикл. Партизани побачили його і обстріляли із села. Після чого втекли. Есесівці оточили село і почали виганяти із хат всіх чоловіків. Їх розстрілювали з кулеметів при в'їзді в село. Всього в той день загинуло 68 осіб. Крім цього, у різні періоди окупації карателі повісили ще трьох людей. На фронтах війни загинуло сто мешканців села. Їм встановлено обеліск у центрі села. Жертвам розстрілу встановлено пам'ятник при в'їзді в село. У 1943 році партизани спалили приміщення школи.

Післявоєнний період[ред. | ред. код]

Після війни дітям не було де навчатись, тому школу влаштовували у старій лікарні і навіть у приватних будинках. Лише у 1945 році була відбудована і відновлена середня школа. У 1948 році всі хутори навколо Липник було ліквідовано і людей примусово переселили у село. З цього моменту всі жителі входили до одного колгоспу.

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Жук Микола Вікторович (1977—2015) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Уткін В'ячеслав Олександрович (1977—2014) — старший лейтенант, заступник командира реактивної артилерійської батареї з озброєння реактивного артилерійського дивізіону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Загинув під час артилерійського обстрілу проросійськими терористами.
  • Шехтман Мануїл Йосипович (1900—1941) —  — український художник, митець-монументаліст, графік, театральний художник.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета.  Житомир: Волынская губернская типография. — 1906. — 222 с. (рос. дореф.)

Посилання[ред. | ред. код]