Цюрихський університет

Цюрихський університет
UZH
Центральний корпус Цюрихського університету
Оригінальна назва	Universität Zürich
Заснований	1833
Ректор	Андреас Фішер (Andreas Fischer)
Розташування	Швейцарія: Цюрих
Тип	державний (публічний)
Студентів	24 231 осіб (2007/2008)
Співробітників	7 593 особи
Професорів	512
Сайт	http://www.uzh.ch/

Цюрихський університет (нім. Universität Zürich) — класичний університет у швейцарському місті Цюриху, найбільший університет у країні.

У Цюрихському університеті в наш час^[Коли?] (2-а пол. 2000-х років) навчається близько 24 000 студентів. Найбільшим і найвідомішим факультетом вишу є філософський факультет, на якому навчаються близько 48 % від загалу студентів.

З історії

Університет у Цюриху був заснований у 1833 році, коли три існуючі на той час школи — відповідно теологічна (заснована Ульріхом Цвінглі 1525 року), правова і медична об'єдналися з щойно створеним філософським факультетом.

Цюрихський університет має ту особливість, що був створений у республіканській державі, відтак без участі монарха і/або Церкви. Одним із ініціаторів заснування університету в Цюриху був історик і літературознавець Йоганн Каспар фон Ореллі.

Від 1847 року право на відвідання лекцій у Цюрихському університеті дістали жінки.

У 1905 році чисельність студентів у виші впершу перевищила тисячу осіб.

Факультети

У теперішній час (2000-ні) у Цюрихському університеті діють такі факультети:

• теологічний;
• юридичний;
• економічний;
• медичний;
• ветеринарний;
• філософський;
• математики і природознавчих наук.

Славетні учні

Цюрихський університет пишається тим, що в його стінах навчалися великі вчені — лауреати Нобелівської премії:

• Рольф Цінкернагель, нобелівський лауреат з медицини (1996);
• Карл Александр Мюллер, нобелівський лауреат з фізики (1987);
• Вальтер Гесс, нобелівський лауреат з медицини (1949);
• Леопольд Ружичка, нобелівський лауреат з хімії (1939);
• Пауль Каррер, нобелівський лауреат з хімії (1937);
• Петер Дебай, нобелівський лауреат з хімії (1936);
• Ервін Шредінгер, нобелівський лауреат з фізики (1933);
• Альберт Ейнштейн, нобелівський лауреат з фізики (1921);
• Макс фон Лауе, нобелівський лауреат з фізики (1914);
• Альфред Вернер, нобелівський лауреат з хімії (1913);
• Теодор Моммзен, нобелівський лауреат з літератури (1902);
• Вільгельм Конрад Рентген, перший нобелівський лауреат з фізики (1901).

Джерела і посилання

• Офіційна веб-сторінка