Лех Качинський
| Лех Качинський Lech Kaczyński |
||
|---|---|---|
|
|
||
| Час на посаді: | ||
| 23 грудня 2005 — 10 квітня 2010 | ||
| Попередник | Александр Квасневський | |
| Наступник | Броніслав Коморовський | |
|
Міністр Юстиції Польщі
|
||
| Час на посаді: | ||
| 12 червня 2000 — 4 липня 2001 | ||
|
|
||
| Народився | 18 червня 1949 м. Варшава Польща |
|
| Помер | 10 квітня 2010 (60 років) м. Смоленськ, Росія |
|
| Політична партія | «Право і справедливість» | |
| Дружина | Марія Качинська | |
| Особистий підпис | ||
Лех Александр Качи́нський (пол. Lech Aleksander Kaczyński; *18 червня 1949, Варшава — † 10 квітня 2010, під Смоленськом) — польський політик, член партії «Право і справедливість», з 22 грудня 2005 — президент Польщі.
Зміст |
[ред.] Біографія
Лех Качинський народився 18 червня 1949 року у Варшаві в родині з патріотичними традиціями. Мама служила в «Шарих шерегах» (воєнізований підрозділ Союзу польських гарцерів (скаутів)), батько (нині покійний) був солдатом Армії Крайової.
Школярем Лех знявся разом зі своїм братом-близнюком Ярославом у популярному польському дитячому фільмі-казці «Про тих двох, котрі вкрали місяць» (1962 рік).
Лех Качинський вивчав право у Варшавському університеті. 1971 року переїхав до Сопота, щоб зайнятися науковою працею в Гданському університеті. Там же познайомився зі своєю майбутньою дружиною Марією. Кандидатську дисертацію з трудового права захистив 1980 року, а докторську — 10 років потому.
На шлях, що привів його в політику, Лех Качинський став, беручи участь у діяльності антикомуністичної опозиції.
1977 році почав співпрацювати з оперативним бюро Комітету захисту робітників («Biuro Interwencji Komitetu Obrony Robotnikow»). Через рік увійшов у контакт із Вільними профспілками. У серпні 1980 року став радником Гданського Міжзаводського страйкового комітету. Був делегатом 1-го загальнонаціонального з'їзду руху «Солідарність». У період дії воєнного стану був інтернований.
Після звільнення повернувся до профспілкової діяльності. Згодом почав відігравати дедалі помітнішу роль у «Солідарності». 1990 року став першим заступником голови профспілки. Коли лідер руху Лех Валенса пішов у велику політику, Лех Качинський брав участь в управлінні «Солідарністю».
На виборах 1989 року його обрано сенатором. Два роки потому став депутатом Сейму за списком Громадської угоди «Центр» («Porozumienie Obywatelskie Centrum»).
У червні 2000 року Лех Качинський став міністром юстиції в кабінеті Єжи Бузека. Незабаром став найпопулярнішим членом уряду.
Восени 2002 року Лех Качинський перемагає на виборах мера Варшави. Правління в столиці почав під гаслами ліквідації корупційних угруповань (так званої «варшавської системи»), що паразитували на місті, та відновлення порядку. Жителі польської столиці називають Леха Качинського «варшавським шеріфом».
У березні 2005 року офіційно оголосив про намір висунути свою кандидатуру на президентських виборах. Є Почесним головою партії «Право і справедливість», яку очолює його брат-близнюк Ярослав Качинський.
Дружина Леха Качинського Марія — економіст за професією. Жили разом із дочкою Мартою, її чоловіком Петром та двома внучками Евою (2003 р.н.) та Мартіною (2007 р.н.). Лех Качинський і його дружина відомі своєю любов'ю до тварин. Вони взяли з Варшавського притулку кота на прізвисько Рудольф.
[ред.] Загибель
- Детальніше у статті Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010 року
10 квітня 2010 року загинув у авіакатастрофі біля Смоленська (Росія) під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині.[1] На борту літака, окрім президента і його дружини, були голова Національного банку Польщі Славомир Скшипек, начальник генштабу Війська польського Франтішек Гонгора, голова Бюро національної безпеки Польщі Александр Щигло, голова адміністрації президента Владислав Стасяк, віце-спікер Сейму Єжи Шмайдзіньскі, заступник міністра закордонних справ Анджей Кремер, останній президент республіки у вигнанні Ришард Кочаровскій[2], керівник Інституту Національної пам'яті Януш Куртика і низка інших високих посадовців. Вся Польща оплакувала загибель....
[ред.] Поховання
- Детальніше у статті Поховання Леха Качинського
Поховали Леха Качинського разом із дружиною Марією 18 квітня 2010 р. (неділя) у Катедральному соборі на території королівського замку Вавель у Кракові. Жалобна церемонія в Кракові зібрала понад 150 тис. людей на площі Ринек, в церемонії планували взяти участь 70 іноземних делегацій, проте через закриття повітряного простору через виверження вулкану Ейяфйоль змогли взяти участь лише 18, які дісталися наземним транспортом. З української сторони були присутні В.Янукович, В.Ющенко, Ю.Тимошенко, К.Грищенко.
[ред.] Нагороди і звання
- Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня (6 грудня 2007 р.)[3]
- Національний герой Грузії (10 квітня 2010 р., посмертно)
[ред.] Виноски
- ↑ Під Смоленськом розбився літак Президента Польщі - у катастрофі ніхто не вижив
- ↑ Президент Польши Лех Качиньский погиб в авиакатастрофе
- ↑ Указ Президента України Про нагородження Л. Качинського орденом князя Ярослава Мудрого
[ред.] Посилання
- Вбити Президента Польщі Качинського наказав Путін. Журналістське розслідування. Громадський спротив України.
| Попередник: | Президенти Польщі 23 грудня 2005 - 10 квітня 2010 |
Наступник: |
| Александр Квасневський |
Броніслав Коморовський |