Лех Качинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лех Качинський
Lech Kaczyński
Лех КачинськийLech Kaczyński

Proporzec Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej.svg Президент Польщі (Третя Річ Посполита) Польща
Час на посаді:
23 грудня 2005 — 10 квітня 2010
Попередник Александр Квасневський
Наступник Броніслав Коморовський

Час на посаді:
18 листопада 2002 — 22 грудня 2005
Попередник Войцех Козак
Наступник Мирослав Кохальскій

Міністр юстиції Польщі
Час на посаді:
12 червня 2000 — 4 липня 2001
Попередник Ханна Сухоцька
Наступник Станіслав Іваницький

Народився 18 червня 1949(1949-06-18)
м. Варшава
Польща Польща
Помер 10 квітня 2010(2010-04-10) (60 років)
м. Смоленськ, Росія
Політична партія «Право і справедливість»
Мати Ядвіга Качинська
Дружина Марія Качинська
Особистий підпис Lech Kazcynski Signature.svg
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Великий Орден Короля Томислава зі стрічкою та Великою Даницею
Лех Качинський — Люблін, 2008.

Лех Алекса́ндр Качи́нський (пол. Lech Aleksander Kaczyński; *18 червня 1949, Варшава — † 10 квітня 2010, під Смоленськом) — польський політик, член партії «Право і справедливість», з 22 грудня 2005 — президент Польщі.

Біографія[ред.ред. код]

Лех Качинський народився 18 червня 1949 року у Варшаві в родині з патріотичними традиціями. Мама, Ядвіга Качинська, служила в «Шарих шерегах» (воєнізований підрозділ Союзу польських харцерів (скаутів)), батько (нині покійний) був солдатом Армії Крайової.

Школярем Лех знявся разом зі своїм братом-близнюком Ярославом у популярному польському дитячому фільмі-казці «Про тих двох, котрі вкрали місяць» (1962 рік).

Лех Качинський вивчав право у Варшавському університеті. 1971 року переїхав до Сопота, щоб зайнятися науковою працею в Гданському університеті. Там же познайомився зі своєю майбутньою дружиною Марією. Кандидатську дисертацію з трудового права захистив 1980 року, а докторську — 10 років потому.

На шлях, що привів його в політику, Лех Качинський став, беручи участь у діяльності антикомуністичної опозиції.

1977 році почав співпрацювати з оперативним бюро Комітету захисту робітників («Biuro Interwencji Komitetu Obrony Robotnikow»). Через рік увійшов у контакт із Вільними профспілками. У серпні 1980 року став радником Гданського Міжзаводського страйкового комітету. Був делегатом 1-го загальнонаціонального з'їзду руху «Солідарність». У період дії воєнного стану був інтернований.

Після звільнення повернувся до профспілкової діяльності. Згодом почав відігравати дедалі помітнішу роль у «Солідарності». 1990 року став першим заступником голови профспілки. Коли лідер руху Лех Валенса пішов у велику політику, Лех Качинський брав участь в управлінні «Солідарністю».

На виборах 1989 року його обрано сенатором. Два роки потому став депутатом Сейму за списком Громадської угоди «Центр» («Porozumienie Obywatelskie Centrum»).

У червні 2000 року Лех Качинський став міністром юстиції в кабінеті Єжи Бузека. Незабаром став найпопулярнішим членом уряду.

Восени 2002 року Лех Качинський перемагає на виборах мера Варшави. Правління в столиці почав під гаслами ліквідації корупційних угруповань (так званої «варшавської системи»), що паразитували на місті, та відновлення порядку. Жителі польської столиці називають Леха Качинського «варшавським шеріфом».

У березні 2005 року офіційно оголосив про намір висунути свою кандидатуру на президентських виборах. Є Почесним головою партії «Право і справедливість», яку очолює його брат-близнюк Ярослав Качинський.

Дружина Леха Качинського Марія — економіст за професією. Жили разом із дочкою Мартою, її чоловіком Петром та двома внучками Евою (2003 р.н.) та Мартіною (2007 р.н.). Лех Качинський і його дружина відомі своєю любов'ю до тварин. Вони взяли з Варшавського притулку кота на прізвисько Рудольф.

Загибель[ред.ред. код]

Докладніше у статті Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010 року

10 квітня 2010 року загинув у авіакатастрофі біля Смоленська (Росія) під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині.[1] На борту літака, окрім президента і його дружини, були голова Національного банку Польщі Славомир Скшипек, начальник генштабу Війська польського Франтішек Гонгора, голова Бюро національної безпеки Польщі Александр Щигло, голова адміністрації президента Владислав Стасяк, віце-спікер Сейму Єжи Шмайдзіньскі, заступник міністра закордонних справ Анджей Кремер, останній президент республіки у вигнанні Ришард Кочаровскій[2], керівник Інституту Національної пам'яті Януш Куртика і низка інших високих посадовців. Вся Польща оплакувала загибель….

Поховання[ред.ред. код]

Докладніше у статті Поховання Леха Качинського

Поховали Леха Качинського разом із дружиною Марією 18 квітня 2010 р. (неділя) у Катедральному соборі на території королівського замку Вавель у Кракові. Жалобна церемонія в Кракові зібрала понад 150 тис. людей на площі Ринек, в церемонії планували взяти участь 70 іноземних делегацій, проте через закриття повітряного простору через виверження вулкану Ейяфйоль змогли взяти участь лише 18, які дісталися наземним транспортом. З української сторони були присутні В.Янукович, В.Ющенко, Ю.Тимошенко, К.Грищенко.

Нагороди і звання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Під Смоленськом розбився літак Президента Польщі — у катастрофі ніхто не вижив
  2. Президент Польши Лех Качиньский погиб в авиакатастрофе
  3. Указ Президента України Про нагородження Л. Качинського орденом князя Ярослава Мудрого

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Президенти Польщі
23 грудня 200510 квітня 2010
Наступник:
Александр Квасневський
Броніслав Коморовський