Гавриков Віктор Миколайович
| Віктор Гавриков | |
|---|---|
| Країна |
 СРСР Литва.svg){kind=small} Швейцарія Литва |
| Народження |
29 липня 1957 (66 років) Криуляни |
| Смерть |
27 квітня 2016[1] (58 років) Бургас, Болгарія |
| Титул | Гросмейстер (1984) |
| Піковий рейтинг |
2605 (липень 1995 року) |
Гавриков Віктор Миколайович (29 липня 1957, Криуляни — 27 квітня 2016) — литовський шахіст i шаховий тренер, гросмейстер від 1984 року, у 1993—1997 роках представник Швейцарії.
Шахова кар'єра[ред. | ред. код]
Перші успіхи почав здобувати наприкінці 1970-х років. 1978 року поділив 2-ге місце (разом з Сергієм Долматовим) у молодіжному (до 26 років) чемпіонаті Радянського Союзу, який відбувся в Вільнюсі. У 1981 році вперше взяв участь у чемпіонаті СРСР, посівши у Фрунзе 4-те місце. 1983 року в Юрмалі здобув звання молодіжного чемпіона СРСР, а також переміг на міжнародному турнірі у Тбілісі. Через рік святкував перемогу у Наленчуві. Наступний, 1985 рік, став найкращим у його кар'єрі. Спочатку переміг (разом з Михайлом Гуревичем i Олександром Черніним) у фіналі чемпіонату СРСР, що відбувся в Ризі, а потім взяв участь у міжзональному тцрнірі у Тунісі. Був дуже близько до потрапляння в матчі претендентів (на тому турнірі поділив 4-те місце, а потім у додатковому матчі поступився Олександрові Черніну з рахунком 2½ — 3½ i вибув з подальшої боротьби)[2]. 1986 року поділив 2-ге місце на чемпіонаті СРСР у Києві. У 1988 році здобув бронзову медаль на 1-му чемпіонаті Європи зі швидких шахів у Хіхоні[3]. 1989 року переміг (разом з Михайлом Красенковим) в Будапешті, а також в Берліні (турнір Berliner Sommer). 1992 року єдиний раз взяв участь у шаховій олімпіаді[4]. У 1993 році поділив 1-ше місце в Барселоні, а також переміг у Волені. 1994 року посів 1-ше місце (перед Рафаелем Ваганяном) у Біль. У 1996 році переміг у фіналі чемпіонатів Швейцарії, що відбувся в Арозі[5]. 1999 року переміг (разом з Джонатаном Спілменом) у Катрінехольмі. Рік по тому поділив 1-ше місце на чемпіонаті Литви, який проходив у Вільнюсі за швейцарською системою. У 2001 року переміг у Гетеборгу, а також посів 2-ге місце (позаду Костянтина Сакаєва) на меморіалі Пауля Кереса у Таллінні.
Найвищий рейтинг у кар'єрі мав 1 липня 1995 року, досягнувши 2605 пунктів ділив тоді 50-59-те місце в світовій класифікації ФІДЕ, водночас посідав 2-ге місце (позаду Віктора Корчного) серед швейцарських шахістів[6].
У 1980—1986 роках був тренером Нани Александрії, коли 1981 року вона була претенденткою на звання чемпіонки світу[7].
Зміни рейтингу[ред. | ред. код]
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.chessdom.com/gm-viktor-gavrikov-passes-away/
- ↑ 1985 Tunis Interzonal Tournament. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ «Szachy» nr 9/1988, str. 213
- ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ Campionati nazionali della Svizzera. Архів оригіналу за 27 січня 2008. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ ФІДЕ rating history :: Gavrikov, Viktor. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ Віктор Гавриков: Про мене(англ.)
- ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
Література[ред. | ред. код]
- ChessBase Megabase 2007
Посилання[ред. | ред. код]
- Особова картка Віктора Гаврикова на сайті ФІДЕ
- Партії Віктора Гаврикова в базі Chessgames
- Особова картка Віктора Гаврикова на сайті 365chess.com
- Виступи на шахових олімпіадах
|
