Гаркуша Семен Іванович
| Гаркуша Семен Іванович | |
|---|---|
| Народився |
1739 Мозирський повіт, Мінська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер |
1784 Херсон, Катеринославське намісництво, Російська імперія[2] |
| Країна |
 Російська імперія[2] |
| Діяльність | торговець, розбійник |
| Учасник | Російсько-турецька війна[1] |
Семен Гаркуша (уроджений Миколаєнко; 1739 — після 1784) — запорозький козак, гайдамака.
З життєпису[ред. | ред. код]
Народився в с. Березань Мозирського повіту Мінської губернії в сім'ї кріпака Івана Миколаєнка. 1748 (у віці 9 років) разом із кількома запорожцями поїхав на Запорозьку Січ, де незабаром дістав прізвисько Гаркуша (Картавий), очевидно, через фізичну ваду. Ставши запорозьким козаком, побував у багатьох містах Лівобережжя та Слобожанщини, де займався торгівлею з Кримом і українськими містами. Одного разу, переслідуваний поляками, втратив все майно. 1768 у складі гайдамацького загону взяв участь у Коліївщині. В ході російсько-турецької війни 1768—1774 був у морському поході запорожців під Очаків (1770) і на Хаджибей (1771, нині Одеса). Під час останнього походу Гаркушу було поранено. На початку 1770-х років назавжди залишив торгівельну діяльність і став керівником повстанського загону, який вчинив низку нападів на маєтки можновладців Лівобережжя, Слобожанщини та Правобережжя. З метою конспірації не раз змінював своє ім'я та прізвисько. Називав себе Василем Верхосудом і Васильовичем, Грицьком Гаркавим, Іваном Лисим і Щербатим тощо. 1773 біля Києво-Межигірського Спасо-Преображенського монастиря повстанці на чолі з Гаркушею були оточені польськими жовнірами, захоплені в полон, а потім передані царській прикордонній варті. Від 1773 до 1776 після суду та побиття канчуками перебував на каторзі в м. Таганрог (нині місто Ростовської обл., РФ). Утік звідти й організував повстанський загін із козацької сіроми. 1778 знову заарештований у м. Ромни й кинутий за ґрати, де зазнав численних катувань. На початку травня 1781 року Гаркуша і ще 6 арештантів утекли з в'язниці. Продовжив свою діяльність на Правобережній і Лівобережній Україні до 1783, коли в м. Ропськ (нині с. Старий Ропськ Брянської обл., РФ) знову був схоплений місцевою владою. Знову втік і знов був заарештований 28(17) лютого 1784 у Ромнах. Після суду, жорстоких катувань засланий на довічну каторгу в м. Херсон. Відтоді відомості про Гаркушу відсутні.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Гаркуша, Семен // Русский биографический словарь — Москва: 1914. — Т. 4. — С. 234–235.
- ↑ а б Гаркуша, Семен // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIII. — С. 128.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Гуржій О. І. Гаркуша (Миколаєнко) Семен Іванович [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 55. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001.
- Семенъ Гаркуша (1772—1784)// Киевская Старина. — 1883. — С. 528—554. [Архівовано 18 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Николай Маркевич. Горкуша, украинский разбойник. Русское слово: литературно-политический журнал. Ст. 138—244.