Ромни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ромни
Romny Coat of Arms.png Flag of Romny.png
Герб Ромен Прапор Ромен
Роменська міська рада
Роменська міська рада
Ромни на карті України
Ромни на карті України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Сумська область
Район/міськрада Роменський район
Рада Роменська міська рада
Код КОАТУУ 5910700000
Перша згадка 1096 рік
Статус міста з 1781 року
Населення 42 856 (1 жовтня 2012)[1]
Площа 26,7 км²
Густота населення 1668 осіб/км²
Поштові індекси 42000—019
Телефонний код +380-5448
Координати 50°44′40″ пн. ш. 33°29′03″ сх. д. / 50.74444° пн. ш. 33.48417° сх. д. / 50.74444; 33.48417Координати: 50°44′40″ пн. ш. 33°29′03″ сх. д. / 50.74444° пн. ш. 33.48417° сх. д. / 50.74444; 33.48417
Висота над рівнем моря 159 м
Водойма річки Сула і Ромен
Відстань
Найближча залізнична станція Ромни
До обл./респ. центру
 - автошляхами 103 км
До Києва
 - автошляхами 230 км
Міська влада
Адреса 42000, Сумська обл., м. Ромни, б-р. Шевченка, 2, тел. 2-13-74
Веб-сторінка Міська рада Ромен
Міський голова Салатун Сергій Андрійович

Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

В околицях Ромен, на горі Золотусі, 1937 року вперше в УРСР видобули нафту.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.

Через місто проходять автомобільні дороги Н07, Т 1913, Р60 і залізниця (станція Ромни).

Історія[ред.ред. код]

Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.

Ювілейна монета присвячена 1100-річчю міста (аверс)

Саме в Ромні взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромен мав статус сотенного міста, але фактично з 1714 року став адміністративно — політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромні головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижегородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромен як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій.

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району М. Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[4].

Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромен 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

Власники[ред.ред. код]

Районування, вулиці і площі[ред.ред. код]

Ромни поділяються на три великі історичні райони:

  • власне Ромни — центральна частина міста;
  • Засулля — колишнє село, розташоване за Сулою; головна площа місцевості — Засульська.
  • Крім цих районів, можна виділити такі історичні місцевості Ромен: Лозова, Новолозівка, Каховка, Гелерщина, Бедюхова Дача, Овлаші (названі на честь найближчого села Овлаші).
Монументальный пам'ятник Шевченку в Ромнах — один із перших у світі (1918)

Найбільші і найважливіші вулиці Ромен: центральна вулиця Соборна (за СРСР — вулиця Леніна), бульвари Тараса Шевченка, Свободи (до 2008 року бульвар Жовтневої Революції), Московський, вулиці Горького, Коржівська (до 2008 року — вулиця Карла Маркса), Щучки, Гетьмана Мазепи (до 2008 року — вулиця Урицького), Пролетарської Солідарності, Прокопенка, Щорса, Полтавська, Київська, Калнишевського (до 2006 року — вулиця Луначарського), Радянська, Сумська, Конотопська, Мельникова, Маяковського, Артема.

У Ромнах відносно багато площ — у середмісті Центральна площа, біля Роменського ринку — Базарна площа, Танкова площа, у Засуллі — Засульська площа (колишня Леніна), Вокзальна площа з розташованими на ній залізничним і автовокзалом. Часто вживаються назви площ, яких офіційно немає — площа Богдана Хмельницького (біля пам'ятника Б. Хмельницького), площа Ленінського Комсомолу (біля колишнього кінотеатру імені Ленінського Комсомолу), площа Шевченка (біля пам'ятника Т. Г. Шевченка).

Економіка[ред.ред. код]

Промисловість і торгівля[ред.ред. код]

На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[5].

Найбільші роменські підприємства:

У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[5].

Роменський ринок

Взагалі Ромни відомі ще у XVIIIXIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[6].

Сфера послуг[ред.ред. код]

Мережа закладів ресторанного господарства міста на початок 2011 року налічує 32 заклади на 1182 посадочних місця, в тому числі 2 ресторани та 21 кафе. Проти 1 січня 2010 року кількість закладів ресторанного господарства збільшилась на 4 одиниці, при цьому за рік в місті відкрито 6 нових закладів (3 кафе, 2 закусочні та 1 кіоск), відновлено роботу 1 закритого кафе та припинено роботу 3-х діючих закладів (1 кафе і 2 закусочні)[7].

Готельне господарство Ромен включає 2 комплекси (обидва 2*) — «Оазис» і «Флоріана»[8].

У Ромнах станом на 2007 рік працювали 15 філій і відділень українських банків, 7 страхових компаній, 2 аудиторські фірми[5].

Для задоволення потреб роменців у послугах зв'язку в місті діє розвинена мережа телефонного магістрального, дротового та мобільного зв'язку.

Транспорт[ред.ред. код]

Роменський автовокзал

Місто має розгалужену транспортно-комунікаційну систему. Відстань до облцентру міста Сум становить 103 км (автошлях Н07).

Залізниця зв'язує місто з Дніпропетровськом, Сімферополем, Мінськом, Москвою, Санкт-Петербургом, через Ромни пролягають автошляхи від Курська, Сум, до Полтави, Києва.

Об'єкти транспортної інфраструктури Ромен — залізничний і автовокзал.

У місті діють маршрутні автобуси і маршрутки, в тому числі приміські, декілька служб таксі. Загалом станом на 2007 рік пасажирські перевезення на 35 маршрутах загального користування здійснювали 18 суб'єктів підприємництва — приватних перевізників, диспетчерські послуги надавало комунальне підприємство «Ромнитранссервіс», уповноважене міською радою здійснювати контроль за перевезеннями пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування й звітувати на щомісячній основі[5].

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Роменська районна лікарня

Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[5].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

ЗМІ[ред.ред. код]

На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[5].

Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[9].

Освіта[ред.ред. код]

Роменська ЗОШ № 6 і вечірня школа

Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2007 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 11 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[5].

Школи міста та посилання на їх офіційні сторінки:

Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

Вищу освіту в Ромнах можна здобути в 2 вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації[10]:

  • Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
  • Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).

Діють також коледжі іногородніх вишів:

Культура[ред.ред. код]

Див. також: Пам'ятки Ромен
Міський центр культури і дозвілля

Ромен зберігає славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

  • Міський центр культури і дозвілля;
  • Роменський краєзнавчий музей — один з найстаріших (заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
  • Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;
  • міська централізована бібліотечна система — об'єднує 5 бібліотек: для дорослих з філіалом, для дітей з філіалом і сімейного читання[13]. Також діють інші бібліотеки, зокрема шкільні.

Спорт[ред.ред. код]

Спорткомплекс ім. В. Окіпного

Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[5].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромен стала Чемпіоном України[5].

Релігія[ред.ред. код]

У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[14]:

  • Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Вознесенська церква (УПЦ МП), вид з боку вул. Кірова (2009)
  1. Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
  2. Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
  3. Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
  4. Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
  5. Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
  6. Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
  1. Петропавловська церква (вул. Червонопрапорна, 14);
  2. Свято-Володимирівська церква (вул. Інтернаціональна, 12);
  3. Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
  4. Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
  1. Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
  • Протестантські громади:
  1. ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
  2. Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
  3. Адвентисти 7-го дня (вул. Артема, 64а);
  4. Свідки Єгови (вул. Чапаєва, 3);
  5. Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
  6. Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
  7. Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
  8. Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
  9. ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Луценка, 19);
  • Інші громади:
  1. Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

Архітектура[ред.ред. код]

Історична будівля в середмісті по вул. Свободи, 28 (нині нічний клуб «Ромен»)

Від минулих віків збереглися визначні архітектурні ансамблі: Святодухівський собор, Вознесенська церква, будівлі колишніх реального, міського та духовного училищ, жіночої гімназії, богоугодного закладу, повітового казначейства, поштово-телеграфної контори, міської думи, земської лікарні; на території міста і в його околицях є археологічні пам'ятки. Величезну спадщину залишив Ромнам пан Бедюх, який працюючи у місті нотаріусом обслуговував угоди «Ільїнського ярмарку» та цукрозаводчиків Терещенка і Харитоненка, — дотепер збереглися його будинки «контора» (адмінбудівля Роменської райспоживспілки та «бедюхова дача» — житловий будинок і літній дитячий табір.

Центральна вулиця Ромен — широка Соборна (за СРСР — Леніна), особливістю географії міста є його оригінальне розташування на пагорбах, вуличне планування — достатньо широкі бульвари, які сходяться на доволі великих площах. Ромни по праву пишаються великим центральним міським парком у самому середмісті — Центральний парк відпочинку імені Т. Г. Шевченка. На околицях міста розкинулись 2 пам'ятки садово-паркового мистецтва — «Пивний ліс» і «Огнівщина».

Про багатовікову історію Ромен свідчать численні пам'ятники. Серед них: один із перших у світі монументальний пам'ятник Тарасу Шевченку, побудований роменцем, всесвітньо відомим скульптором і кінорежисером Іваном Кавалерідзе на згадку про перебування Кобзаря на Роменщині, монумент Матері героїні Олександрі Деревській, яка всиновила і виховала 48 дітей сиріт різної національності; пам'ятники останньому кошовому Запорізької Січі Петру Калнишевському та легендарному командарму часів громадянської війни, учаснику нападів на регулярні війська УНР Івану Федьку.

Докладніше: Пам'ятники Ромен

Міжнародне співробітництво[ред.ред. код]

Ромни підтримують економічні і культурні зв'язки з містами за кордоном: Саскатуном (Канада), Бялою Слатиною (Болгарія), Лонгв'ю (Техас, США). У 1999 році Ромни стали партнером останнього у рамках Українсько-американської програми «Партнерство громад для поширення досвіду місцевого самоврядування».

Протягом 2006 року створено: «Клініку, дружню до молоді», на базі якої діє телефон довіри (2-24-97) та Інформаційно-ресурсний центр, головною метою якого є підвищення спроможності недержавних громадських організацій надавати якісні соціальні послуги населенню. Спільно з ЮНІСЕФ у місті реалізується проект «Ромни — місто дружнє до дитини», в рамках якого створено та діє Дитяча дорадча рада.

Європейський союз спільно з Держжитлокомунгоспом України розробив проект TACIS «Підтримка комунальних господарств в Україні», і місто Ромни ввійшло в десятку міст для яких, згідно з проектом ТАСІС, був розроблений бізнес-план, який у подальшому буде використаний для отримання інвестицій, у тому числі для залучення грантів від Європейської Комісії, — заключну презентацію бізнес-плану було проведено 19 грудня 2006 року в Києві[15].

В рамках програми «Любуське воєводство — Сумська область, так далеко і близько» у листопаді 2008 року підписано лист про наміри на співпрацю з містом Жарами (Польща)[16].

Персоналії[ред.ред. код]

Див. також: Категорія:Персоналії:Ромни
Будинок у Ромнах, де жив І. П. Кавалерідзе

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Антоненко-Давидович Борис Дмитрович — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 18881898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Уродженці[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. «Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року». Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11. 
  2. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
  3. статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
  4. ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
  5. а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
  6. Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
  7. Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
  8. Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
  9. Інформаційний довідковий портал міста Ромни
  10. ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
  11. Роменський коледж на сайті КНЕУ
  12. Сайт коледжу
  13. Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
  14. Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
  15. Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
  16. Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
  17. Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]